Рішення № 105823629, 18.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року м. Київ № 640/12643/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом №2600-0303-8/175023 від 09.12.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з 17.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.11.2020 звернувся до відповідача з заявою, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, проте, відповідач 09.12.2020 прийняв рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, посилаючись на те, що враховуючи недотримання та неможливість підтвердження первинними документами умов, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 2, виходячи з вимог чинного пенсійного законодавства, не вбачається законних підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на даний час.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що у позивача загальний страховий стаж складає 36 років 2 місяці 28 днів, пільговий стаж відсутній: до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 19.07.1086, до надання уточнюючої довідки, оскільки час навчання пересікається із військовою службою; до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.06.1996 по 18.05.2012, оскільки пільгова довідка №580 від 23.05.2012 видана ВАТ «Комбінат Будіндустрії» не оформлена належним чином, зокрема посада зазначена у довідці - електрозварник не відповідає посадам зазначеним у позиції 33 Постанови КМУ від 16.01.2003 №36, відсутній характер виконуваної роботи, не зазначено коли вперше була проведена атестація робочих місць, невірно вказаний рік наказу про атестацію робочих місць №97, відсутні копії первинних документів, на підставі яких було видано пільгову довідку, не завірені печаткою підприємства копії наказів «Про атестацію робочих місць» №97 від 27.07.1999, №32 від 11.03.2005, №31 від 12.03.2010; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №199 від 11.08.2020 виданої «Дарницьким вагоноремонтним заводом», оскільки посада зазначена у довідці не відповідає первинним документам, також до пільгового стажу не зараховані періоди з 01.10.2013 по 14.11.2019 та з 17.12.2019 по 11.08.2020, оскільки з 01.10.2013 згідно трудової книжки ОСОБА_1 був переведений електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах вагоноремонтний цех, який відсутній у переліку робочих місць, виробництв, робіт і посад працівників, яким передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, відсутня копія наказу про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 16.04.2015 №102. Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно заяви від 17.11.2020 №13576.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши наступні документи:

- дублікат ідентифікаційного номеру;

- копію паспорта;

- копію трудової книжки;

- довідки про заробітну плату;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №580 від 23.05.2012, виданої ВАТ «Комбінат Будіндустрії»;

- копію особової картки;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №199 від 11.08.2020, виданої ПАТ «Дарницьким вагоноремонтним заводом»;

- копію наказу №32 від 11.03.2005 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» на ВАТ «Комбінат Будіндустрії»;

- копію наказу №82 від 23.04.2009 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» на ВАТ «Комбінат Будіндустрії» на ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»;

- копію наказу №97 від 27.07.2009 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» на ВАТ «Комбінат Будіндустрії»;

- копію наказу №31 від 12.03.2010 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» на ВАТ «Комбінат Будіндустрії»;

- копію наказу №115 від 19.04.2010 «Про закінчення атестації робочих місць за умовами праці та затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах» на ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»;

- витяг з переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 та інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах, згідно наказу по заводу від 16.04.2015 №102 за результатом атестації;

- витяг з переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 та інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах, згідно наказу по заводу від 19.04.2010 №115 за результатом атестації;

- копію наказу №787/ос про прийом на роботу від 29.05.2012;

- копію наказу про переведення на іншу роботу №1365/ос від 01.10.2013;

- копію наказу про переведення на іншу роботу №1065/ос від 14.11.2019;

- копію свідоцтва про атестацію НОМЕР_2 від 23.01.2012;

- копію свідоцтва про атестацію від 23.01.2007 НОМЕР_3, чинне до 24.01.2012;

- копію свідоцтва державної санепідслужби про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці НОМЕР_4 від 16.09.2009;

- заяву про спосіб виплати пенсії;

- копію диплома, військового квитка, фотокартку та інші документи.

Листом ГУ ПФУ у м. Києві №2600-0303-8/175023 від 09.12.2020 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, з посиланням на порушення вимог до оформлення довідки, відсутність трудового стажу за списком №2.

Таку відмову позивач вважає безпідставною, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV).

Так, відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Тобто, при неповному пільговому стажі за нормами пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку мають чоловіки при наявності страхового стажу 26 років 6 місяців та пільгового стажу не менше 6 років 3 місяці (не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі також - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі також - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку № 383).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 .

Згідно пунктів 23 та 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

До пільгового стажу зараховують весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії у Списки.

Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати)- застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалась посада «електрозварник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрогазозварники та газозварники.

Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) передбачені електрогазозварники та газозварники.

Постановою Кабінету Міністрів від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) передбачені електрогазозварники та газозварники.

Професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника), електрозварника, газозварника в спірний період була передбачена у всіх Списках.

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.

Суд погоджується, що вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та електрозварника, газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу за Списком № 2.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №673/283/17 від 12 вересня 2018 року.

Однак, згідно пункту 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 січня 2018 року (справа № 732/2003/14) та від 06 вересня 2018 року (справа №599/1425/16-а).

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач:

- з 11.08.1986 працював у ВАТ «Комбінат Будіндустрії» повний робочий день;

- з 24.06.1996 на посаді електрогазозварника 5 розряду;

- 27.07.1999 проведена атестація робочого місця по професії електрогазозварника;

- 01.07.2003 присвоєний 6 розряд електрогазозварника;

- 29.08.2005 переведений електрогазозварником 6 розряду в санітарно-технічний цех;

- 11.03.2005 проведено атестацію робочого місця професії електрогазозварника;

- 03.09.2007 переведений електрогазозварником 6 розряду в цех теплового та санітарно-технічного забезпечення;

- 18.05.2012 звільнений за власним бажанням.

Отже, ОСОБА_1 пропрацював в ВАТ «Комбінат Будіндустрії» 15 років 11 місяців 6 днів.

- з 05.06.2012 прийнятий електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах четвертого розряду у вагонозбиральний цех №2 Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»;

- 01.10.2013 переведений електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах четвертого розряду у вагонозбиральний цех;

- 14.11.2019 переведений слюсарем з ремонту рухомого складу по перекваліфікації у вагоноремонтному цеху;

- 16.12.2019 встановлено третій розряд слюсаря з ремонту рухомого складу у вагонозбиральний цеху;

- 17.12.2019 переведений електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах третього розряду у вагонозбиральний цех філії «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця».

Отже, ОСОБА_1 пропрацював в філії «Дарницький вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» 8 років 4 місяці 9 днів.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Отже, відповідно до положень Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній - трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком оскільки, відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України № 1058 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, також позивач досяг віку встановленого законом для призначення пільгової пенсії, мав загальний стаж роботи понад 25 років, стаж роботи зі шкідливими умовами праці, який дає право на пільгову пенсію становив не менше 10 років, на підтвердження цього позивачем були подані відповідні документи, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Суд вважає, що для належного захисту прав та законних інтересів слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом №2600-0303-8/175023 від 09.12.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки саме таким рішенням відповідач відмовив в призначенні пенсії.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом №2600-0303-8/175023 від 09.12.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з 17.11.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судові збору у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа