Ухвала суду № 105823638, 18.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2022 року м. Київ № 640/7379/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києвіпро визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДР: 40108583), в якому просить суд:

1) визнати незаконними дії Головного управління Національної поліції в м. Києві стосовно його незаконного звільнення;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 18.03.2022 № 462 о/с «По особовому складу»;

3) поновити його на роботі на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 з обслуговування мікрорайону «Відрадний», студентських містечок НТУ «КПІ» та НАУ) Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;

4) стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 01.03.2022 по дату поновлення на роботі з урахуванням положень постанови КМУ № 168 від 28.02.2022;

5) стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень;

6) зобов`язати Головне управління Національної поліції в м. Києві зробити відповідний запис у моїй трудовій книжці про врахування стажу за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на незаконному звільненні його із займаної посади.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Головне управління Національної поліції в м. Києві зробити відповідний запис у моїй трудовій книжці про врахування стажу за час вимушеного прогулу.

Однак, в порушення вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить викладу обставин щодо правового обґрунтування вказаної вимоги.

Крім того, у прохальній частині позивачем заявлено вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в м. Києві на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 01.03.2022 по дату поновлення на роботі з урахуванням положень постанови КМУ № 168 від 28.02.2022;

Разом з тим, по-перше, позивачем у позовній заяві не викладено обставини щодо обґрунтування вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в м. Києві на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме з 01.03.2022, зважаючи на те, що позивача звільнено із займаної посади саме 18.03.2022.

По-друге, у прохальній частині позовної заяви не зазначено, з урахуванням яких саме положень постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви заявник просить суд, зокрема, стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень;

Однак, в порушення вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить викладу обставин щодо правового обґрунтування вказаної вимоги.

Відтак, позовну заяву позивачу слід привести у відповідність до положень вимог КАС України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі.

Варто також наголосити, що положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.20 Національних стандартів України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163-2020). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Так, суд зазначає, що позивачем суду надано документи, зокрема, медичні висновки (додатки № 46-48), опис цінного листка (додаток № 51) з яких у повному обсязі неможливо встановити зміст таких документів, заради фіксування інформації яких останні було створено, з огляду на що позивачу слід надати копії доданих до позовної заяви доказів, зокрема, медичні висновки (додатки № 46-48), опис цінного листка (додаток № 51) у належному вигляді, з яких можливо встановити у повному обсязі зміст таких документів, заради фіксування інформації яких останні було створено.

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду листків непрацездатності у період з 25.02.2022 по 10.04.2022, а також не надано суду доказів проходження позивачем експрес-тесту на виявлення короновірусної інфекції SARS-CoV-2 та результатів такого виявлення інфекції. Не надано також доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Відтак, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачу слід надати суду докази на які позивач посилається у позовній заяві, як на підставу обґрунтування заявлених позовних вимог.

Також, до позовної заяви позивачем надано клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:

1) надати належним чином завірену копію наказу № 462 о/с від 18.03.2022 виданого Начальником ГУ НП у м. Києві Іваном Вигівським, на якому зафіксовано дату його вручення та ознайомлення з ним ОСОБА_1 , для підтвердження факту ознайомлення з наказом, датою ознайомлення з ним, відсутністю отримання трудової книжки та приписного посвідчення;

2) повідомити чи проводилось відносно ОСОБА_1 службове розслідування. Якщо так, то надати підтверджуючі документи цього у вигляді копії наказу про призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , на підтвердження законності проведення такого;

3) надати належним чином завірену копію Висновку за результатами проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , для перевірки вимог його складання в законному порядку;

4) надати всі наявні документи у вигляді заяв, повідомлень, скарг, рапортів, які стали підставою для призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , для підтвердження законності прийняття наказу про проведення службового розслідування;

5) зазначити причину не видачі ОСОБА_1 його трудової книжки з відповідним записом про його звільнення з поліції у ній та оригінал посвідчення про приписку;

6) надати належним чином завірені копії рапортів ОСОБА_1 про надання йому щорічної чергової відпустки та/або її частини за 2021 рік та 2022 рік відповідно. Якщо такі відсутні, письмово повідомити у відповіді на вказаний запит про кількість невикористаних діб відпустки за 2021 рік та 2022 рік відповідно. Додатково надати інформацію чи була виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2021-2022 роки, для вирахування правильності днів невикористаної оплачуваної щорічної відпустки;

7) зазначити причину невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за березень місяць 2022 року у період з 01.03.2022 по 18.03.2022;

8) надати належним чином завірені копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за лютий, березень та квітень місяці 2022 року із зазначеними в них відповідними позначками. Додатково прошу роз`яснити значення вказаних позначок у них для подальшого вирахування кількості робочих та вихідних днів;

9) витребувати у Головного управління Національної поліції в м. Києві, відеозаписи із камер відеоспостереження, що перебувають у його володінні, які встановлені на фасаді та в приміщені будівлі Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві за 15.04.2022 у період часу з 09:50 год. по 10:40 год., на яких зафіксовано рух ОСОБА_1 , якого незаконно було затримано та позбавлено волі двома військовослужбовцями. Фіксація події зафіксована на камерах відеоспостереження, які встановлені відповідно до руху (за маршрутом від кабінету № 302 по коридору на перший поверх з виходом на задній двір управління, рухом через ворота як місця виїзду автотранспорту та подальшого руху вздовж паркану управління до стоянки автомобілів де знаходився автомобіль чорного кольору).

Відтак, ознайомившись зі змістом такого клопотання, суддя звертає увагу заявника на те, що кого саме позивач просить надати документи та зазначити причину не видачі ОСОБА_1 його трудової книжки та невиплати заробітної плати, суд ?.

Варто звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, у наданому клопотанні позивачем взагалі не викладено обставин щодо необхідності витребування кожного з доказів, а також не обґрунтовано який саме доказ може підтвердити або спростувати відповідні обставини.

Як приклад:

1) у наданому клопотанні відсутній виклад обставин необхідності зазначення причини не видачі ОСОБА_1 його трудової книжки з відповідним записом про його звільнення з поліції у ній та оригінал посвідчення про приписку, а також не обґрунтовано, які саме обставини може підтвердити або спростувати наявність такої інформації.

2) у клопотанні про витребування відсутній виклад обставин необхідності зазначення причин невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за березень місяць 2022 року у період з 01.03.2022 по 18.03.2022, а також позивачем не обґрунтовано, яким чином витребувана інформація є необхідною для правильного вирішення даного спору.

Суддя звертає увагу заявника на те, що по суті прохальна частина клопотання про витребування доказів скопійована з адвокатського запиту адвоката, що вочевидь не може вважатися клопотанням, заявленим до суду про витребування документів.

Відтак, тако клопотання позивачу слід привести у відповідність до вимог ст. ч. 2 ст. 80 КАС України.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено, позивач просить суд, зокрема, 1) визнати незаконними дії Головного управління Національної поліції в м. Києві стосовно його незаконного звільнення; 2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 18.03.2022 № 462 о/с «По особовому складу» та, як наслідок поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування пропуску якого позивач зазначив, що з оскаржуваним наказом він ознайомився лише 15.04.2022, оскільки на оригіналі наказу зазначена дата ознайомлення зазначена.

Однак, викладені у вказаному клопотанні причини поважності пропуску строку звернення до суду, є неповажними, оскільки, по-перше, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано доказів ознайомлення його із наказом саме 15.04.2022, по-друге, слід звернути увагу заявника на те, що обрахунок місячного строку звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України, пов`язується не з моменту отримання, у даному випадку, наказу про звільнення, а з моменту коли особі стало відомо про порушення її прав, свобод або інтересів.

У позовній заяві позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що йому не прийшла заробітна плата за березень місяць 2022 року він 28.03.2022 зателефонував до бухгалтерії ГУ НП у м. Києві, де йому повідомили про його звільнення.

Тобто, про обставини звільнення його зі служби в поліції позивачу стало відомо 28.03.2022.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 13.05.2022, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

При цьому, матеріали позовної заяви не містять жодних поважних доказів неможливості звернення до суду у місячний строк, починаючи з 28.03.2022, оскільки як вже було зазначено вище, позивачем не надано суду доказів перебування його на лікарняному.

Відтак, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, з огляду на що суд пропонує позивачу вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі, зокрема, із викладом обставин та правовим обґрунтуванням кожної із заявленої позивачем вимоги;

2) доказів, на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позовній заяві у належному вигляді, з яких у повному обсязі можливо дослідити зміст таких документів, заради фіксування інформації яких останні було створено, зокрема, медичні висновки (додатки № 46-48), опис цінного листка (додаток № 51):

3) доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, як на підставу обґрунтування позовних вимог, зокрема, листки непрацездатності у період з 25.02.2022 по 10.04.2022, а також докази проходження позивачем експрес-тесту на виявлення короновірусної інфекції SARS-CoV-2 та результатів такого виявлення інфекції та доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

4) належним чином оформленого клопотання про витребування доказів, із зазначенням чіткої та зрозумілої прохальної частини такого клопотанні та із викладом обставин, які може підтвердити або спростувати кожен із витребуваних доказів;

5) заяви із зазначенням інших підстави для поновлення строку із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду,- визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

6. Зважаючи на прийняття Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, зокрема:

особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);

до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів) або на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»);

оскільки відповідно до п. 61 р. IV «Перехідні положення» Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді, беручи до уваги те, що у суду відсутня можливість роздруківки таких документів, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування, документи подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін