Рішення № 105823496, 18.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року м. Київ № 640/21083/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В. І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суд міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як показник за 2014-2016 роки, неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонд України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, з моменту призначення пенсії - з 02 січня 2018 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України в особі Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 грудня 2017 року він звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку якої відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, у той час, як застосуванню підлягає розмір середньої заробітної плати за 2016-2017 роки.

З метою усунення вказаних порушень та проведення перерахунку пенсії з урахуванням належного показника, він звернувся до відповідача із відповідною заявою, натомість отримав протиправну відмову.

Вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2016-2017 роки порушує його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим звертається до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 640/21083/20 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачу надати відзив, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скориставшись своїм процесуальним правом, відповідач подав до суду відзив, у якому позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи при цьому свій відзив тим, що в спірних правовідносинах управління діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року у зв`язку із повторним автоматизованим розподілом дану справу прийнято до провадження суддею Келеберда В. І. та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд у суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини, встановлені судом:

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та з 02 січня 2018 року отримує пенсію за віком.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що до звернення із заявою про отримання пенсії за віком, позивачу було призначено та виплачувалися будь-які інші види пенсії.

Позивач 06 грудня 2019 року подав заяву до відповідача стосовно проведення перерахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, застосувавши величину оцінки страхового стажу 1,0%.

Листом від 27 грудня 2019 року № 312559/02/к-15134 відповідач повідомив позивача, що його пенсія, призначена з 02 січня 2018 року згідно поданої ним заяви від 15 грудня 2017 року, обчислюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за два роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2016, 2017), позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду даного спору щодо визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити оскаржувані позивачем дії ГУ ПФУ в . Києві на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-ІV).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Водночас, абзацом другим пункту 44 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV передбачено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, з аналізу зазначених статей вбачається, що пенсії, у тому числі пенсія за віком, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року призначаються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 15 грудня 2017 року; право на вказаний вид пенсії набув по досягненню ним 60 років з 02 січня 2018 року, відтак, з урахуванням абзацу другого пункту 44 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.

Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком у 2018 році є протиправними.

Визначаючись щодо дати з якої слід провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи, вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року після досягнення ними віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Судом встановлено, що позивач досягнув пенсійного віку у 60 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , а за призначенням пенсії за віком він звернувся 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту першого частини першої статі 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та у пункті 1.6 Порядку № 22-1 визначає, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місць до досягнення пенсійного віку.

За таких обставин, пенсія за віком повинна бути перерахована позивачу з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 02 січня 2018 року.

Враховуючи, що відповідач не дотримався вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком у 2018 році, такі дії не можуть відповідати приписам части другої статті 2 КАС України, а тому позовна вимога про зобов`язання провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, з моменту призначення пенсії - з 02 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування, не виконано та не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій.

З урахуванням статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача, здійснені ним документально підтверджені квитанцією про сплату № 45236 від 28 лютого 2020 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як показник за 2014-2016 роки, неправомірними.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонд України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому а Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, з моменту призначення пенсії - з 02 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда