Рішення № 105889866, 25.08.2022, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/475/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до відповідача: Фізичної особи-підприємець Гвоздянчук Вікторії Ярославівни

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 9 540 грн 60 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гвоздянчук Вікторії Ярославівни про стягнення заборгованості за договором поставки № А19/04/2019 від 19.04.2019 в сумі 9540 грн 60 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

01.07.2022 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, та ухвали повідомлення суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, яке суд надсилав відповідачу, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "за терміном зберігання".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладених між сторонами договору поставки №А19/04/2019 від 19.04.2019 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 9540 грн 60 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

19.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" та Фізична особа-підприємець Гвоздянчук Вікторія Ярославівна уклали договір поставки № А19/04/2019.

Відповідно до п.1.1. постачальник зобов"язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов"язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.4.1.)

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.5.2.).

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п.6.1.).

Цей договір чинний протягом 2-х років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, цей договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін, та тих же умовах (п.9.7.).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 64515 грн 60 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №12128/11249 від 30 квітня 2020 року, підписаною сторонами, копія якої приєднана до матеріалів справи.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 31209 грн 00 коп., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями прибуткових касових ордерів та платіжних доручень. Також відповідач повернув частину товару на суму 23766 грн 00 коп., що підтверджується накладними на повернення, копії яких знаходиться в матеріалах справи. Внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 9540 грн 60 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач 10.11.2020 та 28.10.2021 направляв на адресу відповідача претензії №22/2020 та №38/2021 з вимогою оплатити заборгованість, докази направлення яких приєднані до матеріалів справи. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525,526,530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статтей 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в сумі 9540 грн 60 коп. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача цієї заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №433 від 31 травня 2022 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи-підприємця Гвоздянчук Вікторії Ярославівни про стягнення заборгованості за договором поставки № А19/04/2019 від 19.04.2019 в сумі 9540 грн 60 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гвоздянчук Вікторії Ярославівни, с. Татарів, місто Яремче, Івано-Франківська область, 78596 (код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", вул. Харченка Євгенія буд.42, м. Київ, 02088 (код 35871504) - 9540 (дев"ять тисяч п"ятсот сорок) грн 60 коп. заборгованості, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.08.2022

Суддя Т.В. Максимів