Ухвала суду № 105790643, 26.04.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 квітня 2022 року м. Київ № 640/25497/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.,В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 05.05.2020 у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 05.05.2021 у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 05.05.2020 та 05.05.2021 у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум; стягнення з відповідача на користь позивача 4 000, 00 грн. витрат на правову допомогу та моральної шкоди у розмірі 1 000,00грн.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

10 листопада 2021 року від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Розглянувши матеріали справи, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в квітні 2020 року на картковий рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» відповідачем було перераховано щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1 390, 00 грн.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою, в якій просила Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити їй як учаснику бойових дій, доплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 8 190, 00 грн. до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 980 грн. з урахуванням вже здійснених виплат.

Листом від 30.08.2021 року Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив позивача, що підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого позивачу розміру грошової допомоги немає.

Вважаючи, що відповідачем виплачено йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року та 2021 року, у меншому розмірі ніж визначено передбаченої статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач 09 вересня 2021 року звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.

Разом з цим, суд зазначає, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на перерахунок пенсії у визначеному законодавством порядку), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №295/3897/17.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції також зазначив, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які держава в особі її уповноважених суб`єктів владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачувала такій фізичній особі пенсію або виплачувала у неповному розмірі.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18, в якій зазначено, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно здійснення соціальної виплати у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання соціальних виплат та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Таким чином, з огляду на вказані норми національного законодавства, правові висновки Верховного Суду, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування, а також встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що про порушення свого права на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач дізнався саме з листа відповідача від 11.06.2021 року № 051-044-524-04, а тому саме з вказаної дати слід обчислювати строк протягом якого позивач має можливість звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 522/6810/17 в якій вказано, що строк звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання відмови суб`єкта владних повноважень у здійсненні належних позивачу соціальних виплат.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін