Рішення № 105885307, 16.08.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13888/21

Провадження № 2/369/2242/22

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/13888/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про зняття арешту з майна.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_2 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.05.2010 виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач з чоловіком ОСОБА_3 й померлим сином ОСОБА_2 проживали разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної спільної (часткової) власності на вказану квартиру виникло у вищезазначених осіб на підставі приватизації. Частка кожного у даній квартирі становить - 1/3. Факт приватизації підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серії НОМЕР_2 від 29.12.2008, виданим органом приватизації філії «Києво-Святошинське дорожньо-експлуатаційне управління», згідно з розпорядженням від 29.12.2008 № 189.

Після смерті сина, через незнання Закону, позивач й її чоловік не прийняли спадщину та продовжують проживати в квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Факт спільного проживання у даній квартирі підтверджується довідкою від 26.07.2017 №824, виданою виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позивачу й її чоловіку стало відомо, що Відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було накладено заборону на відчуження 1/3 частини квартири у вигляді арешту з реєстраційним № 11925828 від 05.12.2011. Даний факт підтверджується витягом з Єдиного реєстр заборон відчуження нерухомого майна.

За таких обставин позивач та її чоловік не мають змоги в повній мірі розпоряджатися своєю квартирою, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду за захистом свої прав та просить суд скасувати обтяження (реєстраційний №11925828 від 05.12.2011) у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: 1/3 частини даної квартири.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 21.06.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 11 год. 15 хв. 16 серпня 2022 року.

16.08.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_2 від 29.12.2008, виданого Києво-Святошинським дорожньо-експлуатаційним управлінням квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної (часткової) власності належить по 1/3: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 й померлому ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.05.2010 виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстр заборон відчуження нерухомого майна на 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) і належала гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 20.08.2009 №12653079 накладено обтяження (реєстраційний №11925828 від 05.12.2011, зареєстрований реєстратором Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України) у вигляді арешту нерухомого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч.1 ст.32 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно із ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно з ч.1 ст. 39 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, зокрема кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки накладена заборона на відчуження майна порушує права позивача, як власника, то він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що врегульовано статтею 391 ЦК України.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, є необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна підлягає повному задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, суд покладає на відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна задовольнити у повному обсязі.

Скасувати обтяження (реєстраційний №11925828 від 05.12.2011, зареєстрований реєстратором Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України) у вигляді арешту нерухомого майна, а саме 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належала гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 20.08.2009 №12653079.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ 34903037, адреса: вул. Лесі Українки, 86, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 25.08.2022 року.

Суддя А.В. Янченко