Рішення № 105806148, 09.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2022 року м. Київ № 640/21665/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , яка діє як законний представник (опікун) недієздатної ОСОБА_2 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач та/або ФГВФО, Фонд) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови в виплаті гарантованих сум відшкодування;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник (опікун) недієздатної ОСОБА_2 гарантовані суми відшкодування по депозитному вкладу, що був розміщений на депозитному рахунку № НОМЕР_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА», а саме в розмірі 200 000,00 грн., щодо померлого ОСОБА_3 , права та обов`язки якого успадкувала недієздатна ОСОБА_2 та в розмірі 200 000,00 грн. в інтересах безпосередньо недієздатної ОСОБА_2 ;

- встановити судовий контроль за виконанням Фонду гарантування вкладів судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб порушено права та охоронювані законом інтереси недієздатної ОСОБА_2 та, як наслідок позивача, як законного представника (опікуна) останньої. ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, представник Фонду вказує про відсутність протиправної бездіяльності, адже на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18 розглянуто заяву позивача та відмовлено у проведені виплат, з огляду на пропуск строку звернення із завою про виплати. Окрім цього, представник відповідача стверджує, що Фондом не здійснювалась процедура виведення ТОВ КБ «АРМА» з ринку, відповідно Реєстр акцептованих вимог не складався і не затверджувався. Також представник відповідача зазначає про неможливість стягнення коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням положень статей 2, 4, 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2010 № 79 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 22.02.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА».

Як свідчать матеріали справи, на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення, відповідно до якого, оскільки сплив трирічний строк з дня настання недоступності вкладів у ТОВ КБ «Арма», виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам даного банку Фондом завершені.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.07.2013 у справі № 753/1694/13 визнано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановлено опіку над недієздатною, призначено її опікуном двоюрідну сестру ОСОБА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.09.2013 у справі № 753/996/13 визнано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатним, встановлено опіку над недієздатним, призначивши його опікуном двоюрідну сестру ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2014 зареєстрованого в реєстрі за №5-702, спадкоємцями ОСОБА_4 є його дочка - ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_5 .

Спадщина на яку, в указаних частинах, видано свідоцтво складається з:

- грошових вкладів з відповідними відсотками та грошовою компенсацією що знаходяться на зберіганні на рахунках: НОМЕР_6 на суму - 5 725, 94 грн, № НОМЕР_7 на суму - 0, 21 грн, № НОМЕР_8 на суму - 335, 30 грн, НОМЕР_9 на суму - 6, 11 грн, № НОМЕР_10 на суму - 11 796, 10 грн, № НОМЕР_11 на суму - 0, 25 грн. № НОМЕР_12 на суму - 0, 51 грн, НОМЕР_13 на суму - 35 850, 00 грн, у ТВБВ № 5397/0489 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, № НОМЕР_14 на суму 1,11 грн, у ТВБВ № 5397/0501 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, що належали померлому на підставі довідки по рахунках № 300-б/т виданої 01.06.2007 філією - Дарницьким відділенням №5397 ВАТ «Державний Ощадний Банк України» м. Києва; грошового вкладу з відповідними відсотками та компенсаціями, що знаходиться на зберіганні на рахунку № НОМЕР_2 на суму 15 000, 00 грн. у ТВБВ «Перевага» № 5 кредитної спілки «Добробут», які належали померлому на підставі довідки № 33 виданої 22.05.2007 ТВБВ «Перевага» № 5 кредитної спілки «Добробут»; грошового вкладу з відповідними відсотками та грошовою компенсації, що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку № НОМЕР_1 на суму 30 265, 00 доларів США в ТОВ КБ «Арма», що належали померлому на підставі довідки по рахунках №1011 виданої 15.01.2007 ТОВ КБ «Арма». Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку грошових вкладів видано громадянці ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2015 зареєстрованих в реєстрі за № 5-1011 спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_5 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано вищевказане свідоцтво, складається з:

- 2/3 грошових активів вкладів з відповідними відсотками та грошовою компенсацією, що знаходяться на зберіганні на рахунках: НОМЕР_6 на суму - 5 725, 94 грн, № НОМЕР_7 на суму 0 ,21 грн, № НОМЕР_8 на суму - 335, 30 грн, № НОМЕР_19 на суму - 6,11 грн, № НОМЕР_10 на суму - 11 796, 10 грн, № НОМЕР_11 на суму - 0, 25 грн, № НОМЕР_12 на суму - 0, 51 грн, НОМЕР_13 на суму - 35 850, 00 грн, у ТВБВ № 5397/0489 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, № НОМЕР_14 на суму 1,11 грн, у ТВБВ № 5397/0501 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, що належали померлому на підставі довідки по рахунках № 300-б/т виданої 01.06.2007 філією - Дарницьким відділенням № 5397 ВАТ «Державний Ощадний Банк України» м. Києва громадянину ОСОБА_4 , чоловіку померлої, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; на рахунку № НОМЕР_2 на суму 15 000.00 грн. у ТВБВ «Перевага» № 5 Кредитної спілки «Добробут», які належали на підставі довідки № 33 виданої 22.05.2007 ТВБВ «Перевага» № 5 кредитної спілки «Добробут» громадянину ОСОБА_4 , чоловіку померлої, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав; на депозитному рахунку № НОМЕР_1 на суму 30 265, 00 доларів США в ТОВ КБ «Арма», що належали на підставі довідки по рахунках № 1011 виданої 15.08.2007 ТОВ КБ «Арма» громадянину ОСОБА_6 , чоловіку померлої, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вищезазначених грошових вкладів видано громадянину ОСОБА_3 ;

- грошових вкладів з відповідними відсотками та грошовою компенсацією, що знаходяться на зберіганні: на рахунках № НОМЕР_3 на суму - 1 349, 60 грн, № НОМЕР_4 на суму - 3 103, 15 грн, № НОМЕР_15 на суму - 10 944, 15 грн, НОМЕР_16 на суму - 0, 54 грн, НОМЕР_17 на суму - 7 814, 06 грн, у ТВБВ № 10026/052 (ТВБВ до реорганізації № 5397/0489) філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Ощадбанк», що належали померлій на підставі довідки по рахунку НОМЕР_18 виданої 20.06.2014 філією - Головного управління по м. Києві та Київській області ПАТ «Державний Ощадний Банк України» м. Києва. Свідоцтво про право на спадщину на 3/4 частини вищезазначених грошових вкладів видано громадянину ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2015 зареєстрованих в реєстрі за №5-1014 спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_5 , є ОСОБА_2 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з:

- 2/3 грошових активів вкладів з відповідними відсотками та грошовою компенсацією, що знаходяться на зберіганні: на рахунках: НОМЕР_6 на суму - 5 725, 94 грн, № НОМЕР_7 на суму 0, 21 грн, № НОМЕР_8 на суму - 335, 30 грн, № НОМЕР_19 на суму - 6,11 грн, № НОМЕР_10 на суму - 11 796, 10 грн, № НОМЕР_11 на суму - 0,25 грн, № НОМЕР_12 на суму - 0, 51 грн, НОМЕР_13 на суму - 35 850, 00 грн, у ТВБВ № 5397/0489 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, № НОМЕР_14 на суму 1,11 грн, у ТВБВ № 5397/0501 Дарницького відділення № 5397 Ощадного банку України, що належали померлому на підставі довідки по рахунках № 300-б/т виданої 01.06.2007 філією - Дарницьким відділенням №5397 ВАТ «Державний Ощадний Банк України» м. Києва громадянину ОСОБА_4 , чоловіку померлої, який номер 18.1 і.2006. спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; на рахунку № НОМЕР_2 на суму 15 000, 00 грн. у ТВБВ «Перевага» № 5 кредитної спілки «Добробут», які належали на підставі довідки № 33 виданої 22.05.2007 ТВБВ «Перевага» № 5 кредитної спілки «Добробут» громадянину ОСОБА_4 , чоловіку померлої, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав; на депозитному рахунку № НОМЕР_1 на суму 30 265, 00 доларів США) в ТОВ КБ «Арма», що належали на підставі довідки по рахунках № 1011 виданої 15.08.2007 ТОВ КБ «Арма» громадянину ОСОБА_4 , чоловіку померлої, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого була громадянка ОСОБА_5 , дружина померлого, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частину вищезазначених грошових вкладів видано громадянці ОСОБА_2 ;

- грошових вкладів з відповідними відсотками та грошовою компенсацією, що знаходиться на зберіганні: на рахунках № НОМЕР_3 на суму - 1349,60 грн, № 915517003 на суму - З 103, 15 грн, № НОМЕР_15 на суму - 10 944, 15 грн, НОМЕР_16 на суму - 0, 54 грн, НОМЕР_17 на суму - 7 814, 06 грн, у ТВЮВ № 10026/052 (ТВБВ до реорганізації №5397/0489) філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Ощадбанк», що належали померлій на підставі довідки по рахунку НОМЕР_18 виданої 20.06.2014 Філією - Головного управління по м. Києві та Київській області ПАТ «Державний Ощадний Банк України» м. Києва. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частини вищезазначених грошових вкладів видано громадянці ОСОБА_2 .

08.09.2017 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просила надати інформацію про вклад ОСОБА_6 у ТОВ КБ «Арма» та роз`яснити спосіб повернення депозитних коштів.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 26.09.2017 № 07-036-19496-17 повідомив ОСОБА_1 , що в зв`язку з завершенням трирічного строку з дня настання недоступності вкладів у ТОВ КБ «Арма», ліквідація якого проводилася відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд завершив виплати коштів вкладникам даного банку.

25.10.2017 ОСОБА_1 звернулась із заявою до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна К.М., в якому просила розглянути питання щодо проведення виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 гарантованих сум відшкодування в розмірі 200 000, 00 грн. кожному після ліквідації ТОВ КБ «Арма» та закінчення трирічного строку з дня настання недоступності вкладів, оскільки свідоцтва про право на спадщину були видані в 2015 році, а строки позовної давності на вимоги вкладника до банку (фінансової установи) не поширюються.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 24.11.2017 № 37-036-23835/17 повідомив, що трирічний термін для звернення вкладників банку ТОВ КБ «Арма» сплинув 22.02.2013. При цьому, оскільки ОСОБА_6 не звернувся до Фонду у встановлений строк, підстави для виплати відшкодування в зв`язку з пропущенням строку для звернення до Фонду відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати гарантованих сум ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №826/17717/18 у задоволенні позовних вимог позивача до Фонду гарантування вкладів відмовлено повністю.

Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах недієздатних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2020 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах недієздатних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльность Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 в інтересах недієздатних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про проведення виплати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 гарантованих сум відшкодування в розмірі 200 000, 00 грн. за депозитним вкладом, що був розміщений на депозитному рахунку № НОМЕР_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА».

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути по суті заяву ОСОБА_1 в інтересах недієздатних ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про здійснення на їх користь виплати за депозитним вкладом, що був розміщений на депозитному рахунку № НОМЕР_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» в межах гарантованих сум відшкодування - 200 000, 00 грн. в інтересах ОСОБА_3 та в розмірі 200 000, 00 грн. в інтересах ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

08.07.2020 позивач звернулась до Директора розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою (вх. В-1900/20 від 10.07.2020) про вжиття заходів стосовно виплати коштів, згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 по справі №826/17717/18.

Листом від 05.08.2020 №27-036-10246/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що враховуючи відсутність звернення ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановлений законодавством строк, відсутні правові підстави для виплати відшкодування, у зв`язку з закінченням строку з дня недоступності вкладів у ТОВ «КБ «АРМА» на підставі норм Закону України «Про Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 №2740-III (в редакції, чинній на час ліквідації ТОВ КБ «АРМА») та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.03.2013 №15.

