Ухвала суду № 105814848, 08.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2808/22

Провадження № 1-кп/461/443/22

УХВАЛА

08.08.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.,

з участю:

секретаря - Бобика Д.

прокурора Бруцяка Н.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ситника С.О.

представника потерпілих Кінь А.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №461/2808/22 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2022 р. в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшло кримінальне провадження № 12022141360000077 від 19.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_1 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

08.08.2022 р. в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. В клопотанні прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищити, сховатиабо спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Враховуючи, що існують обгрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України та неможливість запобіганням їх шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 строком до 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, просили відмовити в задоволенні данного клопотання.

Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 перевірена слідчим суддею під час обрання останнім запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше судимий. В ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки в останнього немає офіційних джерел доходу, немає на утриманні непрацездатних осіб.

Також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки станом на день розгляду даного клопотання не встановлено безпосереднього знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не встановлено решти суми викрадених грошей, які останній перебуваючи на волі може знищити та використати на власний розсуд з метою уникнення від відповідальності.

Крім цього обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки таких судом ще не допитано, їхні покази безпосередньо не заслухано судом, відтак шляхом їх переконання чи залякування ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може схилити їх до зміни даних ними показань.

Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинуваченого є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вищевказані ризики є вагоми та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», застосований ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2022 р., до 06.10.2022 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 4962000 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Киї ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 06.10.2022 року покласти на нього наступні обов`язки:

прибувати до суду за першим викликом;

не відлучатися з м. Львова без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у данному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Радченко В.Є.