Ухвала суду № 105793077, 18.08.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 серпня 2022 року Справа № 926/2284/22

Господарський суд Чернівецької області у складі суду судді Тинка Олександра Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд

до відповідача Чернівецької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпербуд звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до відповідача Чернівецької міської ради про поновлення договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р. в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА № 1

про поновлення договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р.

Чернівецька міська рада (надалі - Орендодавець) в особі Чернівецького міського голови Клічука Романа Васильовича, який діє на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі», з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (надалі - Орендар) в особі директора Немерюк Валентини Василівни, яка діє на підставі статуту, з іншого боку уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р. про наступне:

1. Поновити договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р. для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у м. Чернівцях на проспекті Незалежності, 131 на десять років до 04 травня 2032 року.

2. Дана додаткова угода складена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, і є невід`ємною частиною договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р.

Орендодавець: Чернівецька міська рада, 58000, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 6, офіс 414, ідентифікаційний код 37825109.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що 04 травня 2012 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (орендар) укладено договір оренди землі № 7800, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022. Означений договір укладено строком на десять років по 04 травня 2022 року включно.

Далі позивач вказує про те, що 07 березня 2022 року було направлено на адресу відповідача та Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (поновлення), до яких було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Будь-яких відповідей на адресу позивача від відповідача не надходило. На адресу позивача надійшло повідомлення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 07 квітня 2022 року про те, що звернення ТОВ «Гіпербуд» потребує додаткового вивчення, про результати його розгляду буде повідомлено додатково. Інших відповідей позивач не отримував.

З огляду на те, що ТОВ «Гіпербуд» належно виконує свої обов`язки за договором; повідомив орендодавця про намір поновити договірні відносини; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди; продовжує користуватись земельною ділянкою, що підтверджується сплатою за неї орендної плати, протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору від Чернівецької міської ради не надходило, то договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року є поновленим відповідно до абзацу четвертого розділу IX, ч. 6 ст. 33 (в редакції станом на дату укладення договору) Закону України «Про оренду землі».

Однак, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі відповідач не підписує, що стало причиною звернення до суду із позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2022 року, позовну заяву №926/2284/22 передано судді Тинку О.С.

Ухвалою суду від 21 червня 2022 року залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд до Чернівецької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 20 червня 2022 року за вх. № 2284; визначено, що для усунення вищезазначених недоліків позивачу слід надати суду: докази сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; належним чином засвідчені копії документів, які додаються до позовної заяви; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04 липня 2022 року представник позивача звернувся до суду із письмовим клопотання (вх. №2509) про усунення недоліків позовної заяви до якого додав: докази сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн (платіжну квитанцію №ПН431 від 10 червня 2022 року з призначенням платежу Господарський суд Чернівецької області за позовом ТОВ Гіпербуд) та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ №1023768 від 06 червня 2022 на підтвердження повноважень Стороженка Ю. посвідчувати копії документів, які були додані до позовної заяви.

Ухвалою суду від 05 липня 2022 року прийнято справу № 926/2284/22 до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 липня 2022 року.

07 липня 2022 року представник відповідача подав до суду письмову заяву (вх.№2559) про відкладення розгляду справи, в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв`язку з перебування останнього у щорічній оплачуваній відпустці.

14 липня 2022 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд звернувся до суду із заявою (вх.№2631) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку судом задоволено.

19 липня 2022 року представник відповідача подав клопотання (вх.№2691) про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що представник який веде супровід даної справи не має змоги прийняти участь у вищезазначеному судовому засіданні, оскільки останній перебуває у відпустці, що підтверджується розпорядженням Чернівецького міського голови від 01 липня 2022 року №775-кв.

Також, 19 липня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№2692).

Відзив обґрунтовується Чернівецькою міською радою тим, що незважаючи на те, що на момент закінчення договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року набрав чинності Закон №340-IX, зважаючи на доповнення, які внесені до розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», до спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі, які склались між сторонами, застосовуються норми Закону №161-XIV, які діяли до 15 липня 2020 року, а також правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм. Враховуючи погоджений сторонами строк (не пізніше, ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору) для повідомлення орендарем орендодавця про намір продовжити строк дії договору, та строк сторонами в договорі встановлювався до 04 травня 2022 року, а оскільки позивач звернувся до відповідача лише 07 березня 2022 року, то орендарем порушено погоджені сторонами умови договору щодо строку звернення для продовження.