Як вказує позивач, наведений лист нею отримано не було, у зв`язку із чим 27.05.2021 представником ОСОБА_1 скеровано до відповідача адвокатський запит, у якому просив повідомити про причини невиконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у адміністративній справі №826/17717/18 та не вжиття заходів щодо відшкодування громадянці ОСОБА_1 гарантованих державою сум за депозитним вкладом з урахуванням обставин, встановлений вказаною постановою, що набрала законної сили.

Листом від 15.06.2021 №60-8117/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив заявника, що станом на день завершення виплати, інформація у загальному Реєстрі вкладників щодо ОСОБА_1 відсутня.

Позивач вважає, що відповідачем порушено її права та охоронювані законом інтереси, як законного представника (опікуна) недієздатної ОСОБА_2 на отримання виплат, що зумовило звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника (далі - Закон №2121-III, у редакції станом на час ліквідації ТОВ КБ «АРМА»).

У відповідності до статті 2 Закону №2121-III вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону; ліквідатор - юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів.

Згідно із статтею 87 Закону №2121-III банк може бути ліквідований: 1) з ініціативи власників банку; 2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом та за згодою Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Національний банк України зобов`язаний протягом двох днів після прийняття рішення про ліквідацію банку повідомити про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі оскарження в судовому порядку рішення Національного банку про ліквідацію банку Національний банк України повідомляє про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

З сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 19.02.2010 №79 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 22.02.2010 ТОВ «Комерційний банк «Арма».

Відповідно до рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 №27 «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам зазначеного банку в межах 200 000, 00 грн.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VІ (набрав чинності 22.09.2012) ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому, оскільки рішення про ліквідацію ТОВ КБ «Арма» прийнято до набрання Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чинності, то до відносин з ліквідації банку ТОВ КБ «Арма" підлягають застосуванню норми Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.03.2013 № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 №538/23070, установлено, що вкладники банків, які перебувають у стадії ліквідації та для яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», мають право звертатися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за отриманням відшкодування коштів за вкладами протягом трьох років з дня настання недоступності вкладів.

Статтею 1 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 № 2740-ІІІ (в редакції, чинній на час ліквідації ТОВ КБ «Арма») визначалось, що недоступність вкладів - неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2010 №79 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 22.02.2010 ТОВ КБ «Арма», строк для звернення вкладників ТОВ КБ «Арма» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за отриманням відшкодування коштів за вкладами сплинув 22.02.2013.

Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що суть спірних правовідносин полягає у тому, що позивачем фактично пропущено строк звернення, як законного представника вкладників ТОВ КБ «АРМА» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за отриманням відшкодування коштів за вкладами.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18 з приводу строків звернення до ФГВФО із заявою щодо відшкодування коштів за вкладами зазначено про наступне:

«…..з матеріалів справи вбачається, що рішеннями Дарницького районного суду м. Києва від 30.07.2013 у справі № 753/1694/13 та від 10.09.2013 у справі № 753/996/13 визнано недієздатними ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Зі змісту вищевказаних рішень вбачається, що ОСОБА_2 , з 1994 року є інвалідом І групи від загального захворювання, потребує постійного стороннього догляду та страждає на стійке хронічне психічне захворювання: шизофренію, параноїдальної форми з безперервно-прогредієнтним типом перебігу), а ОСОБА_3 , з 2008 року й по час установлення над ним опіки, страждає захворюванням - шизофренія (параноїдальна форма, безперервний тип перебігу). Щорічно, починаючи з 2008 року, перебував на стаціонарному лікуванні в клінічних психоневрологічних лікарнях».

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що хвороби позивачів є тяжкими як за своїм протіканням, так й за своїми наслідками, адже внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу вони були не здатні усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (з 1994 року та з 2008 року відповідно), а отже й не могли знати або усвідомлювати як про факти наявність вкладів у банківських установах, так й про строки недоступності таких вкладів внаслідок ліквідації банківських установ.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що правило про пропуск строку звернення немає абсолютного характеру і не повинно застосовуватись автоматично, а залежить від обставин справи.

Подання позивачем заяви пізніше обумовленого строку не може бути беззаперечною підставою для позбавлення його законних прав на розгляд своєї заяви та не включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів як вкладника банку.

Отже, враховуючи важкий стан здоров`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вони позбавлені рівних можливостей у порівнянні з іншими громадянами, у зв`язку з чим вони не могли звернутися до Фонду у встановлений законом строк, що у свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції про те, що станом на момент спливу строку для звернення позивачі не були визнані недієздатними і мали можливості звернутися до Фонду щодо здійснення на їх користь виплати за депозитним вкладом.

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом ОСОБА_9 та ОСОБА_2 право на спадщину було отримане ОСОБА_1 07.10.2015, що дає підстави колегії суддів для висновку, що в даному випадку наявні причини, що підтверджують поважність пропущення строку позивачем для звернення з заявою до Фонду.».

Суд аналізуючи матеріали справи враховує позицію, яка викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18 в частині об`єктивної неможливості звернення ОСОБА_9 та ОСОБА_2 до Фонду у встановлений законом строк з метою відшкодування вкладу, з огляду на тяжкий стан їх здоров`я, як підстави для висновку про поважність пропуску ними безпосередньо такого строку.

Проте, суд вважає, що наведене не може бути підставою для задоволення позовних вимог із наступних мотивів.

ОСОБА_1 є законним представником (опікуном) ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер актового запису №1049) з 30.07.2013 та з 10.09.2013 відповідно, на підставі рішень Дарницького районного суду міста Києва, справи №753/1694/13, №753/996/13.

Як вже було вказано судом вище, свідоцтво про право на спадщину за законом та за заповітом ОСОБА_9 та ОСОБА_2 право на спадщину було отримане ОСОБА_1 07.10.2015.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до однозначного висновку, що з 07.10.2015 ОСОБА_1 була обізнана про склад спадщини, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , у тому числі щодо банківських вкладів в ТОВ КБ «АРМА».

У той же час, із заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач щодо складу спадщини, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_3 первинно звернулась лише 08.09.2017, тобто майже через 2 роки із дня отримання свідоцтва про спадщину за законом та за заповітом.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів щодо причин, які унеможливили звернення ОСОБА_10 до ФГВФО раніше чи протягом короткого проміжку часу з дня отримання свідоцтва про спадщину за законом та за заповітом та обізнаності її, як законного представника (опікуна) недієздатних осіб про наявність в останніх вкладів в ТОВ КБ «АРМА».

Варто відмітити, що важкий стан здоров`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є підставою для висновку про їх фактичну неможливість звернення до ФГВФО із відповідною заявою, однак не вказує на поважність тривалого строку не подання їх законним представником (опікуном) ОСОБА_10 відповідної заяви починаючи із 07.10.2015.

Суд акцентує увагу на тому, що з моменту відкликання банківської ліцензії ТОВ КБ «Арма» 22.10.2010 до подання ОСОБА_10 заяви про відшкодування коштів минуло 7 років, а з моменту її обізнаності про наявність вкладів у недієздатних осіб, законним опікуном яких остання виступає, минуло майже 2 роки.

В межах розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено жодних об`єктивних, поважних, непереборних обставин, які зумовили такий тривалий пропуск строку для подання позивачем заяви про відшкодування виплат, гарантованих ФГВФО.

Водночас, варто вказати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №826/17717/18 надано оцінку виключно підставам та обставинам пропуску строку звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про відшкодування вкладів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , однак не досліджувались обставини дотримання строку подання безпосередньо позивачем, в інтересах вказаних осіб, заяви про відшкодування вкладів, причини та обставини, які зумовили пропуск такого строку.

Приймаючи до уваги наведене у своїй сукупності, на переконання суду, відповідач, в межах спірних правовідносин діяв в порядок та спосіб, встановлений законом.

Разом з цим, суд відмічає, що Фонд листом від 05.08.2020 №27-036-10246/20 фактично відмовив у проведенні будь-яких виплат, з огляду на пропуск подання заяви про відшкодування коштів. Тобто, в межах спірних правовідносин відсутні ознаки протиправної бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті гарантованих сум відшкодування.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Фонду і, як наслідок відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення сум відшкодування по депозитних вкладах.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник (опікун) недієздатної ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева