Ухвала суду № 105819013, 12.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2713/19

Провадження № 1-кс/461/3399/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2022 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.,

при секретарі: Бобик Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури Величком Т. клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Гаврилюк Н.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 29.01.2019,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області Гаврилюк Н.В. звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою АТ «Кредобанк» та маючи досвід роботи у галузі банківської діяльності, отриманий за період трудової діяльності з 2003 року по 2019 рік на посадах економіста з операційної роботи, заступника начальника відділень, начальника відділень АТ «Кредобанк», а також будучи детально обізнаною про функціонування банківської системи, зокрема AT «Кредобанк», керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами банку, в період часу з 21 травня 2018 року по 15 червня 2018 року, з використанням підроблених фінансово-бухгалтерських документів та депозитних договорiв, складених від імені банківської установи на ім`я громадянина вкладника банку, розміщувала грошові кошти на карткові рахунки, які відкривала без відома клієнта банку, після чого переказувала на депозитні рахунки, а в подальшому розривала депозитнi договори і закривала рахунки, а грошові кошти переказувала на карткові рахунки і знiмала готівку через пос термінал.

27.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

09.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

10.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України.

Станом на 10.02.2021 місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 невідоме.

Виклики ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні здійснено з додержанням ст. 135 КПК України.

Вина підозрюваної підтверджується доказами зібраними в ході досудового розслідування, а саме: заявами про вчинення кримінального правопорушення від АТ «Кредобанк», висновками судових почеркознавчих, економічних експертиз, звітом за результатами проведення перевірки, протоколами допитів свідків.

В ході досудового слідства, незважаючи на неодноразові виклики до слідчого управління ГУНП у Львівській області для проведення слідчих дій та належне повідомлення про них, ОСОБА_1 без поважних причин на виклики не з`являлась, вимоги слідчого щодо явки ігнорує, контактувати зі слідчим у будь який можливий спосіб не бажає.

30.11.2019 підозрювана ОСОБА_1 перетнула державний кордон України через міжнародний пункт пропуску «Шегині» в напрямку Польщі та покинула територію України.

Зокрема, здійснити ефективний міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_1 , яка згідно наявних даних перебуває на території країн Європейського союзу, відповідно до норм міжнародного права не являється можливим, оскільки у відповідності до рішення комісії з Контролю файлів Інтерполу, ухваленого на 99 сесії, яка відбулась в період з 27 лютого 2017 року, дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжним заходом і відповідно ордером на арешт у розумінні з п. 83.2 (b.ii) Правил організації.

08.06.2021 винесено постанову про оголошення в міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_1 .

Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_1 , а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється остання, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів у сфері злочинів проти власності, а тому жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 щодо виконання нею процесуальних рішень та не унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти вищезазначеним ризикам. Тому слідчий просить клопотання задволити.

Прокурор подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без аудіо та відео фіксації судового засідання

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000134 від 29 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України.

27.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

09.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.

10.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України.

Станом на 10.02.2021 місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 невідоме.

Виклики ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні здійснено з додержанням ст. 135 КПК України.

В ході досудового слідства, незважаючи на неодноразові виклики до слідчого управління ГУНП у Львівській області для проведення слідчих дій та належне повідомлення про них ОСОБА_1 без поважних причин на виклики не з`являлась, вимоги слідчого щодо явки ігнорує, контактувати зі слідчим у будь який можливий спосіб не бажає.

30.11.2019 підозрювана ОСОБА_1 перетнула державний кордон України через міжнародний пункт пропуску «Шегині» в напрямку Польщі та покинула територію України.

Зокрема, здійснити ефективний міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_1 , яка згідно наявних даних перебуває на території країн Європейського союзу, відповідно до норм міжнародного права не являється можливим, оскільки у відповідності до рішення комісії з Контролю файлів Інтерполу, ухваленого на 99 сесії, яка відбулась в період з 27 лютого 2017 року, дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжним заходом і відповідно ордером на арешт у розумінні з п. 83.2 (b.ii) Правил організації.

Згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України iнформацiйноi системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена наказом Міністерства внутрішніх України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України 17.08.2020, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналiв та можливостей Інтерполу.

Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України 30.11.2019 підозрювана ОСОБА_1 перетнула державний кордон України через міжнародний пункт пропуску «Шегині» в напрямку Польщі та покинула територію України. Відомості про повернення ОСОБА_1 в Україну відсутні.

Постановою слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Гаврилюк Н.В. від 08.06.2022 року підозрювану ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 29 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України.

Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 умисно переховується від слідства та суду за межами території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені нею кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України

Як визначено у ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих її кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявами про вчинення кримінального правопорушення від АТ «Кредобанк»; висновком судових почеркознавчих, економічних експертиз, звітом за результатами проведення перевірки, протоколами допитів свідків.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що після повідомлення про підозру ОСОБА_1 незважаючи на неодноразові виклики до слідчого управління ГУНП у Львівській області для проведення слідчих дій та належне повідомлення про них без поважних причин на виклики не з`являлась, вимоги слідчого щодо явки ігнорує, контактувати зі слідчим у будь-який можливий спосіб не бажає. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином. Строк покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, враховує тяжкість покарань, інкримінованих підозрюваному, факт перешкоджання досудовому розслідуванню, вік та стан здоров`я підозрюваної, розмір майнової шкоди, та вважає наявними підстави для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації її дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Гаврилюк Н.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 29.01.2019 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше як через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження забезпечити ]] доставку до слідчого судді Галицького районного суду м.Львова для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя В.Є. Радченко