Рішення № 105802, 30.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.06 р. Справа № 21/262

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Казеці О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка

до:

1. Закритого акціонерного товариства „Орендне підприємство „Шахта „Жданівська” м. Жданівка

2. Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ

про стягнення заборгованості у розмірі 1190грн.16коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Паніна Т.В. – за дов. від 29.08.2006р.

від відповідача 1: Тищенко В.В. – за дов. від 16.05.2006р.

від відповідача 2: Дорогій Л.С. – за дов. від 03.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка Донецької області звернулось до Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка з позовом про стягнення в порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на статтю 460 Цивільного кодексу УРСР, претензії та відповіді на претензії, копію акта про нещасний випадок, розрахунок суми позову. Також позивачем заявлено клопотання про відновлення строку позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

У відзиві №17-8-01-2086 від 01.09.2005р. та №17-8-01-4023 від 15.11.2005р. відповідач не визнав заявлені вимоги посилаючись на те що, він є неналежним відповідачем у справі. Права та обов’язки Відособленого підрозділу „Шахта „Жданівська” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” не перейшли до Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка. Адже за змістом пункту 1.6 договору оренди №1554 від 21.12.2004р. відповідач виступає правонаступником усіх прав та обов’язків відособленого підрозділу згідно передавального балансу, який ще не затверджено Міністерством вугільної промисловості.

Також відповідач посилається на сплив строку позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи неодноразово відкладався через не затвердження Міністерством вугільної промисловості передавального балансу між Державним підприємством „Шахтарськантрацит” та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська”.

Ухвалою від 27.04.2006р. через невизначеність питання правонаступництва зобов’язання зі сплати регресних вимог до участі у справі за ініціативою суду було залучено іншого відповідача – Державне підприємство „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ.

Оскільки реорганізація Державного підприємства „Шахтарськантрацит” не завершена і тим самим не завершений процес створення Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка ухвалою від 27.04.2006р. було зупинене провадження у справі №21/262 до закінчення процедури реорганізації Державного підприємства „Шахтарськантрацит”.

У відзиві Державне підприємство „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ не визнало позовні вимоги.

По-перше, наполягаючи на тому, що Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка за передавальним балансом фактично прийняло активи, первісну документацію на їх підставі вищенаведене підприємство здійснює свою господарську діяльність.

По-друге, сплив строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 07.07.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку із затвердженням розподільчого балансу станом на 31.12.2004р. Міністерством вугільної промисловості, згідно якого ДП „Шахтарськантрацит” передало, а ЗАТ ОП „Шахта Жданівська” прийняло певні майнові права та зобов’язання.

На адресу суд надійшло клопотання №11/249 від 16.08.2006р. з боку Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про розгляд справи за відсутності представника підприємства.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Працівникові Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” Когай М.А., який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, була призначена пенсія.

За період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р. Жданівським міським відділом Пенсійного Фонду України було виплачено громадянинові Когай М.А. 1190грн.16коп.

Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР, чинної на той час, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.

На підставі цього на адресу Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” було виставлено декілька претензій (№279/008 від 25.04.1997р., №432/008 від 04.09.1997р., №490/008 від 29.09.1997р., №683/008 від 23.12.1997р., №372/008 від 02.04.1998р., №627/008 від 01.07.1998р., №859/008 від 29.09.1998р.) з вимогою сплатити суми допомоги або пенсій, виплачених працівникам підприємства.

У відповідях (№05-1375 від 19.09.1997р., №06-1750 від 12.1997р., №06-217 від 15.01.1998р., №06-623 від 29.04.1998р., №06-756 від 03.08.1998р., №06-1676 від 08.10.1998р.) Державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Жданівська” визнавало заявлені вимоги у повному обсязі.

На підставі цих відповідей, до банку були виставлені платіжні вимоги щодо сплати, у тому числі сум з відшкодування регресних вимог. Вказані платіжні вимоги були повернуті банківською установою у квітні 2001р. на підставі норм статті 19 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р.

Ухвалою від 12.02.2001р. зі справи №18/151Б про банкрутство Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Жданівська” був затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу яких увійшли також вимоги Жданівського міського відділу Пенсійного Фонду України зі стягнення 1190грн.16коп.

В подальшому, на підставі наказу обласного управління Пенсійного Фонду України №1/4-15 від 10.01.2001р. Жданівський відділ реорганізовано в Жданівська міське управління Пенсійного Фонду України. Наказом Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області №353 від 01.08.2002р. була змінена назва цієї установи на Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка.

Ухвалою від 17.04.2003р. на підставі норм Прикінцевих положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №784-XIV від 30.06.1999р. провадження у справі №18/151Б було припинене.

Наказом Міністерства палива та енергетики №116 від 07.03.2003р. Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта "Жданівська" та інші дочірні підприємства ДХК "Жовтеньвугілля" були реорганізовані шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства "Шахтарськантрацит". При цьому, Державне підприємство "Шахтарськантрацит" є правонаступником державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Жданівська".

На виконання вищеназваного документу наказом №4 від 06.05.2003р. до складу Державного підприємства „Шахтарськантрацит” було включене в якості відособленого підрозділу Шахта „Жданівська”.

Протягом 2004 – 2005 років відносно Державного підприємства “Шахтарськантрацит” відбулось декілька реорганізацій.

Так, наказом Міністерства палива та енергетики №492 від 18.08.2004р. “Про створення ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" діяльність державного підприємства "Шахтарськантрацит" була припинена шляхом реорганізації - приєднання до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

В подальшому, наказом Міністерства палива та енергетики №237 від 26.05.2005р. “Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" була призупинена процедура припинення діяльності державного підприємства "Шахтарськантрацит" та відновлена його господарська діяльність.

У серпні 2005р. Управління Пенсійного Фонду в м. Жданівка звернулось до суду із позовом про стягнення в порядку регресу із Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп.

Підставою для пред’явлення позову саме до цього товариства був наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області №1869 від 21.12.2004р. та договір оренди №1554 від 21.12.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Донецькій області та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка.

Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка було засноване на підставі рішення членів трудового колективу Відокремленого підрозділу „Шахта „Жданівська” Державного підприємства „Шахтарськантрацит” №1 від 13.09.2004р. для оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу „Шахта „Жданівська” ДП „Шахтарськантрацит”.

Відповідно до пункту 1.6 договору оренди №1554 від 21.12.2004р. орендар (Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка) виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства згідно передавального балансу.

Зі змісту наданого до суду розподільчого балансу Державного підприємства „Шахтарськантрацит” та розшифровки статей кредиторської заборгованості цього балансу вбачається, що Закритому акціонерному товариству “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка були передані зобов’язання з регресних вимог.

Таким чином, належним відповідачем у справі є Закрите акціонерне товариство “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” м. Жданівка.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми позову з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ.

Що стосується зауважень відповідача 1 стосовно пропущеного строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Згідно статті 460 Цивільного кодексу УРСР організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у статтях 456 і 457 цього Кодексу.

При цьому, за статтею 165 Цивільного кодексу УРСР якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

З урахуванням викладеного, право вимоги щодо стягнення суми пенсії виникло у позивача в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги про сплату (претензії), а саме - за період з 01.01.1997р. по 01.04.1997р. у розмірі 199грн.44коп. (претензія №79/008 від 25.04.1997р.); за період з 01.04.1997р. по 01.07.1997р. у розмірі 199грн.44коп. (претензія №490/008 від 29.09.1997р.); за період з 01.07.1997р. по 01.10.1997р. у розмірі 199грн.44коп. (претензія №683/008 від 23.12.1997р.); за період з 01.10.1997р. по 01.01.1998р. у розмірі 199грн.44коп. (претензія №372/008 від 02.04.1998р.); за період з 01.01.1998р. по 01.04.1998р. у розмірі 132грн.96коп. (претензія №627/008 від 01.07.1998р.); за період з 01.04.1998р. по 30.06.1998р. у розмірі 259грн.44коп. (претензія №859/008 від 25.09.1998р.)

В пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р. (який набрав чинності з 01.01.2004р.) зазначено, що правила Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи це, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР.

За статтею 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, у статті 80 Цивільного кодексу УРСР встановлено - якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 1997 – 2003р.р. Управління Пенсійного фонду України м. Жданівка здійснювало заходи щодо стягнення порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп. за визнаною відповідачем претензією (направляло платіжні вимоги до банківської установи для виконання, було визнано кредитором підприємства у справі №18/151Б)

Відносно підприємства, де працював громадянин Когай М.А., на протязі 2003-2004р.р. відбулось декілька реорганізацій. До того ж, розподільчий баланс між Державним підприємством „Шахтарськантрацит” та Закритим акціонерним товариством “Орендне підприємство “Шахта “Жданівська” був затверджений Міністром вугільної промисловості України лише у 2006році.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відновлення строк позовної давності підлягає задоволенню.

З огляду на викладені положення чинного законодавства суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка про стягнення із Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача з урахуванням задоволення позовних вимог згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 71, 76, 80 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 25, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка про стягнення із Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка про стягнення в порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп. - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка (86391, м. Жданівка, ЄДРПОУ 32953421, МФО 334754) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка (86391, м. Жданівка, вул. Леніна, буд. 3а, ЗКПО 21972115, МФО 335106) в порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Орендного підприємства “Шахта “Жданівська” м. Жданівка (86391, м. Жданівка, ЄДРПОУ 32953421, МФО 334754) в доход державного бюджету України держмито в сумі 102грн.

Видати накази після набрання чинності судовим рішенням.

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України про стягнення з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ в порядку регресу суми пенсії, сплаченої громадянину Когай М.А. за період з 01.01.1997р. по 30.06.1998р., у розмірі 1190грн.16коп. - відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні 30.08.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст виготовлено 04.09.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.