Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"19" серпня 2022 р. Справа № 300/2909/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главача І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 69281,12 гривень,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, 19.07.2022 звернулося суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 69281,12 гривень.
Підставами звернення до суду з даним позовом є несвоєчасна сплата відповідачем податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб за 2019, 2021 роки, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 69281,12 гривень, який ним не сплачено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).
05.08.2022 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для контролюючого органу як суб`єкта владниих повноважень, а саме трьох місяців з моменту виникнення податквого боргу.
Згідно змісту якого, представник відповідача покликається на правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладений у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20: "…відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Подактовий кодекс України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досуджового вирішення спору (адміністративного оскраження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України)".
Так, судова палата з розгляду справ щодо поджатків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 у справі 3160/11673/20, зазаначає:
"Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
З цих підстав суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, не можна не погодитися з доводами заявника касаційної скарги про те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження.
Разом з тим, у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
Водночас, предмет спору, в межах якого здійснювався касаційний перегляд, не давав можливості у вказаній адміністративній справі здійснити відступлення від існуючого до цього правозастосування щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Вирішуючи це питання, судова палата зазначає, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
З урахуванням викладеного, судова палата вважає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у постанові від 26 листопада 2020 року судова палата наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права.
Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики."
Відтак, мова йде про відхід від усталеної судової практики щодо правового регулювання строку звернення з адміністративним позовом до суду платником податків з приводу оскарження рішення контролюючого органу, в тому числі податкового повідомлення-рішення, за умови використання досудового врегулювання спору.
Суд вважає за необхідне, також, звернути увагу, що позивачем в позовній заяві щодо строку звернення до суду зазначено таке.
Згідно з положеннями Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Враховуючи вищевикладене, судом досліджено питання щодо строку звернення до суду, при вирішенні питання про відкриття провадження в ухвалі суду від 25.07.2022.
Так, вирішуючи питання відкриття провадження у справі, судом не встановлено факту пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того, судом встановлено, що 06.09.2021 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом щодо оскарження правомірності податкового повідомлення-рішення №2181175-1204-0907 від 15.04.2021. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2021 за № 2181175-1204-0907 повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Однак, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом виявлено окремі недоліки позовної заяви, які перешкоджають вирішенню справи по суті.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також згідно із частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 69 281,12 грн, до якого входить, серед іншого, пеня в сумі 20 418,84 гривень
Відповідно до витягу з Інтегрованої картки платника (надалі, також ІКП) (витяг з Автоматизованої інформаційної системи ДПС України "Податковий блок") ОСОБА_1 , встановлено що, зокрема, серед іншого нараховано пені ІКП на борг минулого року (ст.129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)): з 26.03.2017 на податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №95744-1301 від 26.10.2016 на суму 13311,00 грн, з 15.01.2018 на податкове пловідомлення-рішння форми "Ф" №35862-1301 від 17.08.2017 на суму 7107,84 грн.
При цьому, відповідно до приписів стаття 102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Більше того, як встановлено судом, та зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, скерованого на адресу суду 05.08.2022, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №809/1472/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 95744-1301 від 12.10.2016, яким визначено ОСОБА_2 податкове зобов`язання із земельного податку за 2016 рік на суму 92192 грн 99 коп. Тобто, з тим самим номером, але відмінними датами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі №300/2297/19 стягнено з фізичної особи ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг із земельного податку з фізичних осіб за 2017-2018 роки в загальному розмірі 48 862,28 гривень (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні двадцять вісім копійок). Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №66631493 від 10.01.2022, у зв`язку з фактичним повним виконанням, виконавче провадження з примусового виконання закінчено.
З урахуванням викладеного, позивачу слід навести обґрунтування щодо визначення позивачу пені у розмірі 20418,84, які включено до суми податкового боргу, стягнення якого є предметом даного позову.
Також відповідачем, всупереч вимог частини 4 статті 161 КАС України, не долучено до позовної заяви належних та допустимих доказів, якими визначалися грошові зобов`язання, несплата чи несвоєчасна сплата яких зумовили виникнення у відповідача податкового боргу, в тому числі пені, стягнення якого є предметом даного позову.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз зазначених норм КАС України вказує на те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом строку звернення до суду є долучення позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Представник позивача у позовній заяві не навів об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали вчасно реалізувати свої процесуальні права.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, згідно із приписами частини 6 статті 161 та частини 13 статті 171 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на встановлений судом факт пропуску позивачем строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, та зважаючи на бездіяльність позивача та його представника щодо подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску, керуючись положеннями частини 3 статі 123 та частини 13 статті 171 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення виявленого недоліку.
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 132, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання представника відповідача задовольнити.
2. Позовну заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 69281,12 гривень - залишити без руху.
3. Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, а також долучити належні та допустимі докази, якими визначалися грошові зобов`язання, несплата чи несвоєчасна сплата яких зумовили виникнення у відповідача податкового боргу, в тому числі пені (деталізувати пояснення щодо періодів виникнення та нарахування), стягнення якого є предметом даного позову
4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Главач І.А.
Судове рішення № 105820079, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.08.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/2909/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: