Рішення № 105798796, 11.07.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8825/21

Провадження №2/405/1391/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Іванової Л.А.

при секретарі Гаврилюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/8825/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пантелеєв О.М. (діє на підставі ордеру серії КР № 133301 від 17.12.2021 року) в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, в якому (позові) просить визнати виконавчий напис № 29293 від 06.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.,таким,що непідлягає виконанню.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.11.2021 року позивач не зміг зняти кошти з кредитної картки на яку зараховується його (позивача) заробітна плата, оскільки картковий рахунок був заблокований на підставі постанови приватного виконавця Шмалька О.О. В подальшому, звернувшись до приватного виконавця Шмалька О.О. позивач дізнався, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена приватним виконавцем на підставі виконавчого напису №29293, вчиненого 06.05.2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М., яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100933728 від 14.11.2020року укладенимз ТОВ«Мілоана»,правонаступником ввсіхправ таобов`язків якогоза Договоромвідступлення праввимоги єТОВ «ФК«Кредит-Капітал»в розмірі15338,98грн.,при цьому,позивач вважає,що вінне маєзаборгованості передостанніми. Позивач також вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від29.06.1999року №1172. На переконання позивача заборгованість за кредитним договором не є безспірною, оскільки йому не надходило вимоги - повідомлення про погашення заборгованості із зазначенням деталізованої суми боргу, а також при вчиненні виконавчого напису нотаріусу не були надані первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), в зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Крім того, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Враховуючи вищезазначене, вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Зазначеною ухвалою також задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. матеріали нотаріальної справи, на підставі яких 06 травня 2021 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 29293.

Поряд з цим, станом на 11.07.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. ухвала суду від 04 січня 2022 року в частині надання доказів, - не виконана.

На підставі чого, справа судом розглянута за наявними у ній доказами.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пантелеєв О.М. в судове засідання подав заяву, яка зареєстрована судом 11.07.2022 року за вх. № 12229 про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без його, як представника позивача, участі, при цьому, будучи присутнім в попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, зазначені в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі 22.06.2022 року, причини не явки не відомі, заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином. Заяви, клопотання, письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до суду не надходили.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенком ЄвгеномМихайловичемна підставі статті 87ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 29червня1999року№1172 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 29293, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 60-МЛ від 26 січня 2021 року за Кредитним договором № 2665306 від 11.10.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Стягнення заборгованості проводиться за період з 25 січня 2021 року по 06 травня 2021 року включно, суму у розмірі: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4408,98 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 15338,98 грн.

Судом також встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком О.О. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 67067243) від 06 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за №29293, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення прав вимоги є ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,код ЄДРПОУ35234236в сумі15338,98грн.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 оспорює в судовому порядку зазначений виконавчий напис.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріусом регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України«Пронотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» та Главі 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Пронотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. не отримував. Також, позивач не був проінформований про існування заборгованості та її розміру, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку, фінансовій установі чи нотаріусу.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Також, з тексту оспорюваного виконавчого напису № 29293 від 06.05.2021 року судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні нотаріальної дії керувавсястаттею 87ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

При цьому, судом відзначається, що відповідно Переліку (із змінами, внесенимиПостановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинноюПостанови КабінетуМіністрівУкраїни№ 662від26.11.2014року«Провнесення зміндоперелікудокументів,заякимистягнення заборгованостіпровадитьсяубезспірному порядкунапідставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положеннямстатті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову КабінетуМіністрівУкраїни№ 662від26.11.2014року«Провнесення зміндоперелікудокументів,заякимистягнення заборгованостіпровадитьсяубезспірному порядкунапідставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 року у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно достатті 124 Конституції України,ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 06.05.2021 року не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким, в свою чергу, кредитний договір № 2665306 від 11 жовтня 2020 року, посилання на який міститься у виконавчому написі, - не являється.

Зважаючи на те, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, що в свою чергу, дає суду підстави стверджувати, про те, що кредитний договір № 2665306 від 11 жовтня 2020 року, посилання на якій міститься у виконавчому написі, - не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та, відповідно, - не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс між інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, судом відзначається наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,у зв`язкуз чимз відповідачаТОВ «Фінансовакомпанія «Кредит-Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. сплачений позивачем за подання позовної заяви.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як роз`яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті79, статтях84,88,89 ЦПК України, в редакції Закону 2004 року. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено про понесені ним судові витрати у справі, які, крім, судового збору складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп.

Як вбачається з акту виконаних робіт від 16.12.2021 року адвокат Пантелеєв О.М., як Виконавець, надав ОСОБА_1 , як Замовнику, наступні юридичні послуги:

вивчення предмету позову, консультація, написання позовної заяви, складання калькуляції, акту виконаних робіт та інших процесуальних документів 4 год., що складає 2200 грн.;

вивчення чинного законодавства, постанов та ухвал Верховного Суду України, постанов Пленумів Верховного Суду України, що стосується предмету цивільного позову, РСС з прав людини, вивчення практики Судів України по аналогічним справам у кількості близько 7 документів, які вивчено та використано для написання позовної заяви та підготовки інших процесуальних документів, вивчення судової практики при розгляді даної категорії справ 3 години робочого часу адвоката, що становить 800 грн.;

попередня участь у судових засіданнях 2 х 500 грн. = 1000 грн. від роботи адвоката. Всього 4000 грн.

Зазначене також підтверджується калькуляцією вартості правничої допомоги, наданої адвокатом від 05.11.2021 року.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 07/21 від 12.12.2021 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 за надання юридичних послуг 4000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.

Визначаючи розмір судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, за встановлених судом обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, так само обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, заявлений позивачем спір є спором немайнового характеру, на підставі чого суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума в розмірі 1500 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що стороною позивача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги в розмірі 1500 грн. 00 коп., в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 , оскільки заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, відповідно до Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, 06 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 29293 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 («Боржник»), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236(«Стягувач»), якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ 40484607, відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 60-МЛ від 26 січня 2021 року за кредитним договором № 2665306 від 11.10.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 15 338,98 грн., - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова