Постанова № 105885, 31.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.06 р. Справа № 18/261

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів

до відповідача: Житлово-комунального підприємства № 2 Приморського району

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 14006,73 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Овсяннікова О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю

представників сторін:

від позивача: Вдовін М.М. –дов.

від відповідача: Косенко С.С.-дов.

СУТЬ СПОРУ:

У засіданні суду 29.08.2006 року була оголошена перерва до 31.08.2006 року об 11год. 45 хв. для оголошення повного тексту постанови.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Житлово - комунального підприємства № 2 Приморського району м. Маріуполя про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 13739,54 грн. та пені в сумі 267,19 грн., а всього 14006,73 грн.

У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на: розрахунок суми позову, звіт форми № 10-ПІ, лист Маріупольського міського центра зайнятості, лист Управління праці та соціального захисту населення Іллічевського району.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що на підприємстві діє атестаційна комісія по атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів та проведена атестація робочого міста інваліда на посаду прибиральник відповідно до штатного розкладу підприємства. Крім того, підприємством розроблена інструкція про робоче місце інваліда від 12.01.2005 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила 43 особи , середньорічна заробітна плата штатного працівника –6869,76 грн.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991 року № 875-XII (зі змінами та доповненнями) чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 2 особи.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 1 особу.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менше на 1 особу відносно нормативу, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Саме за невиконання цього обов’язку ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачає сплату штрафних санкцій.

Доводи відповідача з приводу того, що у 2005 році ним були створені 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів і фактично працевлаштовані 2 інваліда судом відхиляються, оскільки за наданими документами працевлаштована була тільки одна особа - гр. Демичева З.П. На іншого інваліда гр. Отверченко В.І. відповідачем надано посвідчення, в якому термін інвалідності закінчився 31.10.2003 року, тобто доказів того, що гр. Оверченко В.І. був продовжений термін інвалідності на 2005 рік відповідачем не надано. Про створені робочі місця для інвалідів відповідач не інформував ні службу зайнятості, ні службу соціального захисту, а тому вони не мали можливості направити до нього інвалідів для працевлаштування.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а тому він повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 6869,76грн. за одно робоче місце не зайняте інвалідом.

Станом на 16.06.2006 року відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону за порушення термінів сплати штрафних санкцій позивачем нарахована пеня в сумі 133,59 грн.

Беручи до уваги, що факт недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як того потребує чинне законодавство, підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись статтями 86, 94, ст. ст. 162, ст.163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комнунального підприємства № 2 Приморського району м. Маріуполь, Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та пені–задовольнити частково

Стягнути з Житлово-комунального підприємства № 2 Приморського району м.Маріуполя ( 87534, м. Маріуполь, вул.. Зелинського,1, р/р 26007054000115 в Маріупольський філії КБ “Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 32457537) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) 6869,76грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та 133,59 грн. пені за прострочку сплати штрафних санкцій.

В інший частині вимог – відмовити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства № 2 Приморського району м. Маріуполя ( 87534, м. Маріуполь, вул.. Зелинського,1, р/р 26007054000115 в Маріупольський філії КБ “Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 32457537) в доход Державного бюджету України 102 грн. держмита.

Постанова оголошена 31.08.2006 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Овсяннікова О.В.