Так, відповідач стверджує, що за обставинами цієї справи позивач не дотримався порядку завчасного повідомлення орендодавця про бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки не повідомив орендодавця про намір скористатись таким правом у строк, що встановлений договором. Відтак, позивач не має права на поновлення цього договору у редакції запропонованої ним додаткової угоди, а тому у задоволені позовних вимоги просить суд відмовити повністю.

Ухвалою суду від 21 липня 2022 року відкладено підготовче засідання на 10 серпня 2022 року; постановлено роз`яснити відповідачу, що з урахуванням наявних відомостей про те, що його представник не має можливості взяти участь в судовому засіданні, керівник (міський голова) не обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншій особі.

08 серпня 2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2932).

У відповіді на відзив позивач стверджує, що останнім днем строку на подання заяви про намір скористатися переважним правом на укладення на новий строк (поновлення) договору оренди землі було 06 березня 2022 року, а не 04 березня 2022 року (як це вважає відповідач). Так, як 06 березня 2022 року був вихідний день неділя, то у відповідності до статті 254 ЦК України, днем закінчення строку на подання заяви про намір скористатися переважним правом на укладення на новий строк (поновлення) договору оренди землі був перший за 06 березня 2022 року робочий день - понеділок (07 березня 2022 року). В цей день позивач і направив повідомлення відповідачу та Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

Далі позивач вказує на те, що відповідач перешкоджає позивачу продовжувати будівництво на земельній ділянці, в результаті яких між сторонами розпочалась велика кількість судових спорів та замість того, щоб займатись будівництвом, позивач змушений витрачати час на судові спори.

З огляду на те, що позивачем, окрім того, були укладені договори купівлі-продажу майнових прав у торговому центрі з рядом фізичних та юридичних осіб (наприклад, договори № 3-11 від 13. 09. 2013 р., № 3-21 від 04. 12. 2014 р., № 7 від 21. 12. 2011 р.), за умовами яких позивач зобов`язався після завершення будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію передати покупцям нежитлові приміщення у торговому центрі. Однак внаслідок перешкод, які чиняться відповідачем, позивач позбавлений можливості виконати свої зобов`язання перед третіми особами. Також слід відмітити, що даними особами уже пред`являються позови до суду про стягнення із ТОВ «Гіпербуд» штрафних санкцій за порушення обов`язку щодо передачі їм нежитлових приміщень (копія позову та ухвали суду про його повернення додаються).

В судовому засідання 10 серпня 2022 року оголошено перерву до 22 серпня 2022 року.

17 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпербуд подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій останнє просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборонити Чернівецькій міській раді до набрання законної сили рішення суду в справі вчиняти такі дії: розпоряджатися, змінювати цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, в тому числі (але не виключно) вносити до порядку денного сесій Чернівецької міської ради питання поділу даної земельної ділянки та приймати рішення про поділ вказаної земельної ділянки;

- накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 922829673101, та забороною вчинення державними реєстраторами реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками до набрання законної сили рішення суду в справі;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення,3, м. Київ, 03151) та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які зміни до відомостей про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022 до набрання законної сили рішення суду в справі.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що 18 липня 2022 року на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради опубліковано проект рішення, яким передбачається надати департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 4 (чотири) земельні ділянки: №1 - площею 0,8360 га, №2 - площею 0,3317 га, №3 - площею 0,1205га та №4 - площею 0,0118 га.

Позивач вважає, що існує необхідність у забезпеченні позову, оскільки (враховуючи строки розгляду господарських справ) у разі задоволення позову виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача будуть неможливі в зв`язку з тим, що земельна ділянка, додаткову угоду щодо оренди якої просить визнати укладеною позивач, перестане існувати як об`єкт цивільних прав.

Також, позивач вказує на те, що однією лише забороною відповідачу вчиняти дії може бути не досягнуто цілей, задля яких застосовується забезпечення позову.

Позивач стверджує, що оскільки відповідач в інших справах між сторонами не зважав на правові позиції судів, якими скасовувались незаконні рішення Чернівецької міської ради про розірвання в односторонньому порядку із позивачем договору оренди землі та визнавались недійсними договори оренди землі із іншою особою, а відповідач двічі продовжував виносити ті самі рішення, то вказана поведінка відповідача свідчить про ігнорування ним судових рішень та дає підстави вважати, що у разі забезпечення позову у даній справі шляхом заборони йому вчиняти дії така ухвала суду буде ним вчергове проігнорована.

Так, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд встановив наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року №5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19).

