Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 350/944/22
Номер провадження 1-кс/350/230/2022
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2022 року селище Рожнятів
Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., з участю секретаря судового засідання Юречко Т.Б., прокурора Кравця В.В, заступника начальника слідчого СВ відділення поліції №2 (смт. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Майбороди Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гутник П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, погоджене прокурором у кримінальному провадженні №12022091220000091 від 17.08.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4. ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідча СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Какапич Р.В., звернулася до Рожнятівського районного суду із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, в період дії оголошеного в України воєнного стану, вчинив новий корисливий злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Так, ОСОБА_1 , маючи корисливий мотив на спрямований на таємне викрадення чужого майна та мету особистого збагачення, 17.08.2022 приблизно о 15:00 год., перебуваючи в селищі Перегінське, підійшов до будинку АДРЕСА_1 , де діючи умисно, таємно, повторно, в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна металопластикових вхідних дверей, за допомогою каменя, незаконно, таємно проник всередину належного ОСОБА_2 будинку, звідки таємно, повторно викрав належні потерпілій бензиновий тример ForestaFC-43 зеленого кольору разом з коробкою, вартістю 3500 гривень, 9 комплектів для радіаторів 1/2" кутових Giacomini, вартістю кожного по 750 гривень, шуруповерт BOSCH зеленого кольору, вартістю 3000 гривень, зарядний пристрій до шуруповерта Bosch AL 1860CV, вартістю 1000 гривень, а всього майна на загальну суму 14250 грн., та з викраденим майном покинув територію господарства потерпілої.
Однак, ОСОБА_1 свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, не довів до завершення з причин, які не залежали від його волі, виконавши усі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки на вулиці поблизу господарства потерпілої був виявлений та затриманий чоловіком потерпілої ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду від 17.08.2022, показами потерпілої ОСОБА_2 від 17.08.2022, показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 17.08.2022 та іншими матеріалами у їх сукупності.
ОСОБА_1 неодружений, з середньою освітою, на обліку у кабінеті психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий, востаннє 30.06.2022 Рожнятівським районним судом за ч. 3 ст. 185 у виді позбавлення волі строком на 1 рік, без утриманців, без постійного місця роботи.
17.08.2022 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку статті 208 КПК України під час вчинення злочину за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, яке відповідно до санкції ст. 185 ч.4 КК України карається позбавленням волі на строк до 8 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років і підозрюваний усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення злочину.
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілу, свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_1 , відоме місце проживання останніх і ним можуть вживатися заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив із корисливих спонукань злочин проти власності з метою отримання засобів для існування, оскільки ніде офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, судимий 30.06.2022 Рожнятівським районним судом за ч. 3 ст. 185 у виді позбавлення волі строком на 1 рік, вирок вступив у законну силу 30.07.2022 року, та повторно вчинив новий корисливий злочин.
Враховуючи вище наведене, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на потерпілу і свідків у ході спілкування з останніми, спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо, оскільки ОСОБА_1 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість за статтею 185 Кримінального кодексу України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, що не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду та можливості незаконно впливати на потерпілу і свідків у вказаному кримінальному провадженні.
У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий - заступник начальника СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Майборода Д.В. клопотання підтримав у повному обсязі, просива його задовольнити та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з вищевикладених підстав.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, вказавши, що вважає наявними всі законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи подовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Наявність вказаних ризиків підтверджується санкцією статті, яка передбачає відповідальність за інкримінований підозрюваному злочин.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не заперечили проти обрання вказаного запобіжного заходу.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний доставлений у судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження №12022091220000091 від 17.08.2022, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, про що йому було повідомлено про підозру.
Аналізуючи надані слідчому судді докази з точки зору причетності до вчиненого правопорушення, приходжу до висновку про наявність доказів, які вказують на можливу причетності ОСОБА_1 до інкримінованого правопорушення. Обґрунтованість підозри підтверджується:
- копією витягу з ЄРДР за №12022091220000091 від 17.08.2022;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту потерпілої ;
- протоколами допиту свідків;
- протоколом затримання особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Старшим слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення встановленої законом відповідальності, оскільки усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за статтею 185 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією даної частини статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що ОСОБА_1 є неодруженим, без утриманців, не працюючим, раніше неодноразово судимий, востаннє засуджений 30.06.2022 Рожнятівським районним судом за ч. 3 ст. 185 у виді позбавлення волі строком на 1 рік, вирок вступив у законну силу 30.07.2022 року.
Беручи до уваги викладене, сукупність вказаних фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Окрім цього, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу дають достатніх підстав вважати, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини інкримінованої йому неправомірної дії, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124050 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання обвинуваченого під вартою слід обчислювати з часу його затримання.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4. ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання - з 17 год. 20 хв. 17.08.2022.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" .
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124050 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави такі обов`язки:
1) прибувати до СВ відділення поліції №2 (смт. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення заставних коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 105842750, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 18.08.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 350/944/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: