Рішення № 1058541, 25.09.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р. Справа № 07/50-07

вх. № 8250/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тренбач С.А., дов. №11 від 09.01.07р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ м'ясокомбінат "Ювілейний" смт. Ювілейне

до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 33860,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю м”ясокомбінат „Ювілейний”) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (Фізична особа - підприємець ОСОБА_1) 24316,64 грн. основного боргу, 2431,66 грн. інфляційних нарахувань, 3980,06 грн. пені 3% річних в сумі 700,07 грн. та 2431,66 грн. штрафу.

У судовому засіданні 25.09.07р., позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вказує, що належною до стягнення з відповідача сумою пені є 2061,25 грн., а також надав заяву, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 700,07 грн.

Враховуючи, що вказані заяви подано позивачем відповідно до ст.22 ГПК України, суд приймає їх до розгляду, визнає їх відмовою від позову в частині стягнення з відповідача 1918,81 грн. пені, а також 3% річних в сумі 700,07 грн. та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Харківської області від 06.08.07р., строк розгляду даної справи продовжено на 1 місяць до 02.10.07р., відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до матеріалів справи, 10.05.06р. між сторонами по справі було укладено договір № ХФ - 0000059 (а.с.8-9), відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов”язався передати у встановлений в договорі строк у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти товар та оплатити його.

Позивач свої зобов”язання за вказаним договором виконав у повному обсязі та у період з 25.05.06р. по 21.06.06р. поставив відповідачу товар на загальну суму 33209,98 грн., що підтверджується накладними, доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.12-24).

Факт отримання вказаного товару відповідачем підтверджується підписами відповідача на відповідних накладних та двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 10.07.06р. (а.с.7).

Відповідач своє зобов”язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 8893,34 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем склала 24316,64 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 24316,64 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б сплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов"язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № ХФ - 0000059 від 10.05.06 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24316,64 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8.1.1.1 вищевказаного договору, за несвоєчасну оплату товару, відповідач зобов”язався сплатити пеню в розмірі 2% від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ч.6 ст. 232 та ч.2 ст.343 ГК України щодо порядку нарахування пені, отже, за таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 2061,25 грн. пені, задовольнити.

Згідно до п. 8.1.1.2, у випадку прострочення оплати вартості переданого відповідачу товару тривалістю 20 календарних днів і більше з дня настання строку оплати переданого товару, відповідач зобов”язався сплатити позивачу штраф, в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2431,66 грн. штрафу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2431,66 грн. інфляційних нарахувань, визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.612, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 624, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 193,198, ч.6 ст. 232 та ч.2 ст.343  ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м. Харків, 61142, ідент. № НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю м”ясокомбінат „Ювілейний” (вул. Мічуріна,5, с.м.т. Ювілейний, Дніпропетровський район, Дніпропетровської області, 52005, код в ЄДРПОУ 24615640, п/р 26006900830100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653) 24316,64 грн. заборгованості, 2061,25 грн. пені, 2431,66 грн. інфляційних нарахувань, 2431,66 грн. штрафу, 312,41 грн. державного мита та 108,87 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення з відповідача 1918,81 грн. пені, а також 3% річних в сумі 700,07 грн. припинити, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 26 вересня 2007 року.

Суддя Інте Т.В.