Ухвала суду № 105798050, 17.08.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/771/20

Номер провадження 6/350/15/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Ошуст В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Івано-Франківської області в залі судових засідань № 3 подання головного державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

16 серпня 2022 року головний державний виконавець Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Король Н.В. звернулася до суду із поданням, у якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. Подання мотивувалатим,що навиконанні увідділі знаходитьсявиконавче провадження№ 64664558з виконання рішенняРожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від19листопада 2020року ухваленогопо справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненняборгу.

Вказане рішеннясуду дотеперішнього часуне виконане,боржник ухиляєтьсявід йоговиконання,декларацію неподала,будь-якихзаходів щодовиконання судовогорішення невживає,а томуборжника слідтимчасово обмежитиу правівиїзду замежі України,без вилученняпаспортного документа.

У судове засідання головний державний виконавець Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не прибув, його неявка не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина друга статті 247 Цивільного процесуального кодексу України). Вивчивши поданнята долученідо ньогоматеріали виконавчогопровадження,суд вважає,що узадоволенні поданняслід відмовити,виходячи знаступного. Відповідно до положеннястатті 441 Цивільного процесуального кодексу Українитимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк засібзабезпечення виконаннясудового рішення. Суд негайнорозглядає подання,зазначене вчастині першійцієї статті,без викликучи повідомленнясторін таінших заінтересованихосіб заучастю державного(приватного)виконавця. Із матеріалівподання вбачається,що навиконанні Рожнятівськоговідділу державноївиконавчої службиу Калуськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Південно-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ)знаходиться виконавчепровадження ВП№ 64664558(постановапро відкриттявиконавчого провадженнявід 2березня 2021року)з виконаннярішення Рожнятівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від19листопада 2020року.Виконавчий листу справівидано 26лютого 2021року. Після відкриттявиконавчого провадженнядержавним виконавцембуло направленоелектронні запитидо реєструючихустанов зметою перевіркимайнового стануборжника. Згідно отриманих відповідей від Державної фіскальної служби України від 10 серпня 2022 року; Міністерства внутрішніх справ від 10 серпня 2022 року; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 7 лютого 2022 року, у боржника відсутнє будь-яке майно та доходи на які можна було б звернути стягнення. Відповідно достатті 33 Конституції України,кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно частини 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12Міжнародногопактупро громадянськітаполітичніправа передбачено,щокожналюдина маєправопокидатибудь-якукраїну,включаючисвоювласну.Згаданіправане можутьбутиоб`єктомжоднихобмежень,крімтих,якіпередбаченозаконом,якієнеобхідними дляохоронидержавноїбезпеки,громадськогопорядку,здоров`ячиморальностінаселення абоправісвобод іншихієсумісними зіншимиправами,визначенимивцьому пакті. У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості. У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України,відповідно доякої фізичнаособа маєправо насвободу пересування.Фізична особа,яка досяглашістнадцяти років,має правона вільнийсамостійний виїздза межіУкраїни.Фізична особаможе бутиобмежена уздійсненні правана пересуваннялише увипадках,встановлених законом. Це право віднесено уЦивільному кодексіУкраїни доособистих немайновихправ фізичноїособи,а самедо особистихнемайнових прав,що забезпечуютьприродне існуванняфізичної особи. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюютьсяЗаконом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII. Відповідно до вимогстатті 18 Цивільного процесуального кодексу Українисудові рішення,щонабрализаконної сили,обов`язковідлявсіхорганів державноївладиіорганів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,посадових числужбових осібта громадяні підлягаютьвиконанню навсій територіїУкраїни,а увипадках,встановлених міжнароднимидоговорами,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни,-і заїї межами.Невиконання судовогорішення єпідставою длявідповідальності,встановленої законом. Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено,щоуразі ухиленняборжникавідвиконання зобов`язань,покладенихнанього рішенням,виконавець зобов`язанийзвертатися досуду,за встановленнямтимчасового обмеженняу правівиїзду боржника-фізичної особиза межіУкраїни довиконання зобов`язаньза рішеннямабо погашеннязаборгованості зарішеннями простягнення періодичнихплатежів. Звертаючись до суду з відповідним поданням державний виконавець зазначив, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання судового рішення, зокрема добровільно не виконує його.

Відповідно достатті 441 Цивільного процесуального кодексу України,суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду за кордон і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в разі якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Оскільки, відповідно достатті 441 Цивільного процесуального кодексу Україниподання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Про ухиленняборжника відвиконання покладенихна неїрішенням обов`язківу виконавчомупровадженні можесвідчити,зокрема,утримання відвчинення дій,які унеможливлюютьчи ускладнюютьвиконання рішення;ненадання устрок,встановлений виконавцем,достовірних відомостейпро своїдоходи тамайно,у томучислі промайно,яким вонаволодіє спільноз іншимиособами,про рахункиу банкахчи іншихфінансових установах;несвоєчасна явказа викликомвиконавця;неповідомлення виконавцюпро майно,що перебуваєв заставіабо вінших осіб,а такожпро коштита майно,належні боржниковівід іншихосіб. Однак, будь-яких доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду державний виконавець не надав та суд їх не встановив. Натомість, головний державний виконавець у поданні зазначає про виклики (повідомлення) ОСОБА_1 щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо пояснення причин невиконання рішення суду, однак такі докази відсутні в матеріалах справи. Крім того слід зазначити, що у поданні не наведено підстав, а також не надано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України з метою невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на наведене, суд вважає, що, оскільки, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, тому відсутні підстави для задоволення подання.

Керуючисьстаттею 441 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 33 Конституції України,ст.аттею 18 Закону Уукраїни «Про виконавче провадження»,статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання головного державного виконавця Рожнятівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Сокирко