Рішення № 105806140, 09.05.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2022 року м. Київ № 826/13769/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу №ф-174 від 25.06.2018 та рішення №0073024204 від 25.06.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-174 від 25.06.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0073024204 від 25.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акта перевірки. які покладені в основу оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень. Позивач стверджує, що у акті перевірки відповідачем не заперечується і не ставиться під сумнів, а ні факт наявності в об`єктах оренди систем охоронної сигналізації, а ні наявність у позивача обов`язку підтримувати ці системи в робочому стані протягом дії договору оренди, а ні факт отримання позивачем послуг з технічного обслуговування засобів охоронної сигналізації від ФОП ОСОБА_2 , а ні факт проведення позивачем повної оплати їх вартості (фактичне понесений витрат). Відповідач у акті перевірки вказує лише про відсутність в наданих до перевірки договорах оренди обов`язку позивача забезпечувати охорону переданих в оренду приміщень, та зазначає що вартість оплачених позивачем послуг не компенсувалась орендарями. Разом з тим, позивач зазначив, що надані позивачем в оренду нежитлові приміщення оснащені системами охоронної сигналізації, які у випадку спроби незаконного проникнення на об`єкт, забезпечують своєчасну передачу сигналу тривоги. Тобто, виконують функцію оповіщення про наявність загрози порушення правопорядку на цих об`єктах, а не функцію їх охорони. Крім того, позивачем зазначено, що обов`язок позивача забезпечити наявність в нежитлових приміщеннях, що використовуються ним для здійснення господарської діяльності (надаються в тимчасове користування за плату), систем охоронної сигналізації, а також за свій рахунок здійснювати їх обслуговування та усувати несправності в роботі таких систем, прямо передбачено умовами договорів оренди. Отже, на думку позивача, єдиною підставою відображення у акті перевірки висновків про завищення позивачем витрат і, як наслідок, заниження об`єкту оподаткування спірного податкового періоду є твердження відповідача про відсутність у платника податку права, при визначенні чистого оподатковуваного доходу (об`єкту оподаткування) від операцій з надання приміщень в оренду, вираховувати різницю між отриманою від цих операцій виручкою та витратами які понесені ним на охорону переданих в оренду приміщень. Оскільки, інших обґрунтувань та підстав для висновків про завищення позивачем витрат на суму отриманих та оплачених послуг з технічного огляду охоронної сигналізації нежитлових приміщень у акті перевірки відповідачем не наведено, прийняті відповідачем на підставі цього акта вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є безпідставними.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки платник єдиного внеску визначений у пункті 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон № 2464-VI) бази нарахування єдиного внеску. Крім того, на думку відповідача, позивачем порушено частину восьму статті 9 Закону № 2464-VI, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок (34,7%) в сумі 393,50 грн, оскільки відповідно до листа Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 23613/10 від 27.04.2018 до скаржника не застосована фінансова санкція по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 110,97 грн.

Представником позивача подана відповідь на відзив, у яких заперечуються доводи відповідача та повторно наголошено на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом. Крім того, позивач зазначає, що отримані позивачем послуги не є послугами з охорони приміщень, що надаються ним у оренду; у спірному податковому періоді позивачем замовлялись та отримувались лише послуги з обслуговування систем охоронної сигналізації приміщень, які використовуються ним для здійснення господарської діяльності - падання в оренду; послуги з обслуговування систем охоронної сигналізації замовлялись та були отримані позивачем для забезпечення відповідності приміщень умовам договорів оренди та виконання зобов`язань перед орендарями; утримання систем охоронної сигналізації є невід`ємною і обов`язковою частиною поточної підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , пов`язаної зі здачею в оренду об`єктів нерухомості; витрати, понесені позивачем на обслуговуванням систем охоронної сигналізації, безпосередньо пов`язані з експлуатацією нерухомого майна, яке використовується у підприємницькій діяльності з метою отримання доходів, а тому відносяться до переліку, визначених підпунктом 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, «інших витрат» безпосередньо пов`язаних з отриманням прибутку і підлягають врахуванню при визначенні об`єкту, оподаткування за звітний податковий період.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки на день розгляду справи Головне управління ДФС у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», а також зважаючи на те, що відносно правонаступника ГУ ДФС у м. Києві - Головного управління ДПС у м. Києві до Єдиного внесено запис «в стані припинення» (дата запису: 22.10.2020; номер запису: 1000741100011086626), а також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, положення про Головне управління ДПС у м. Києві затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність заміни первинного відповідача процесуальним правонаступником у спірних правовідносинах - Головним управлінням ДПС у місті Києві (відокремлений підрозділ) (ідентифікаційний код юридичної особи - 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт №2636/26-15-42-04-30/2365615513 від 07.06.2018.

Перевіркою встановлено порушення положень:

- пункту 177.2 та пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на 82479,85 грн;

-підпунктів 1.2, 1.3 пункту 161 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, позивачем занижено та не перерахування до бюджету військовий збір за 2015-2017 роки в розмірі 6586,39 грн;

- абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI, позивачем не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу за 2011-2017 роки у розмірі 89042,96 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 198.3, пункту 198.5 статті 198 ПК України, позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2015-2017 роки на суму 7415,00 грн;

- пункту 177.10 статті 177 ПК України порушено порядок ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та наказу Міністерства доходів та зборів України від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядку її ведення»;

- абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI, ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок (34,7%) в сумі 393,50 грн.

В акті перевірки щодо єдиного соціального внеску зокрема зазначено, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за 2015 - 2017 роки в розмірі 439092,10 грн, що призвело до заниження єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету з урахуванням максимальної величини, виявленої під час перевірки на загальну суму 89042,96 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушено абзац 3 частини восьмої ст.9 Закону № 2464-VI, а саме не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу за 2011-2017 роки у розмірі 89042,96 грн.

Перевіркою своєчасності перерахування або зарахування банками на рахунки органів ДФС України сум єдиного внеску, фінансових санкцій, встановлено таке: відповідно листа Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №23613/10 від 27.04.2018 зазначено, що до платника податків ОСОБА_1 не застосована фінансова санкція по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 110,97 (штрафна санкція -39,35 грн, пеня - 71,62 грн)

Таким чином, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок 34,7% в сумі 393,50 грн.

Підставою відображення у акті перевірки висновків про завищення позивачем витрат і, як наслідок, заниження об`єкту оподаткування спірного податкового періоду є твердження відповідача про відсутність у платника податку права, при визначенні чистого оподатковуваного доходу (об`єкту оподаткування) від операцій з надання приміщень в оренду, вираховувати різницю між отриманою від цих операцій виручкою та витратами які понесені ним на охорону переданих в оренду приміщень.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач надав заперечення.

За результатами розгляду заперечень №67/26-15-42-04 від 23.06.2017 акт перевірки №2636/26-15-42-04-30/2365615513 від 07.06.2018 залишено без змін.

З урахуванням результатів розгляду заперечень, на підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві та відповідно до ст.25 Закону № 2464-VI винесені та вручені ФОП ОСОБА_1 :

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №ф-174 від 25.06.2018 у розмірі 89042,96 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0073024204 від 25.06.2018, яким за порушення абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI і за наслідками якої донараховано 89042,96 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до позивача штрафні санкції в таких розмірах 17149,15 грн.

Не погоджуючись із вказаними вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску позивач оскаржив їх у порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 10.08.2018 №12019/0/99-99-11-08-08-25 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржувані вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій залишено без змін.

При цьому у рішенні зазначено, що актом перевірки встановлено порушення вимог:

- пункту 2 частини третьої статті 7 Закону № 2464-VI, а саме скаржником занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017 роки на загальну суму 89042,96 грн;

- частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI, а саме несвоєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок (34,7 %) в сумі 393,50 грн. Відповідно до листа Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №23613/10 від 27.04.2018 до скаржника не застосована фінансова санкція по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 110,97 грн (штрафна санкція - 39,35 грн, пеня - 71,62 грн).

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 ПК України Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Таким чином, єдиний внесок нараховується на суму чистого оподаткованого доходу, який визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. Своєю чергою, сума чистого оподатковуваного доходу визначається платником податку з доходів фізичних осіб у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюються положеннями статті 177 ПК України.

Пунктом 177.1 статті 177 ПК України встановлено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 177.1 статті 177 ПК України.

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Положеннями пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

- витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

- документально не підтверджені витрати послуг (підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України).

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (пункт 177.5 статті 177 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 17.09.2010, як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності є 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 01.01.2015 по 31.12.2017 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надав в оренду власні нежитлові приміщення, що також не спростовується актом перевірки.

Позивачем надано копії договорів оренди №3103/17 від 13.03.2017 (м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 8, рим. 15,25) з актом прийому-передачі від 01.04.2017 та поверховим планом; №01/06/15-01 від 01.06.2015 (м. Кривий Ріг, вул. Недєліна, 43) з актом прийому-передачі від 01.06.2015, поверховим планом 1-го поверху та додатковою угодою від 31.05.2012; №01/07/17-01 від 01.07.2017 (м. Кривий Ріг, вул. Недєліна, 43) з актом прийому-передачі від 01.07.2017 та поверховим планом 1-го поверху; №01/11/16-01 від 01.11.2016 (м. Кривий Ріг, вул. Недєліна, 43) з актом прийому-передачі від 01.12.2016 та поверховим планом 1-го поверху; №01/07/14-02 від 01.07.2014 (м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 10 примі 1) з актом прийому-передачі від 01.07.2016 та поверховим планом 1-го поверху; № 01/04/16-01 від 01.04.2016 (м. Кривий Ріг, вул. Недєліна, 43) з актом прийому-передачі від 01.04.2016 та поверховим планом 1-го поверху; № 2303/15-02 від 23.03.2015 (м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 36/3) з актом прийому-передачі від 01.04.2015 та поверховим планом цокольного поверху; № 2206/15-01 від 22.06.2015 (м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 36/3) з актом прийому-передачі від 01.07.2015 та поверховим планом цокольного поверху; договору № 2303/15-01 від 23.03.2015 (м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 36/3) з актами прийому-передачі від 01.04.2015 та 30.06.2015, поверховим планом цокольного поверху та додаткова угода від 19.06.2015; №01/12/14-01 від 01.12.2014 (м. Кривий Ріг, вул. Недєліна, 43) з актами прийому-передачі від 01.12.2014 та від 31.05.2015, поверховим планом 1-го поверху та додаткова угода від 29.05.2015; №1505-17/2 від 15.05.2017 (м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 20, прим. 34) з актом прийому-передачі від 22.05.2017, поверховий план, додаткова угода від 26.02.2018.

Договорами оренди передбачено, що ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) зобов`язаний за свій рахунок обслуговувати засоби охоронної і пожежної сигналізації, вчасно усувати несправності в роботі засобів охоронної та пожежної сигналізації, а саме: підпункт 6.1 пункту 6 Договору №3103/17 від 13.03.2017; підпункт 6.1 пункту 6 Договору №1505-17/2 від 15.05.2017.

Також, договорами оренди передбачено, що ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) зобов`язаний за свій рахунок обслуговувати засоби охоронної і пожежної сигналізації та засоби відеоспостереження, внутрішньобудівельні інженерні мережі (в тому числі електричні, водопровідні та каналізаційні мережі, вентиляцію), вчасно усувати несправності в роботі засобів охоронної та пожежної сигналізації та засобів відеоспостереження, а також аварії, надзвичайні ситуації та їх наслідки, які сталися з вини Орендодавця у будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди, а саме: підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору №01/06/15-01 від 01.06.2015; підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору №01/07/17-01 від 01.07.2017; підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору №01/11/16-01 від 01.11.2016; підпункт 3.1.4 п.3 Договору №01/07/14-02 від 01.07.2014; підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору №01/04/16-01 від 01.04.2016; підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору № 2303/15-02 від 23.03.2015; підпункт 3.1.4 п.3 Договору № 2206/15-01 від 22.06.2015; підпункт 3.1.4 пункту 3 договору № 2303/15-01 від 23.03.2015; підпункт 3.1.4 пункту 3 Договору №01/12/14-01 від 01.12.2014.

У зв`язку з цим, позивачем було укладено між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) ряд типових договорів на технічне обслуговування та ремонт засобів охоронної сигналізації: №48.12/14-ТО від 30.12.2014, №50.12/14-ТО від 30.12.2014, №44.12/14-ТО від 30.12.2014, №46.12/14-ТО від 30.12.2014, №43.12/14-ТО від 30.12.2014, №59.12/14-ТО від 30.12.2014, №64.12/14-ТО від 30.12.2014, №62.12/14-ТО від 30.12.2014, №40.12/14-ТО від 30.12.2014, №52.12/14-ТО від 30.12.2014, №54.12/14-ТО від 30.12.2014, №56.12/14-ТО від 30. 12.2014.

Відповідно до п. 1.1 договорів, в порядку та на умовах, визначених цими договорами Виконавець зобов`язується виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту засобів охоронної сигналізації об`єктів Замовника, що знаходяться за адресами (м. Кривий Ріг, м-н. 4-й Зарічний, 24, прим. 143; м. Кривий Ріг, вул. Карла Лібнехта, 1, при. 40; м. Кривий Ріг, вул. Дмитрова, 49, при. 65; м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 10 примі 1; м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 20, прим. 34; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 8, рим. 15,25; м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 20, прим. 2; м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 9, прим. 43а), а Замовник зобов`язаний прийняти виконані Виконавцем роботи та оплатити їх у відповідності з умовами даного договору. Перелік засобів охоронної сигналізації, що знаходяться на об`єкті Замовника та вартість їх технічного обслуговування зазначається в додатку №1 до цих договорів, який є їх невід`ємною частиною.

На підтвердження виконання договорів на технічне обслуговування та ремонт засобів охоронної сигналізації надано копії: договорів, актів здачі-прийняття виконаних робіт (послуг); виписок банку по рахунку позивача якими підтверджується факт оплати послуг за технічне обслуговування систем охоронної сигналізації.

Закон № 5464 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 5464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, вказані послуги замовлялись та отримувались позивачем з метою забезпечення відповідності переданих в оренду приміщень умовам укладених із контрагентами договорів оренди, а саме - утримання в робочому стані наявних в об`єктах оренди засобів охоронної сигналізації.

Згідно пункту частини першої статті 4 Закону № 5464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За визначенням, наведеним у пунктах 4, 5 частини першої статті 1 Закону № 5464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Ставка єдиного внеску для фізичної особи-підприємця на загальній системі згідно частини одинадцятої статті 8 Закону №5464 складає 34,7 % бази нарахування.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №5464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у частині восьмій статті 9 Закону № 5464, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 5464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 2 частини першої статті 7 Закону № 5464, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Отже, витрати, здійснені на оплату послуг з технічного обслуговування та ремонту засобів охоронної сигналізації є витратами, які безпосередньо пов`язані з експлуатацією нерухомого майна, яке використовується в підприємницькій діяльності з метою отримання доходів у розумінні підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-174 від 25.06.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0073024204 від 25.06.2018.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №ф-174 від 25.06.2018.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0073024204 від 25.06.2018.

4. Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2126,10 грн (дві тисячі сто двадцять шість гривень 10 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ) (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код юридичної особи 44116011).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська