Рішення № 105866647, 09.06.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року м. Київ № 640/17187/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"до третя особа проДержавної аудиторської служби України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь", в якій просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу щодо закупівлі "Будівництво гідротехічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва)" (ID моніторингу UA-M-2020-06-22-000082).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що Висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі є протиправними та безпідставним, а позивач як замовник за процедурою закупівлі, розглянув тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" з урахуванням положень частини четвертої статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" та встановив, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" у вказаній частині відповідає вимогам тендерної документації. Оскільки інших вимог тендерна документація не містила, підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника у цій частині були відсутні. Позивач вважає, що відхилення тендерної учасника з вигаданих замовником підстав, які чітко не випливають з вимог тендерної документації є неправомірною дискфаліфікацією учасників. Крім того, позивач наголосив на тому, що він як замовник за процедурою закупівлі, вимагав від учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" підтвердження наявності в учасника матеріально-технічної бази, необхідної саме для виконання замовлення, де предметом закупівлі (замовлення) що є об`єктом моніторингу, є будівництво гідротехнічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва). Відтак, наявність чи відсутніість офісного приміщення в учасника не може бути необхідною умовою для здійснення будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку. Отже, позивач вважає, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" відповідає вимогам тендерної документації, а замовник здійснив оцінку пропозиції учасника у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та тендерної документації.

Разом з тим, на думку позивача, викладена у оскаржуваному Висновку вимога про усунення порушень є неконкретизованою, а тому така вимога не може вважатися правомірною, оскільки спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів які саме заходи слід вжити для усунення виявленого порушення, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Також, відповідачем необгрунтовано такий спосіб усунення недоліків закупівлі, як розірвання договору та не зазначено причинно-наслідковий зв`язок між розірванням такого договору та усуненням правопорушення як такого.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 позовну заяву в адміністративній справі №640/17187/20 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь".

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 26.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що доводи позовної заяви є необгрунтованими та безпідставними,а тому такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Княжна Либідь" встановлено, що замовник на порушення вимог пунктів 1, 4 частини першої статті 30 Закону №922 (в редакції Закону, що була чинна на час оголошення процедури закупівлі) не відхилив зазначену тендерну пропозицію як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 зазначеного Закону та умовам тендерної документації. Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 13.07.2020 №622, що оприлюднений в електронній системі закупівель 13.07.2020. Відповідно до відомостей, оприлюднених в електронній системі закупівель, учасник - ТОВ "Княжна Либідь" у складі тендерної пропозиції 01.05.2020 о 17:13 год. оприлюднив, зокрема, такий документ: договір оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 №87-ОП. Відповідно до зазначеного договору № 87-ОП встановлено, що між ТОВ «Фінансово промислова компанія «Українській дім» (орендодавець) та ТОВ "Княжна Либідь" (орендар) 11.10.2018 укладено договір оренди нежитлового приміщення та майна, згідно з яким орендодавець передає в строкове платне користування, а орендар приймає в орендне користування офісне приміщення, що є власністю орендодавця, загальною площею 60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Західний, буд. 3 (літера Ц), разом з майном, перелік якого визначається в Акті прийому-передачі нежитлового приміщення та майна. При цьому орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та комунальні послуги, після припинення цього договору повернути орендоване приміщення та майно орендодавцеві, (пункту 1.1 Договору № 87-ОП). Як встановлено зі змісту вказаного договору №87-ОП, строк його дії становить з 17.10.2018 по 31.12.2021, тобто укладений більш як на 3 (три) роки, однак, як вбачається з відомостей, розміщених в електронній системі закупівель, сторонами договору оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 №87-ОП недодержано вимоги щодо нотаріального посвідчення цього договору, оскільки будь-яких належних обгрунтувань на спростування зазначеного позивач не навів, а тендерна пропозиція ТОВ "Княжна Либідь", на думку відповідача, не містить жодних пояснень з приводу вказаного, що, в свою чергу, свідчить про нікчемність договору від 11.10.2018 №87-ОП.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 22.06.2020 №161 відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 відповідачем розпочато моніторинг процедури закупівлі Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" з приводу закупівлі "Будівницвто гідротехічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва)" (ID моніторингу UA-M-2020-06-22-000082).

За результатами моніторингу вказаної закупівлі Державна аудиторська служба України встановила порушення позивачем законодавства у сфері закупівель, а саме в порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач як замовник, не відхилив тенедерну пропозицію учасника ТОВ "Княжна Либідь", як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 Закону та умовам тендерної документації, оскільки за результатами моніторингу встановлено, що договір оренди приміщення від 11.10.2018 №87-ОП, наданий у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Княжна Либідь", нотаріально не посвідчений, як наслідок, учасник ТОВ "Княжна Либідь" не відповідає кваліфікаційному критерію "наявність обладнання та матеріально технічної бази", встановленому статтею 16 Закону, а його тендерна пропозиція не відповідає умовам пункту 5 розділу "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації.

Зазначені порушення зафіксовано відповідачем у Висновку про результати моніторингу щодо закупівлі "Будівницвто гідротехічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва)" (ID моніторингу UA-M-2020-06-22-000082).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи, передбачені частиною першою статті 31 Закону та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із висновком Державної аудиторської служби України про результати моніторингу щодо закупівлі "Будівницвто гідротехічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва)" (ID моніторингу UA-M-2020-06-22-000082), позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Таким чином відповідач, призначаючи та здійснюючи моніторинг закупівлі, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» (у рішенні наводяться нормативні акти в редакції на час спірних правовідносин).

За змістом статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Як вбачається з Висновку про результати моніторингу щодо закупівлі "Будівницвто гідротехічних об`єктів (Будівництво берегоукріплюючих споруд та зони відповічинку вздовж Русанівської протоки у Дніпровському районі міста Києва)" (ID моніторингу UA-M-2020-06-22-000082), замовник на порушення пунктів 1, 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" не відхилив зазначену тендерну пропозицію ТОВ "Княжна Либідь" як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 Закону та умовам тендерної документації.

Так, статтею 30 Закону №922-VIII ( тут і надалі - в редакції Закону, що був чиний на момент проведення процедури закупівлі) визначено підстави, за якими замовник відхиляє тендерні пропозиції.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.

Відповідно до пункнту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Частинами першою та другою статті 16 Закону №922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Відповідно до пункту 1 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації тендерна пропозиція подається в в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки, та завантаження файлів зі сканованими копіями, зокрема, інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, згідно з переліком, що наведений у пункті 5 цієї тендерної документації.

Відповідно до пункту 5 зазначеного розділу тендерної документації для участі у процедурі закупівлі учасник повинен надати документи, які підтверджують його відповідність такому кваліфікаційному критерію, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази: довідка учасника у довільній формі, завірена підписом уповноваженої особи, про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідних для виконання замовлення; копії документів, що підтверджують наявність в учасника матеріально-технічної бази, в тому числі договори оренди, намірів, лізингу тощо.

Отже, виходячи з вищенаведеного вбачається, що замовник визначив для учасників обов`язкову умову, яку повинні виконати учасники, які виявили намір взяти участь у закупівлі, для підтвердження своєї відповідності визначеному замовником кваліфікаційному критерію, та яка, в свою чергу, дозволить замовнику провести належну оцінку тендерної пропозиції учасника відповідно до вимог Закону №922-VIII в частині відповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям згідно зі статтею 16 Закону №922-VIII.

Отже, учасник повинен надати усі документи, що підтверджують наявність такого обладнання та матеріально-технічної бази та зі змісту яких можливо встановити права учасника на таке обладнання та майно (матеріально-технічна база) в частині його вільного володіння, користування та розпорядження таким майном, задля забезпечення належного і своєчасного виконання робіт, що закуповуються замовником.

Судом встановлено, що переможцем закупівлі, за наслідками якої прийнято оскаржуваний висновок, позивачем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь".

Так, з матеріалів справи вбачається, що у складі тендерної пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" було надано договір оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 № 87-ОП.

Відповідно до зазначеного договору № 87-ОП, а саме згідно з пункту 1.1 вказаного Договору вбачається, що між ТОВ «Фінансово промислова компанія «Українській дім» (орендодавець) та ТОВ "Княжна Либідь" (орендар) 11.10.2018 укладено договір оренди нежитлового приміщення та майна, згідно з яким орендодавець передає в строкове платне користування, а орендар приймає в орендне користування офісне приміщення, що є власністю орендодавця, загальною площею 60 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Західний, буд. З (літера Ц), разом з майном, перелік якого визначається в Акті прийому-передачі нежитлового приміщення та майна. При цьому орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та комунальні послуги, після припинення цього договору повернути орендоване приміщення та майно орендодавцеві.

Таким чином, надаючи у складі тендерної пропозиції зазначений Договір оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 № 87-ОП, Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь", по-перше, підтверджувало, що до складу матеріально-технічної бази, необхідної для виконання робіт, що закуповуються замовником, входить саме зазначене у договорі №87-ОП нежитлове приміщення, по-друге, підтверджувало замовнику свою відповідність кваліфікаційному критерію щодо наявності в нього матеріально-технічної бази.

Згідно з розділом 3 Договору від 11.10.2018 № 87-ОП даний Договір вступає в дію з 17.10.2018 по 31.12.2021.

Отже, вказаний договір укладений строком більше як на 3 (три) роки.

Поряд з цим, частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Аналогічні положення визначені статтею 74 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з статтею 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Як вже було встановлено та зазначено судом, Договір оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 № 87-ОП укладений строком більше як на 3 (три) роки.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

Відповідачем зазначено, а судом встановлено, що сторонами договору оренди нежитлового приміщення та майна від 11.10.2018 №87-ОП недодержано вимоги щодо нотаріального посвідчення цього договору, будь-яких належних обґрунтувань на спростування зазначеного позивач не наведено, що свідчить про нікчемність договору № 87-ОП від 11.10.2018, виходячи з аналізу положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суд вважає, що відповідач за результатами моніторингу правомірно встановив, що Договір оренди приміщення від 11.10.2018 №87-ОП, який був наданий у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Княжна Либідь", нотаріально не посвідчений, у зв`язку з чим останній не відповідав кваліфікаційному критерію "наявність обладнання та матеріально-технічної бази" встановленому статтею 16 Закону "Про публічні закупівлі", а його тендерна пропозиція не відповідала умовам пункту 5 розділу "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації.

Отже, в порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Княжна Либідь", як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 Закону та умовам тендерної документації.

Суд відхиляє довільне тлумачення зазначеної вимоги тендерної документації, а саме твердження позивача про те, що предметом закупівлі є будівництво гідротехнічних об`єктів, а відтак наявність чи відсутність офісного приміщення в учасника не може бути необхідною умовою для здійснення будівництва берегоукріплюючих споруд та зони відпочинку, оскільки будь-яка інформація з приводу того, що такі працівники за посадами ТОВ "Княжна Либідь", наприклад, як головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера безпосередньо здійснюють свою посадові обов`язки по веденню бухгалтерського та фінансового обліку за адресою будівництва є відсутньою.

Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що викладена у оскаржуваному Висновку вимога про усунення порушень є неконкретизованою, оскільки зі змісту оскаржуваного Висновку відповідачем чітко визначено зміст порушення, яке полягає у невідповідності пропозиції ТОВ "Княжна Либідь" вимогам тендерної документації, а саме Договір оренди приміщення від 11.10.2018 №87-ОП, який був наданий у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Княжна Либідь", нотаріально не посвідчений, у зв`язку з чим останній не відповідав кваліфікаційному критерію "наявність обладнання та матеріально-технічної бази", встановленому статтею 16 Закону "Про публічні закупівлі".

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений був права у відповідності до положень Закону України "Про публічні закупівлі" звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Отже, враховуючи наведене, на переконання суду, відповідачем вірно встановлено порушення вимогу пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а оскаржуваний висновок за своїм змістом та формою повністю відповідає статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим судом не було встановлено порушень щодо проведення моніторингу закупівлі, які могли б вплинути на правомірність зазначеного висновку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 204, 00 грн (платіжне доручення № 22.07.2020 №6737). Оскільки в в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.