Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/8682/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування фінансових санкцій та вимоги,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області. Позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу форми Ф від 04.02.2022 №1933/13-01-07-14;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 04.02.2022 №1928/13-01-07-14;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 04.02.2022 № 1930/13-01-07-14;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.02.2022 №1924/13-01-07-14; №1926/13-01-07-14; №1937/13-01-07-14.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 22 листопада 2018 року було припинено підприємницьку діяльність. Незважаючи на вказану обставину, контролюючий орган 24 листопада 2021 року призначив проведення позапланової невиїзної перевірки за період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності. Однак така перевірка була проведена з порушеннями вимог ПК України, оскільки проведена поза межеами строку, а саме після спливу 1095 днів.
Ухвалою суду від 27.06.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечень зазначає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком о`єктивно. На думку контролюючого органу, прийняті податкові повідомлення - рішення від, рішення про застосування штрафних санкцій є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 09.11.2011 є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; з 22.11.2019 припинено здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава - власне рішення.
Головне управління ДПС у Львівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України призначило документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 22.11.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2011 по 22.11.2018, про що видано наказ від 24.11.2021 № 4056-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 та повідомлення №1023 від 24.11.2021 року. Термін проведення перевірки 5 робочих днів починаючи з 28.12.2021 року.
Як слідує з матеріалів справи, вищевказаний наказ №4056-ПП від 24.11.2021 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення № 1023 від 24.11.2021 року скеровано та 03.12.2021 вручено ОСОБА_1 .
Окрім цього, листом від 24.12.2021 року №37508/6/13-01-07-14 про надання інформації та її документальне підтвердження позивача повідомлено про обов`язок надати документи для проведення перевірки до 12:00 год. 04.12.2022 року, даний лист надіслано відповідачем 29.12.2021 на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та повернувся на адресу податкового органу у зв`язку з неправильно зазначеною адресою (11 корпусів).
04.01.2022 року старшим державним інспектором ГУ ДПС у Львівській області Мартин Н.І. складено акт №1/6/13-01-07-14-03/2703210324 про ненадання ОСОБА_1 документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.
Вказаний акт направлений на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 та повернувся на адресу податкового органу у зв`язку з неправильно зазначеною адресою (11 корпусів).
11.01.2022 року ГУ ДПС у Львівській області складено акт №226/13-01-07-14-03/2703210324 про порушення ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме :
п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;
п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 91206,11 грн, а саме за 2017 рік на суму 47611,52 грн., за 2018 рік на суму 43594,59 грн.;
пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, ст.168, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України донараховано військового збору на загальну суму 7600,51 грн, а саме за 2017 рік на суму 3967,63 грн., за 2018 рік на суму 3632,88 грн.;
п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2, п.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, донараховано єдиний внесок на загальну суму 94016,48 грн, в тому числі за 2017 рік в сумі 49743,86 грн., за 2018 рік в сумі 44272,62 грн;
п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині неподання до податкового органу звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік.
Доказів вручення акту перевірки ОСОБА_1 податковим органом неподано.
04.02.2022 року Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області винесені податкову вимогу форми Ф від 04.02.2022 року № 1933/13-01-07-14 на суму 94 016,48 грн., та податкові повідомлення рішення від 04.02.2022 року № 1930/13-01-07-14 на суму 170,00 грн., № 1932/13-01-07-14 на суму 114007,64 грн. за платежем (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування), №1924/13-01-07-14 на суму 9 500,64 грн., за платежем (військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування), № 1926/13-01-07-14 на суму 1020,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 04.02.2022 року № 1928/13-01-07-14 на суму 94016,48 грн., за платежем (єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) винесених на підставі акта позапланової документальної невиїзної перевірки від 11.01.2022 року № 226/13-01-07-14-03/2703210324.
Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та / або митного оформлення.
Абзацом першим підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, вичерпний перелік яких визначено у п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог п.п.78.1.7. п.78.1. ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з п.п.78.9 ст.78 Податкового кодексу перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Статтею 79 Податкового кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки
Так, згідно з п.79.1. ст.79 зазначеного Кодексу - документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст.79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже однією з правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки платника податків є припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Слід також зауважити, що судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при прийнятті постанови 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформовано правовий висновок, згідно якого у разі оскарження наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку призначення та проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу, враховуючи підстави позову.
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 була зареєстрована та перебувала на обліку у відповідача як фізична особа-підприємець та платник єдиного соціального внеску з 09.11.2011.
22.11.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення на підставі поданої платником податків заяви.
Суд звертає увагу, що актом перевірки від 11.01.2022 зафіксовано порушення, які за висновками податкового органу, вчинені ОСОБА_1 як фізичною особою. При цьому, визначаючи платнику податків податкові зобов`язання як фізичній особі, податковий орган враховував дані податкової звітності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, що є грубим порушенням реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Вказане порушення підтверджується наявними матеріалами справи.
Аналогічний правовий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 815/6644/16.
Таким чином, на момент проведення перевірки контролюючим органом процедура припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 була завершеною, через що у контролюючого органу не було правових підстав для проведення перевірки позивача відповідно до пп.78.1.7. п.78.1 ст.78 ПК України , тобто, після державної реєстрації припинення діяльності суб`єкта підприємницької діяльності.
Вказані обставини відповідачем не спростовані, будь-яких заперечень таких висновків не зазначено.
Відповідно до п.113.1 ст. 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Згідно п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За правилами п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Відповідачем не були дотримані наведені вище приписи законодавства та здійснено перевірку поза межами строку, про що свідчить акт перевірки від 11.01.2022 № 226/13-01-07-14-03/2703210324, який слугував підставою для винесення оскаржуваних рішень.
Відповідно до п.11.6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 (в редакції, яка діяла на момент припинення підприємницької діяльності позивача) при проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.
Отже, заходи податкового контролю, які здійснюються у зв`язку з припиненням діяльності платника податків, не можуть бути необмежені у строках. Тому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність обмежень у строках призначення перевірки в процесі припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.01.2022 №226/13-01-07-14-03/2703210324 оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішеннями про застосування штрафних санкцій за порушення, допущені у період з 09.11.2011 по 22.11.2018, здійснено без дотримання строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме з порушенням 1095-денного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних рішень. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 04.02.2022 №1924/13-01-07-14; №1926/13-01-07-14; №1937/13-01-07-14, рішення про застосування штрафних санкцій від 04.02.2022 №1928/13-01-07-14, № 1930/13-01-07-14 та податкова вимога від 04.02.2022 №1933/13-01-07-14 є такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1924/13-01-07-14; №1926/13-01-07-14; №1937/13-01-07-14 від 04.02.2022.
Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиниго внеску №1928/13-01-07-14, № 1930/13-01-07-14 від 04.02.2022.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №1933/13-01-07-14 від 04.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 2518 (дві тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 94 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.
Судове рішення № 105878107, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.08.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/8682/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: