Вирок № 105876058, 17.08.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/8946/22

пр. № 1-кп/759/1154/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Косик Л.Г.

секретар судового засідання - Рубашенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022 року за №12022100080001829, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ткаченко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 року згідно Указу Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України було введено воєнний стан, який продовжено до 23.08.2022 року.

22.07.2022 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у торгівельному залі супермаркету «Сільпо», що розташований у ТРЦ «Лавіна» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, переслідуючи корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць: телятину задню частину вагою 1 кг 234 г вартістю 286, 91 (без ПДВ), мідії гарячого копчення вагою 0,206 кг вартістю 53,05 грн. (без ПДВ), креветку гриль ЕК вагою 0,294 кг вартістю 105,11 грн. (без ПДВ), куряче філе вагою 0,856 кг вартістю 102,72 грн. (без ПДВ), курячі гомілки вагою 1 кг 438 г вартістю 87,47 гривень (без ПДВ), а всього майна на загальну суму 635,24 грн. (без ПДВ), після чого, вищевказаний товар поклав до рюкзаку, який знаходився при ньому. Продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , утримуючи вищевказаний товар при собі, прослідував до лінії кас, де приблизно о 15 годині 20 хвилин 22.07.2022 року на експрес-касі розрахувався за товар, який тримав у руках, при цьому, не оплатив товари, що знаходились у нього в рюкзаку та перетнувши касові рамки, направився до виходу з приміщення супермаркету «Сільпо», тим самим, намагався таємно викрасти чуже майно, в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», на загальну суму 635,24 грн. (без ПДВ), однак довести свій протиправний умисел до кінця та розпорядитись вказаним майном не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину. Так, показав, що 22.07.2022 він зайшов до супермаркету «Сільпо», що розташований у ТРЦ «Лавіна» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, де з полиць взяв продукти харчування, а саме: телятину, мідії, креветки, куряче філе та курячі гомілки, які поклав до рюкзаку. На експрес-касі він розрахувався за інший товар, який тримав у руках, при цьому умисно не розрахувався за продукти, які він поклав до рюкзака, оскільки не мав на це грошей, а хотів дуже їсти та коли перетнув касові рамки був затриманий працівниками охорони. У вчиненому щиро розкаюється, просив суд суворо його не карати.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, працює, на спеціальних обліках не перебуває, має постійне місце проживання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частини статті.

При цьому, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, фактичних обставини справи та характеру злочинного діяння, а саме те, що вчинений злочин має лише одну кваліфікуючу ознаку, наявність по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, з огляду на особу винного, який неофіційно працює, на спеціальних обліках не перебуває, раніше ні в чому осудному не помічений, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в подальшому не допускати протиправної поведінки, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: телятина задня частина, вагою 1,234 кг; мідії гарячого копчення, вагою 0,206 кг; креветка гриль ЕК, вагою 0,294 кг; куряче філе, вагою 0,856 кг; куряча гомілка, вагою 1,438 кг; - залишити у належного володільця.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л.Г. Косик