Відповідно до правового висновку, який було викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даній справі ТОВ «Гіпербуд» звернулось до суду з позовними вимогами, які спрямовані до Чернівецької міської ради про поновлення договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року.

Такі позовні вимоги за своїм характером є немайновими. Судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, а тому в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту цієї норми вбачається, що необхідними елементами обов`язку доказування є:

1) певне міркування особи щодо обставин, якими вона підтверджує свої вимоги або заперечення;

2) подання відповідних доказів, які підтверджують ці обставини.

Отже, до надання відповідних доказів на обґрунтування заявлених вимог або заперечень, будь які висловлені особою міркування будуть припущеннями, які не мають під собою жодного доказового значення.

Зазначене узгоджується з вимогами процесуального закону щодо оцінки доказів про те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач пов`язує з тим, що Чернівецька міська рада на своєму офіційному веб-сайті опублікувала проект рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 », яким передбачається надати Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 4 (чотири) земельні ділянки: №1 - площею 0,8360га, №2 - площею 0,3317га, №3 - площею 0,1205га та №4 - площею 0,0118га. Однак, на спірній земельні ділянці знаходиться нерухоме майно позивача та незакінчене будівництво інших об`єктів нерухомості. Необхідність забезпечення позову вмотивоване тим, що у разі задоволення позову виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача будуть неможливі в зв`язку з тим, що земельна ділянка, додаткову угоду щодо оренди якої просить визнати укладеною позивач, перестане існувати як об`єкт цивільних прав. Покликаючись на цю обставину заявник стверджує, що він буде позбавлений можливості поновити договір оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року, оскільки дії відповідача ілюструють його небажання поновлювати означений договір з позивачем, а його дії/бездіяльність призводить до обмеження переважного права на укладання договору на новий строк.

На підтвердження зазначених обставин заявник додає скріншот з офіційного веб-сайту Чернівецької міської ради з оприлюдненим проектом рішення «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 » і сам текст проекту рішення.

Так, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Згідно приписів статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Таким чином, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 22 серпня 2018 року по справі №924/150/17, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Позивач звернувся з позовною вимогою про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 р.

У той же час, у поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборонити Чернівецькій міській раді до набрання законної сили рішення суду в справі вчиняти такі дії: розпоряджатися, змінювати цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, в тому числі (але не виключно) вносити до порядку денного сесій Чернівецької міської ради питання поділу даної земельної ділянки та приймати рішення про поділ вказаної земельної ділянки;

- накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 922829673101, та забороною вчинення державними реєстраторами реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками до набрання законної сили рішення суду в справі;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення,3, м. Київ, 03151) та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які зміни до відомостей про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022 до набрання законної сили рішення суду в справі.

Основним доказом на який посилається позивач є скріншот в якому зазначається, що Чернівецька міська рада на своєму офіційному веб-сайті опублікувала проект рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності,131», яким Чернівецька міська рада відмовляє ТОВ «ГІПЕРБУД», в укладенні на новий строк договору оренди землі за адресою проспект Незалежності,131, площею 1,3000га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, у зв`язку з тим, що нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці знаходиться у власності інших осіб та надає Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 4 (чотири) земельні ділянки: №1 - площею 0,8360га, №2 - площею 0,3317га, №3 - площею 0,1205га та №4 - площею 0,0118га та сам текст проекту рішення.

Так, відповідно до частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

01 жовтня 2020 року набув чинності Закон України № 890-ІХ «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення строку оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування» (далі Закон № 890).

Згідно із Законом № 890, проекти рішень органів місцевого самоврядування, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їхнього розгляду з метою ухвалення (замість 20 робочих днів, які були визначені попередньою редакцією цього Закону).

Так, відповідно до частини 3 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації - проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Зазначена норма, також відображена в пункті 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка вказує, що виключно на пленарних засіданнях ради, вирішується питання, які винесені на розгляд.

Згідно з статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що міська рада проводить свою роботу сесійно.

Відповідно до статті 26 Регламенту Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року № 29 (далі - Регламент), проект порядку денного пленарного засідання, сформовується відповідно до встановлених вимог, приймається за основу, обговорюється і затверджується в цілому Радою більшістю голосів депутатів від їх загальної кількості. У разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування з кожного питання окремо, а потім в цілому.

До порядку денного пленарного засідання не можуть бути включені питання (проекти рішень), які не були оприлюднені у строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», та які попередньо не були розглянуті відповідною постійною комісією Ради, не пройшли документальної та юридичної експертизи, або які обов`язково повинні виноситись на громадське обговорення, відповідно до вимог чинного законодавства, цього Регламенту, Статуту територіальної громади чи рішень Ради.

Згідно статті 27 Регламенту, проект рішення на розгляд Ради може вноситися Міським головою, Секретарем Ради, постійними комісіями Ради, депутатами, депутатськими групами і фракціями, виконавчим комітетом Ради та іншими виконавчими органами Ради, а також членами територіальної громади відповідно до Статуту територіальної громади.

Стаття 28 Регламенту встановлює, що проекти рішень розміщуються відповідно до дати надходження. Біля проектів рішень, які розміщені на вебпорталі Ради менше ніж за 10 робочих днів, виставляється позначка червоними літерами «Нове надходження». Проекти рішень розміщуються на офіційному вебпорталі Ради з додатками. Проекти рішень розміщуються на офіційному вебпорталі Ради завчасно, але не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду, з забезпеченням технічної можливості для користувачів мережі Інтернет робити коментарі, подавати пропозиції про внесення змін чи доповнень, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Оприлюднення проектів на офіційному вебпорталі Ради не позбавляє обов`язку виносити їх на консультації з громадськістю чи громадські слухання, коли проведення консультацій є обов`язковим відповідно до вимог чинного законодавства, Статуту територіальної громади, рішень Ради та цього Регламенту.

Відповідно до статті 40 Регламену, якщо проект рішення не прийнято «за основу» - воно повторно обговорюється, після чого ставиться на голосування. У випадку повторного неприйняття за основу проекту рішення, таке рішення вважається не прийнятим та переноситься на наступну сесію.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заявник не надав суду доказів (належних, допустимих, беззаперечних), які б свідчили про те, що відповідач на пленарному засіданні затвердив порядок денного пленарного засідання, яке могло стати причиною подання позивачем заяви про забезпечення позову, і яке можливо б призвело до неможливості поновити укладений договір оренди землі у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка перестане існувати як об`єкт цивільних прав.

З огляду на те, що заявник звернувся з заявою про забезпечення позову майже після спливу повного місяця після оприлюднення на сайт відповідача проекту рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності,131», то саме припущення позивача не вбачається судом як достатньо обґрунтоване, оскільки у останнього був час дізнатись про хід розгляду поданого на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності,131» та долучити окрім скріншоту будь які інші належні, допустимі та беззаперечні докази.

При цьому, як вбачається з проекту рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності,131», останній був сформований відповідачем за результатом розгляду звернення ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131.

Таким чином, подавши відповідне звернення до відповідача та/або департаменту урбаністики та архітектури міської ради позивач повинен був цікавитись про хід розгляду поданої заяви. Однак, позивачем не додано до заяви про забезпечення позову будь якого доказу чи інформації, яка б підтверджувала вчинення відповідачем дій щодо затвердження порядку денного, чи розгляду, чи прийняття Чернівецькою міською радою рішення «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності,131», які могли б бути та мали бути вчинені останнім через 10 днів, або ж місяць після такого оприлюднення.

Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

Посилання позивача на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року у справі №926/1470/15, яким було задоволено заяву ТОВ «Гіпербуд» про забезпечення позову і невиконанням означеної ухвали Чернівецькою міською радою не береться судом до уваги з огляду на те, що вказане не доводить твердження позивача про наявність (на момент розгляду судом заяви) у відповідача прямого умислу не виконувати рішення по справі в майбутньому.

З огляду на наведене, суд зазначає, що наявність у заявника припущень щодо наведених ним обставин, не є належним та ґрунтовним доказом існування ризиків, які свідчать про утруднення чи неможливість виконання рішення суду. При цьому, позивачем не подано суду належних доказів стосовно здійснення відповідачем чи/або державними реєстраторами дій щодо внесення змін до відомостей про спірну земельну ділянку до Державного земельного кадастру на момент розгляду судом заяви про забезпечення позову, а подані суду скріншот з сайту Чернівецької міської ради та проект рішення Чернівецької міської ради 22 сесії VIII скликання «Про розгляд звернень ТОВ «ГІПЕРБУД» та ОСББ «СОНЯЧНИЙ ОСТРІВ» щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 » такими доказами слугувати не можуть.

Доводи та припущення позивача не є співмірними з обраними заходами забезпечення позову, які обрані останнім задля збереження ймовірно порушеного у майбутньому права на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до прийняття судом рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Гіпербуд у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. №3088 від 17 серпня 2022 роу).

Ухвалу складено та підписано 18 серпня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строк, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок