Ухвала суду № 105810804, 19.08.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3832/22

Провадження № 1-кс/202/3604/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

19серпня 2022року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в кримінальному провадженні № 12022041680000220 від 09.04.2022, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт на 1/3 частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041680000220 від 09.04.2022, в якому 10 квітня 2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, за яке передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Отже,з метою забезпечення можливої конфіскації майна виникла необхідність у накладенні арешту на частку квартири, що належить підозрюваному.

В судове засідання слідчий не з`явилася, її неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 172 КПК України, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання слідчого, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з долученим до клопотання витягом із ЄРДР Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041680000220 від 09.04.2022.

З матеріалів клопотання слідчого вбачається, що у даному кримінальному провадженні 10 квітня 2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальногоправопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 5 статті 170КПКУкраїни у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

При цьому у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК).

Відповідно до частин 11, 12 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Згідно з частинами 1, 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України, що підтверджується копією протоколу затримання від 09.04.2022, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Санкцією частини 2 статті 307 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

В той же час згідно з листом Комунального підприємства «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 11.07.2022 станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ст. ст. 370, 372 ЦК Україниякщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом, то вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Слідчий суддя вважає, що вищезазначене нерухоме майно може бути відчужене або передано підозрюваним іншим особам, оскільки за кримінальне правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється, передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Отже, з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваного конфіскації майна як виду покарання у випадку, якщо його підозра буде доведена, слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт шляхом заборони відчуження на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваного, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Накладення арешту на це майно не матиме негативних наслідків як для самого підозрюваного, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження майна носить тимчасовий характер і не позбавляє права користування ним.

Крім того, арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

В той же час слідчий суддя вважає, що застосування інших заборон щодо цього майна є невиправданим.

Сама по собі заборона відчуження нерухомого майна, належного підозрюваному, є достатнім способом забезпечення можливої конфіскації майна в майбутньому.

Виходячи з наведеного, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_5 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1