Рішення № 105849199, 07.06.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року м. Київ № 640/1436/21

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 року;

- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2020 року про переведення садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вважає протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про переведення садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у жилий будинок, у зв`язку із тим, що КМДА, всупереч вимогам Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №321, не розглянула належним чином заяву позивача від 15 вересня 2020 року та не прийняла рішення про задоволення цієї заяви або відмови.

Ухвалою суду від25 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, про поважність не подання не повідомив.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне

Позивач у квітні 2017 року та вересні 2019 року зверталась до відповідача із заявами та відповідними документами про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, з проханням перевести садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 у жилий будинок.

До вказаних заяв позивачем були долучені наступні документи: договір купівлі-продажу від 13.04.2001 троку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 3976; державний акт на право приватної власності на землю від 22.05.2001 року; звіт про проведення технічного огляду будинку.

Проте, на подані заяви позивачем були отримані аналогічні за змістом листи (15.06.2017 та 20.09.2019 ) з посиланням на те, що на дату звернення не визначено уповноважений орган, який має розглядати заяви про переведення дачних і садових будівників, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки та не затверджено відповідний Порядок.

У вересні 2020 року позивач знову звернулась до відповідача із заявою і відповідними документами про переведення садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 у жилий, на що отримала лист-відповідь від 04.12.2020 за №055-13289.

Відповідно до змісту вказаного листа повідомлялось наступне: «Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо визначення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноваженим органом щодо розгляду заяв про переведення відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки та надання йому відповідних повноважень.

На даний час зазначений проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проходить візування у структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Термін погодження розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначений Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 року № 1810 (зі змінами).

Таким чином після проходження усіх погоджувальних процедур по затвердженню Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, Департамент містобудування та архітектури повернеться до розгляду звернень щодо переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки. Даним Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки буде встановлено, який саме орган має попередньо розглядати звернення власників дачних і садових будинків щодо переведення цих будинків у жилі будинки".

Вважаючи вказану відповідь фактичною бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяв позивача, остання звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 4 Житлового кодексу УРСР встановлено, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Згідно зі статтею 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Відповідно до статті 81 Житлового кодексу УРСР громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Таким чином, положеннями статті 81 Житлового кодексу УРСР передбачено порядок переведення дачних і садових будинків у жилі, водночас як і положеннями статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не визначено, що для реєстрації місця проживання в садовому будинку особа має подати рішення про переведення садового будинку в житловий.

На виконання вимог частини статті 81 Житлового кодексу УРСР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 квітня 2015 року №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально.

За правилами пункту 3 Порядку для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: - копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; - письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; - звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 4 Порядку за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

З наведених правових норм вбачається, що переведення дачних і садових будинків, які відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється, зокрема, виконавчим органом міської ради за заявою власника, за наслідками розгляду якої приймається одне з рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Частиною першою статті 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Таким чином, КМДА, як виконавчий орган Київської міської ради, зобов`язаний розглянути заяву позивача про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.09.2020 року та прийняти одне із рішень - про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що КМДА розглянула заяву позивача та прийняла відповідне рішення за результатами її розгляду.

Як встановлено вище, на заяву позивача була надана відповідь Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації у листі від 04.12.2020 року №055-13289, однак суд звертає увагу, що вказаний лист не є рішенням у розумінні пункту 4 Порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №363/541/16-а, адміністративне провадження №К/9901/13832/18.

Враховуючи вищевикладене, дії відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача є протиправною бездіяльністю.

В зв`язку із тим, що за результатами розгляду справи судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивач, вказане є підставою для зобов`язання розглянути заяву позивача про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок від 15.09.2020 року та прийняти відповідне рішення, відповідно до норм Порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139,143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 року;

3. Зобов`язати Київську міську державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2020 року про переведення садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у житловий будинок, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа