Рішення № 105858533, 22.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7878/20

Провадження № 2/752/1119/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.06.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника, звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 1000,00 грн, суму упущеної вигоди у розмірі 112500,00 грн, суму моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн, що разом становить 143500,00 грн; стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 23667,06 грн; послуги з евакуації транспортного засобу у розмірі 940,00 грн; суму пені у розмірі 4604,03 грн; 3 % річних у розмірі 530,86 грн; інфляційні втрати у розмірі 474,58 грн., що загальною сумою становить 30216,53 грн.; стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору, на правничу допомогу та на проведення експертизи.

Позов мотивований тим, що 22.08.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , та транспортним засобом марки « Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2019 у справі №752/18371/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2019.Станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

16.01.2020 ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 58789,00 грн., проте позивач із вказаною сумою не погоджується та вважає, що страховою компанією йому не доплачена сума страхового відшкодування у розмірі 23667,06 грн; послуги з евакуації транспортного засобу у розмірі 940,00 грн. Як наслідок, також стягненню зі страхової підлягають інфляційні втрати, 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та пеня в силу ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того позивач зазначає, що з відповідача ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 1000,00 грн. відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; сума упущеної вигоди у розмірі 112500,00 грн., оскільки вона після дорожньо-транспортної пригоди внаслідок значних пошкоджень транспортного засобу не може здавати його в оренду, та суму моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2020 відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.08.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» заперечило проти задоволення позовних вимог до страховика в повному обсязі, оскільки різниця між вартістю автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди становить 59789,00 грн. З урахуванням франшизи за полісом 1000,00 грн. сума страхового відшкодування становить 58789,00 грн., котра була сплачена позивачу у встановлений законом строк.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2020 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2021 задоволено клопотання представника позивача та признечено проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.09.2021 відновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, її представник - адвокат Кравець Д.М. надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, заяв чи клопотань про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення судового засідання до суду не надходили, своїх представників не направили.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши в судовому засіданні сторін, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, відшкодування збитків, відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що 22.08.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 та перебував під керуванням ОСОБА_3 , та транспортним засобом марки « Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2019 у справі №752/18371/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом 22.08.2019 від 22.08.2019.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6322045 від 04.09.2018, строком дії з 04.09.2018 по 03.09.2019 включно. Згідно п. п. 4, 5 вказаного полісу встановлено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Так, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (ст. 990 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, у ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

28.08.2019 водій ОСОБА_3 у відповідності до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» про дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, 28.08.2019 позивач у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подала ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» заяву про відшкодування шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.08.2019, до заяви долучила документи та відшкодування просила здійснити шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Вказана заява зареєстрована 28.08.2019 за вх. № 00314685.

Так, 16.01.2020 ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 58789,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №131029.

Вказану суму страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» обґрунтувало тим, що оскільки відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 11.12.2019 №16105, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом становить 204045,29 грн., ринкова вартість на дату дорожньо-транспортної пригоди визначена за порівняльним підходом може становити 147789,00 грн.; відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу від 10.01.2020 №16720 вартість транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди може становити 88000,00 грн., то різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди становить: 147789,00 грн. - 88000,00 грн. = 59789,00 грн. - 1000,00 грн. франшиза = 58789,00 грн.

Проте, відповідно до Висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 23.07.2021 №СЕ-19/111-21/18572-АВ вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.08.2019, становить 83456,06 грн.; ринкова вартість вказаного автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.08.2019, становила 127102,93 грн.; ринкова вартість вказаного автомобіля після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.08.2019, становить 43646,87 грн.

У ст. 81 ЦПК України вказано, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 102 ЦПК України визначає, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, статтею 4 Закону України встановлено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд вважає за необхідне прийняти до уваги висновки щодо ринкової вартості транспортного засобу та вартості його відновлювального ремонту, що містяться у Висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 23.07.2021 №СЕ-19/111-21/18572-АВ.

Крім того, за послуги евакуатора позивачем 22.08.2019 сплачено грошові кошти у розмірі 940,00 грн., про що свідчить квитанція №1306948.

Так, враховуючи положення ст. ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на її користь суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 23667,06 грн. (83456,06 грн. - 1000,00 грн. - 58789,00 грн.) та послуги з евакуації транспортного засобу у розмірі 940,00 грн.

Разом з тим, встановивши, що ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» належним чином не виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, тому наявні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 3 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. У зв`язку з чим доводи сторони позивача в цій частині підставні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, у межах позовних вимог з урахуванням того, що заява позивача про виплату страхового відшкодування була отримана ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» 28.08.2019, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь позивача за період з 28.09.2019 по 21.04.2020 включно підлягають стягненню: три проценти річних у розмірі 530,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 474,58 грн. та пеня у розмірі 4604,03 грн.

Крім того, в ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Отже, враховуючи наведене, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 1000,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесених витрат (реальних збитків) та упущеної вигоди слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 .04.2019 у справі № 200/12448/15-ц.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абз. 1 п. 4 постанови від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Як вбачається з Договору від 01.06.2019 №3 та Акту прийому-передачі від 01.06.2019 до договору, позивач надавала в оренду свій транспортний засіб марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Хедвей Груп» для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. п. 3.1, 4.1 вказаного Договору оренди термін оренди складає один рік з моменту прийняття об`єкту та розмір орендної плати у цілому складає 150000,00 грн.

03.09.2019 ТОВ «Хедвей Груп» листом повідомило позивача про те, що у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 22.08.2019, орендований транспортний засіб марки «Ford Transit Connect» зазнав значних ушкоджень та не може надалі використовуватися товариством для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу марки «Ford Transit Connect», д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем не було отримано прибутку, на який вона могла розраховувати, якби її права не були порушені (упущена вигода), у розмірі 112500,00 грн. (150000,00 грн. / 12 місяців * 9 місяців), яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн. суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини, які підтверджують факт пошкодження майна позивача в дорожньо-транспортній пригоді, завдання їй збитків, не можливості користуватися своїм майном, а також порушення нормальних життєвих зав`язків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 5000,00 грн., що відповідає вимогам розумності і справедливості виходячи з усіх обставин справи.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 28.11.2019 №28/11 правова допомога надавалася позивачу Адвокатським бюро «Кравець».

Як вбачається зі Звіту про надані послуги від 17.04.2020 № 1 та Акту приймання-передачі послуг від 17.04.2020 №б/н Адвокатським бюро «Кравець» було надано юридичні послуги позивачу на загальну вартість 6500,00 грн., котрі остання 14.04.2020 сплатила на рахунок бюро, про що свідчить дублікат квитанції №0.0.1675813317.1.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат по сплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню у розмірі 6500,00 грн.

У порядку ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 1015,20 грн. та судовий збір у розмірі 2167,59 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ідентифікаційний код: 20033533, зареєстроване місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 23667,06 грн. (двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім гривень шість копійок); послуги з евакуації транспортного засобу у розмірі 940,00 грн. (дев`ятсот сорок гривень нуль копійок); пеню у розмірі 4604,03 грн. (чотири тисячі шістсот чотири гривні три копійки); три відсотки річних у розмірі 530,86 грн. (п`ятсот тридцять гривень вісімдесят шість копійок); інфляційні втрати у розмірі 474,58 грн. (чотириста сімдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок), а всього 30216,53 грн. (тридцять тисяч двісті шістнадцять гривень п`ятдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок); упущену вигоду у розмірі 112500,00 грн. (сто дванадцять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок); моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок), а всього 118500,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ідентифікаційний код: 20033533, зареєстроване місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1300,00 грн. (одна тисяча триста гривень нуль копійок) та витрати на проведення експертизи у розмірі 203,04 грн.(двісті три гривні чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5200,00 грн. (п`ять тисяч двісті гривень) та витрати на проведення експертизи у розмірі 812,16 грн. (вісімсот дванадцять гривень шістнадцять копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ідентифікаційний код: 20033533, зареєстроване місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 302,16 грн. (триста дві гривні шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1185,00 грн. (одна тисяча сто вісімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Ю. Мазур