Рішення № 10588595, 15.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.10 р.                     Справа № 40/39пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, м. Авдіївка

до першого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА-Брок”, м. Донецьк

до другого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2”, м. Донецьк

третього відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія”, м. Донецьк

за участю першої третьої особи відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод”, с. Піски

за участю другої третьої особи Наймушиної Людмили Федорівни , м. Донецьк

про визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними

за участю:

представників сторін:

від позивача: Курова А.В. юрисконсульт

від першого відповідача: не з’явився

від другого відповідача: Задорожний М.С. - юрисконсульт

від третього відповідача: не з’явися

від першої третьої особи: Наймушина Л.Ф. - директор

від другої третьої особи : Наймушина Л.Ф.

У судовому засіданні присутня Волобуєва М.А. – громадянин України

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

Ухвалю заступника голови господарського суду Донецької області від 09.06.10р. справу було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

Для правильного застосування законодавства при розгляді справи, відповідно до ухвали керівництва суду від 17.05.10р., строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.

У зв’язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи, створення сторонам необхідних умов для дослідження фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, витребування від учасників судового процесу додаткових доказів, провадження у справі зупинялося та поновлялося згідно статті 79 ГПК України, і спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено частиною першою статті 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до належних відповідачів у справі: першого відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „АДА – Брок”, другого відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2”, третього відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія”, за участю першої третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод”, другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Наймушиної Людмили Федорівни, зокрема:

·          визнати недійсним договір купівлі - продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „АДА-Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

·          визнати едійсним договір купівлі - продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

·           визнати недійсним договір купівлі - продажу цінних паперів №К01/09/05/2В від 01.09.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

·           визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс” право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 штук;

·           зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” зареєструвати право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 штук за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”.

Неприбуття у судове засідання першого відповідача у справі – товариства з обмеженою відповідальінстю „Фінансова компанія „ АДА-Брок”, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „ за зазначеною адресою не зареєстровано” і те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Другий відповідач у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ ОК-2” заперечує проти позову, наполягає на:

·           застосуванні до правовідносин сторін строків позовної давності щодо визнання недійсним нікчемного правочину № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „АДА-Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, договору купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, договору купівлі-продажу цінних паперів №К01/09/05/2В від 01.09.05р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”.

·          стверджує, з посиланням на докази у справі, що Падалка Л.С. була директором товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” під час укладення спірних договорів купівлі-продажу цінних паперів. Звертає увагу суду та учасників судового процесу на протоколи опитування громадянина Графкіна В.В. від 03.06.10р., де зазначено, що він перебував на посаді товариства з обмеженою відповідальністю „Агромпромкомплекс” з червня 2005 року по вересень 2005 року, протокол опитування громадянина Малич Л.А. відносно того, що вона за період з 2002 року до 2007 року працювала директором товариства з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „АДА-Брок”, а також те, що всі примірники спірних договорів цінних паперів з боку товариства з обмеженою відповідальністю „ Агрокомплекс” підписувало її директор – Падалка Л.С. ;

·           наполягає на тому, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду щодо визнання правочинів недійсними, оскільки перебіг строку позовної давності для нього почався від дня, коли він довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Для договорів цей момент встановлений у наступних періодах:

ь          01.10.03р – 15.10.03р. – для договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р.;

ь          16.08.05р – 30.08.05р. – для договору купівлі-продажу цінних паперів № К18/08/05/2В від 16.08.05р.;

ь          01.09.05р – 15.09.03р. – для договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/09/05/2В від 01.09.05р.

·          оскільки кожен з вказаних періодів часу віддалений від дня подачі позивачем позовної заяви до суду набагато більше, ніж три роки, то конкретизувати, в який саме день в цих періодах позивач дізнався або повинен був дізнатися про укладення і виконання спірних договорів, не є необхідним та доцільним;

·           таким чином, право позивача не порушене, а строк позовної давності пропущено без поважних причин, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Третій відповідач у судове засідання не з’явився, однак письмово на листі заперечує проти позову, посилаючись на те, що здійснює свою діяльність на ринку цінних паперів на підставі отриманої ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме з веденням реєстру власників іменних цінних паперів. Підстав для реєстрації цінних паперів за відкритим акціонерним товариством „ Ясинуватський комбікормовий завод” не існує за законом, оскільки наданий першою третьою особою пакет документів підтверджує право власності на вказані акції за договорами купівлі-продажу.

Перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський комбікормовий завод” позовні вимоги не визнала, підтримує заперечення другого відповідача у справі відносно пропуску позивачем строків строку позовної давності на визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування наслідків нікчемного правочину, так як договори купівлі-продажу цінних паперів підписані належною посадовою особою товариства позивача.

Друга третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Наймушина Л.Ф. на стороні першого відповідача „Фінансова компанія „ АДА-Брок” вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки їй належать акції ВАТ „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 449645 штук переданих у власність за договором купівлі-продажу № К/01/10/03/2В від 01.10.03р. Вказані обставини підтверджені наступними доказами, зокрема: протоколами зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” від 16.08.05р, 25.09.03р., 25.09.03р., випискою із реєстру власників іменних цінних паперів за №18 від 31.05.06р., квитанціями на сплату комісійної винагороди та звітом комісіонера, актом закриття договору комісії тощо. Оскільки рішення по справі вплине на її подальші відносини з учасниками судового процесу вона має юридичний інтерес до справи.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, другого відповідача, першої та другої третіх осіб, суд встановив:

Ухвалою господарського суду по справі від 17.06.10р. було задоволено клопотання громадянина України Наймушиної Людмили Федорівни про залучення її до участі у справі у якості другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог а предмет спору на стороні першого відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Ада-Брок”, оскільки рішення у справі може вплинути на її права відносно майна - цінних паперів, які придбані нею за законом.

З урахуванням того, що розглянуті у межах справи обставини стосуються прав та охоронювальних законом інтересів товариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія”, як реєстратора цінних паперів на фондовому ринку ухвалою суду від 03.06.10р. її було залучено до участі у справі у якості третього відповідача, що відповідає вимогам статті 24 ГПК України.

У зв’язку з дійсною потребою у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування по справі, які не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування ухвалою господарського суду від 20.04.10р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресом: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, ід. код 25574914. Підставою призначення судової експертизи було пов’язано з тим, що суд не в змозі визначити посадову особу, яка підписала спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.2003 року, оскільки не володіє спеціальними знаннями.

На адресу суд надійшов висновок експерта цієї установи від 27.10.10р. за №46, у якому було зазначено, що підпис від імені Падалки Л.С., який розташований у графі „Продавець” у договорі купівлі-продажу цінних паперів №01/10/03/2В від 01.10.03р. виконано не Падалкою Л.С., а іншою особою з імітацією підпису Падалки Л.С.

Другий відповідач та друга третя особа з висновком експертизи не згодні, та клопочуть перед судом про призначення повторної експертизи. З урахуванням того, що висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється за правилами встановленими статтею 43 ГПК України, а саме не має для суду заздалегідь встановленої сили. У задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи слід відмовити, оскільки:

·           відповідно до вимог статті 1 Закону України „ Про судову експертизу” судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду;

·          законодавець встановлює, що повторна експертиза призначається з ініціативи суду або клопотання учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності;

·          підставою призначення повторної експертизи також є - розходження у висновках експертів, які неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень у судовому засіданні. Таким чином, призначення повторної експертизи можливо тільки у випадках визначених законом, існують підстави та необхідність додаткового дослідження обставин справи, які потребують спеціальних знань. Необхідність досліджування додаткових питань, які потребують спеціальних знань судом під час розгляду спору не виявлено, а доказів на їх додаткове дослідження заявниками не надано.

Ухвалою суду від 12.03.10р. з метою запобіганню порушення охоронювальних законом інтересів учасників судового процесу, було задоволенні частково клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову, а саме:

§          накладено арешт на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбікормовий завод» у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять)штук;

§          заборонено Ясинуватській районній державній адміністрації Донецької області або іншому органу державної реєстрації здійснювати будь-які дії пов’язані з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про перереєстрацію, реорганізацію або ліквідацію відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбікормовий завод;

§          заборонено відкритому акціонерному товариству «Ясинуватський комбікормовий завод» вчиняти будь-які дії, пов’язані з реорганізацією або ліквідацією відкритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбікормовий завод»;

§          у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” про вжиття заходів забезпечення позову від 12.03.10р. про накладення арешту на усе майно, яке належить відкритому акціонерному товариству «Ясинуватський комбікормовий завод» - відмовлено.

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право, передбачене статтею 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги та намагається:

ь          застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА – Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромокмплекс”;

ь          визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

ь          визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/09/05/2В від 01.09.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”;

ь          визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 ( сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук;

ь          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” зареєструвати право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” наступним чином:

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” скасувати записи про перехід права власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук від товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, внесені до системи реєстрів власників іменних цінних паперів на підставі договорів купівлі-продажу № К01/10/03/2В від 01.10.03р., №К16/08/05/2В від 16.08.05р., № К01/09/05/2В від 01.09.05р.;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” поновити записи, які посвідчують право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук.

Клопотання про уточнення позовних вимог відповідає приписам статті 22 ГПК України, а тому прийнято судом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до вимог статті 50 Закону України „ Про господарські товариства” товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. У статті 140 ЦК України міститься аналогічна норма, яка передбачає, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до пункту 14 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” громадянин України Молчанов Микола Іванович передав товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” прості іменні акції номінальною вартістю 8,347 копійок кількості 83870 ( вісімдесят три тисячі сімдесят) штук на загальну суму 7000 грн., що підтверджується актом приймання –передачі від 14.04.03р., підписаний між директором товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” Падалкою Л.С. та Мол чановим М.І.

Розпорядженням голови Авдієвської міської ради від 23.04.03р. були зареєстровані зміни до статуту позивача, відповідно до яких Молчанов М.І. став одним із трьох засновників товариства позивача, і відповідно до вимог пункту 7.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс” його статутний фонд дорівнював 21000 грн., як розподілився міх засновниками наступним чином:

- Філоненко Леонід Григорович – 7 000 грн., що становить 33,34% Статутного фонду товариства. До державної реєстрації вніс належне йому майно у вигляді комп’ютера вартістю 2100 грн.;

- Наймушина Любов Федорівна – 7 000 грн., що становить 33,34% Статутного фонду товариства. До державної реєстрації вніс належне йому майно у вигляді монітора вартістю 2100 грн.;

- Молчанов Микола Іванович – 7 000 грн., що становить 33,34% Статутного фонду товариства. До державної реєстрації вніс належне йому майно у вигляді акцій Ясинуватьського заводу комбікормів у кількості 83870 штук на загальну суму 7000 грн.. тобто став з 23.04.03р. власником акцій передані ним до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”.

23 квітня 2003 року розпорядженням голови Авдієвської міської ради зареєстровані зміни до установчого договору товариства позивача. 16 жовтня 2007 року у якості засновника підприємства було залучено Філоненко Л.Г.

1 жовтня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ АДА-Брок” в особі директора Малич Л.А, що діє на підставі договору комісії № К01/10/03/1 від 01.10.03р. та позивачем в особі директора Падалка Л.С. було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №01/10/03/2В. Згідно пункту 1.1 договору, продавець - товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” передав покупцю – товариству з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „АДА-Брок” прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 449645 штук номінальною власністю 0,25 коп., курсовою вартістю 0,03 грн., при цьому загальна вартість акцій складала 13489 грн. 35 коп.

16 серпня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ ОК-2” в особі директора Коптілова В.В., що діє на підставі договору комісії №16/08/05/1 від 16.08.05р. та позивачем в особі директора Графкіна В.В. було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 16/08/05/2В. Відповідно до його предмету, визначеного в пункті 1.1 зазначено, що продавець - товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” зобов’язався передати у власність покупця – товариства з обмеженою відповідальністю „ОК-2”, а останній зобов’язався прийняти та сплатити цінні папери, зокрема, прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 229 190 штук номінальною власністю 0,25 коп., при цьому загальна вартість акцій склала 5 946 грн. 70 коп.

1 вересня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ ОК-2” в особі директора Коптілова В.В., що діє на підставі договору комісії №К01/09/05/1 від 01.09.03р., далі Покупець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, далі Продавець, в особі директора Графкіна В.В. було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №К01/09/05/2В. На підставі пункту 1.1 Продавець продав, а Покупець прийняв у свою власність прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 83 870 штук номінальною власністю 0,25 коп., при цьому загальна вартість акцій складала 5 7000 грн.

Оскільки діяльність товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ АДА-Брок” припинено, провадження відносно неї піддягає припиненню за ознаками пункту 6 статті 80 ГПК України. З урахуванням вказаних обставин, позивач намагається застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА – Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”.

Позивач підкреслює, що до спірних відносин сторін слід застосувати приписи частини першої статті 228 ЦК України, оскільки правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Виходячи із змісту вказаної статті дійшов висновку, що існують всі правові підстави стверджувати, що спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р. укладено з порушенням вимог вказаної норми права, на тих підставах, що його не підписано директором товариства Падалкою Л.С.

Договір купівлі-продажу підписано невідомою третьою особою у засіб підробки підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс” Падалкою Л.С., а отже спрямований на незаконне заволодіння майном (акціями) товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, тобто укладений з порушенням публічного порядку. Позивач був вимушений звертатися до товариства з обмеженою відповідальністю „ Південно-східна реєстраційна компанія” з проханням надати копії усіх договорів комісії та договорів купівлі-продажу цінних паперів, акцій відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод”, які належать йому на праві власності.

Громадянин Графкін В.В., який підписав договори купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р. та № К01/09/05/2В від 01.09.05р. ніколи не був директором товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, що підтверджується витягом із Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.02.2010р., а тому не мав необхідного обсягу на проведення таких дій.

Відповідно до статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Пунктом 9.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс” (реєстрація станом на 12.06.02р.) виконавчим органом визначено особисто директора. Директор має право без довіреності діяти від імені товариства, вести переговори, укладати угоди та договори від імені товариства ( пункту 9.5 Статуту). Форма спірних договорів є недотриманою, а невідома особа, яка вчинила право чини від імені товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” не мала необхідного обсягу повноважень. Додатково під час укладення договорів були порушені вимоги пункту 8 частини 7 статті 17 Закону України „ Про цінні папері та фондову біржу” діючого у той період

Таким чином, спірні договори купівлі-продажу цінних паперів ніколи не були підписані Падалкою Л.С. Виходячи з вищенаведеного, позивач підтримує свої позовні вимоги щодо визнання оспорюваних право чинів недійсними та застосування правових наслідків нікчемного правочину на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 215, 228 ЦК України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. ст. 627, 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

          Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог статті 628 ЦК України між сторонами укладено змішаний договір, оскільки у ньому містяться питання які регулюють обіг цінних паперів на фондовому ринку між суб’єктами господарювання.

Згідно ст. 1 Закону України „ Про цінні папери та фондову біржу”, який діям під час спірних відносин сторін, визначено, що цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Частина перша статті 4 вказаного закону регулює поняття акцій. Акція це - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством.

Законодавець встановлює підстави для визнання правочинів недійсними:

·          згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Під змістом правочину тут розуміється зміст волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені;

·           зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до ст.ст. 1,8 Конституції України.

·           відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

·          перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України :

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Частина друга статті 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, хоча заперечень на звернення з позовом про його визнання недійсним, законодавець також не обмежує. Нікчемний правочин не є юридичним фактом цивільного права, він не породжує будь-яких прав та обов’язків. Тому він може бути заявлений без обмеження строку позовної давності.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При розгляді спору, суд не встановив обставин, з якими закон пов’язує визнання правочину недійсним.

Клопотання другого відповідача та другої третьої особи щодо застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності є хибними, виходячи із наступного:

·          відповідно до приписів частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

·           позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення ( частина 3 статті 267 ЦК України);

·          суд може винести рішення про захист права, хоча строк позовної давності пропущений;

·          коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача на захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності;

·          якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене. Це прояв прагнення наскільки це можливе не втручатися до публічних, та приватних відносин сторін;

·          з введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов’язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв сторін;

·           до поважних причин пропуску строку позовної давності законодавець віднесе лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін та пов’язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною процесуальних дій. Або, кредитор проявляв належну дбайливість про захист свого права ( порушеного), ані не міг з причин, які від нього не залежать та не знаходилися під його контролем тощо;

·          частина 3 статті 261 ЦК України статті передбачає, що перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання;

·          недійсні угоди, як правило не породжують для сторін прав та обов’язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються. До спірних відносин сторін за спірними договорами купівлі-продажу застосовуються приписи ЦК України, який набрав чинності з 01.01.04р. Перебіг позовної давності на визнання нікчемного правочину та застосування його наслідків на визнання недійсними оспорюваного правочину починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особаё яка його порушила;

·          у розділі 4 договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р. „Адреси та підписи сторін” зазначено, що з боку позивача договір було підписується директором товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” Падалкою Л.С.”

·           у розділі 7 договору купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р. „Реквізити та підписи сторін” зазначено, що з боку продавця договір підписується директором товариством з обмеженою відповідальністю” Агромпромкомплекс” Графкіним В.В.;

·          у розділі 7 договору купівлі-продажу цінних паперів №К01/09/05/2В від 01.09.05р. „ Реквізити та підписи сторін” також зазначено, що з боку продавця договір купівлі - продажу цінних паперів підписується відповідальністю „Агропромкомплекс” Графкіним В.В. Всі підписи сторін на договорах скріплені печаткою та належним чином оформлені в розумінні вимог ст.ст. 629, 638 ЦК України;

·           директор товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкоплекс” Падалка Л.С. не підписувала договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р. та згоди на його укладення не надавала, що посвідчується наданими нею поясненнями на ім’я директора товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, а Графкін В.В., який підписав договори купівлі-продажу цінних паперів № К01/09/05/2В від 01.09.05р., №К16/08/05/2В від 16.08.05р., ніколи не був директором товариства з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”, щ о підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.02.10р. за № 14/4-20/748, а тому взагалі не мав права підписувати спірні договори;

·          тобто, про вказані обставини, наявність суперечностей у спірних договорах купівлі-продажу цінних паперів, товариство з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс” дізналося лише після передачі документів від попереднього директора позивача, коли у архіві підприємства виявилася відсутність оригіналів окремих документів, що стосується акцій відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод”, які належать на праві власності позивачу;

·           вказані факти підтверджують те, що про наявність оскаржуваних правочинів позивач дізнався лише зі зміною директора підприємства, що вказує на те, що саме з цього моменту почався для нього перебіг позовної давності, який на час звернення до суду із позовною заявою не сплинув. Тобто, судом встановлено, що право позивача порушено а строк позовної давності на його захист не пропущено;

·          письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами;

·           підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону;

·           письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта;

·           особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності;

·           угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Представник позивача довів суду підстави за законом для визнання спірних договорів цінних паперів недійсними, та застосування наслідків нікчемного правочину. Доведено також те, що вони були підписані особою, без відповідних повноважень, та становище якої не відоме учасникам судового процесу, а також те, що вказані договори порушують публічний порядок. Навпаки, представники другого відповідача, третього відповідача, перша та друга треті особи не надали суду доказів правильного сприяння ними суттєвих умов договорів купівлі-продажу, відповідність їх вимогам закону, підписання їх належною посадовою особою згідно закону та статуту, не довели відсутність підстав для визнання такого виду договорів недійсними за законом та застосування певних наслідків.

За таких обставин позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агопромкомплекс” обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв’язку з чим слід:

ь          застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА – Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромокмплекс”;

ь          визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

ь          визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/09/05/2В від 01.09.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”;

ь          визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 ( сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук;

ь          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” зареєструвати право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” наступним чином:

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” скасувати записи про перехід права власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук від товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, внесені до системи реєстрів власників іменних цінних паперів на підставі договорів купівлі-продажу № К01/10/03/2В від 01.10.03р., №К16/08/05/2В від 16.08.05р., № К01/09/05/2В від 01.09.05р.;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” поновити записи, які посвідчують право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства” Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук.

Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на другого відповідача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ ОК-2”.

Позивач згідно квитанції № ПН8578 від 10.03.10р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, зайво перерахував до бюджету державне мито в сумі 120 грн, оскільки у одній позовній заяві об’єднанні вимоги немайнового характеру. Тому відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „Про державне мито”, статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

Пунктом 4 ухвали господарського суду від 20.04.10р. суд зобов’язав Науково-дослідний експертно - криміналістичний центр ГУМВС України в Донецькій області надіслати до суду рахунок для оплати вартості проведених робіт та висновок експертизи. На адресу суду надійшов рахунок №6/46 від 27.04.10р., висновок експертизи №46 від 27.04.10р. та акт виконаних робіт від 27.04.10р. за № 6/46, які підтверджують вартість експертизи в сумі 438 грн. 40 коп. Позивач згідно клопотання про призначення судової експертизи гарантував її сплату, однак перерахування грошових коштів не провів.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, витрати пов’язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за ініціативою господарського суду. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК України. Позовні вимоги задоволенні, тому витрати за проведення судової експертизи в сумі 438 грн. 40 коп. покладаються на другого відповідача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОК-2” на підлягають стягненню з нього на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресом: м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, ід. код 25574914.

Позивач наполягає на прийнятті судом заходів реагування на дії осіб, які на його думку, переслідуються у кримінальному порядку. Так, до матеріалів справи надані протоколи опитування громадян Графкіна В.В. та Малич Л.А., які не можуть бути доказами у справі в розумінні вимог ст. 33 ГПК України , оскільки вказані особи брали участь у незаконному відчуженні майна юридичної особи. Вказані особи вчинили кримінальні діяння, пов’язані за наявністю ознак злочину щодо фальсифікації первинних документів. У задоволенні клопотання позивача про надіслання повідомлення до правоохоронних органів слід відмовити на тих підставах, зокрема:

Ш          відповідно до частини четвертої статті 90 ГПК України, суд може надіслати належним органам повідомлення про виявлення в діяльності працівників підприємства чи організації порушення законності, що міститься ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку;

Ш          втім, вчинення відповідачем дій, які переслідуються у встановленому законом порядку то проведення таких дій можливо на будь якої стадії судового процесу, у тому числі після закінчення розгляду спору;

Ш          просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому процесі ( відсутність складу злочину), є неприпустимим, оскільки може призвести до порушення законних та охороню вальних законом інтересів суб’єктів господарювання.

Ш          тому відповідно до вимог статті 42 ГК України, зацікавлена сторона не позбавлена право звернутися до органів, до компетенції яких віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій або порушення кримінальної справи. За наявністю складу злочину, суд має право звернутися до органів прокуратури у будь-який час.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Представниками позивача, другого відповідача, першою та другою третіми особами надана така згода, тому судом оголошено скорочений текс рішення, а саме лише його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 256, 257, ч. 3 ст. 267 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 24, 27, 33, 36, 41, ч.3 ст. 43, 44, 47, 49, 69, 79 п. 6 ст. 80, ст. 81-1, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

          В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі відносно першого відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „ АДА-Брок” - припинити.

2. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” задовольнити.

3. Застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу цінних паперів № К01/10/03/2В від 01.10.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА – Брок” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромокмплекс”

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К16/08/05/2В від 16.08.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № К01/09/05/2В від 01.09.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ ОК-2” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Агропромкомплекс”.

6. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 ( сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук.

7. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” зареєструвати право власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук за товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” наступним чином:

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” скасувати записи про перехід права власності на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „ Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук від товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, внесені до системи реєстрів власників іменних цінних паперів на підставі договорів купівлі-продажу № К01/10/03/2В від 01.10.03р., №К16/08/05/2В від 16.08.05р., № К01/09/05/2В від 01.09.05р.;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна реєстраційна компанія” поновити записи, які посвідчують право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” на прості іменні акції відкритого акціонерного товариства” Ясинуватський комбікормовий завод” у кількості 762705 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот п’ять) штук.

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Фінансова компанія „ОК-2”, 83000, м. Донецьк, вул. Кобозева, б. 68, кв. 15 п/р 260050459000 у ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецька, МФО 334970, ід. код 20341594, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс”, 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Леніна, 30, р/р 26000563513001 у ДРУ КБ „Приватбанк”, м. Донецька, МФО 335496, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ;

- Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресом: Донецька область, м. Донецьк, вул. Горького, буд. 61, ід. код 25574914, витрати за проведення судової експертизи в сумі 438 грн. 40 коп. згідно рахунку № 6/46 від 27.04.10р. та висновку №46 від 27.04.10р. у справі №40/39пд, видавши наказ.

9. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромкомплекс” 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Леніна, 30, на його р/р 26000563513001 відкритий у ДРУ КБ „ Приватбанк”, м. Донецька, МФО 335496, зайве сплачене державне мито в сумі 120 грн., згідно квитанції № ПН8578 від 10.03.10р., оригінал якої знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

10. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності з вимогами ст. 84 ГПК України - 16.07.10р.