Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 350/478/22
Номер провадження 3/350/187/2022
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2022 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:
06.05.2022 о 15 год. 40 хв. у сел.Рожнятів по вул.Пушкіна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причин неявки суд не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Адвокат Кулика П.П. був ознайомлений із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що свідчить про обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд судом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, враховуючи, що протокол відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знала про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не прибула в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.
Поліцейський Фединяк О.П. дав суду показання про те, що зазначення у протоколі дня народження ОСОБА_1 30 червня є неправильним, правильним буде 23 червня. Така помилка частково виникла і через те, що порушник старався неправильно назвати число, заплутував його при складанні протоколу. Також, він помилково не вказав у протоколі пункт 2.5 ПДР, який порушив ОСОБА_1 . Крім цього пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався за ст.130 КУпАП, в тому числі останній раз у лютому 2021 року.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п.2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення полягають у :
- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;
- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;
- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;
- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;
- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП спеціальний водій,тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №031420 від 06.05.2022, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване. Зокрема зазначено, що 06.05.2022 о 15 год. 40 хв. у сел.Рожнятів по вул.Пушкіна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Окрім цього, у протоколі ОСОБА_1 особисто зазначив, що «Відмовляюся від будь-якого пояснення», при цьому, зауважень щодо факту керування ним транспортним засобом він не висловив;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №960588;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- відеозаписами, що містяться на двох багатофункціональних цифрових відеодисках, з яких встановлено, що процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп`яніння проведена з дотриманням вимог законодавства України.
Зокрема встановлено, що працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 низку ознак наркотичного сп`яніння, про які повідомив останньому, неодноразово вимагав у нього пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим у його присутності працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким його було ознайомлено, а також інші адміністративні матеріали.
Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу, що на відеозаписах не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1 . Однак, проаналізувавши докази, які наявні у матеріалах справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 керував транспортним у час, день, та при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції, звертаючись до ОСОБА_1 неодноразово йому наголошували, що у них є достатньо підстав вважати, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а також стверджували, що вони зупинили вищезазначений транспортний засіб під його керуванням, однак ОСОБА_1 про факт керування ним транспортним засобом жодним чином не заперечував ані в усній формі, ані у письмовій формі у вигляді пояснень, які міг викласти у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення, інших матеріалах справи або ж на окремому аркуші.
Також, будучи обізнаним про факт складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також про місце та час розгляду справи в суді, ОСОБА_1 не прибув у судове засідання та не надав жодних пояснень на спростування факту керування ним транспортним засобом, в тому числі у стані наркотичного сп`яніння, як і не заявив клопотань про відкладення розгляду справи, хоча його адвокат був ознайомлений із матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, з відеозаписів вбачається, що працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 із його правами, передбаченими ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, однак жодних клопотань, в тому числі про надання йому можливість скористатись правовою допомогою водій працівникам поліції не заявляв. Разом з цим, адвокат Кулика П.П. був ознайомлений із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що додатково свідчить про обізнаність водія із його правами, визначеними законодавством України, в тому числі правом на захист своїх інтересів адвокатом.
- рапортом інспектора СРПП Рожнятівського ВП від 06.05.2022, який за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Рожнятівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій. Однак враховуючи, що дані рапорту узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, суд вважає такий рапорт належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керувавши транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто порушив вимоги п.2.5 ПДР, відповідальність за що установлена ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо наявності у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №031420 від 06.05.2022 описки щодо дня народження ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити, що така обставина справді має місце, оскільки як установив суд з вищенаведених показань поліцейського Фединяка О.П., а також з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №960588, правильною датою народження ОСОБА_1 є 23 червня 1998 року, а не 30.06.1998.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 (далі за текстом - Інструкція), не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Оскільки виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення не допускаються, а у складеному протоколі допущено незначну помилку, суд приходить до висновку про недотримання поліцейським п.7 розділу ІІ вищезазначеної Інструкції.
Разом з тим, враховуючи обставини, що відповідно до ст.247 КУпАП виключають провадження у справі, суд вважає, що наявність описки у дні народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є підставою для закриття провадження у справі, при цьому така описка у протоколі не є суттєвою, так як у судовому засіданні було встановлено правильну дату народження ОСОБА_1 .
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, який не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення ПДР, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.
Щодо визначення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що положення зазначеного Кодексу відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.
Обставин, що згідно ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.
З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.40-1КУпАП,судовий збіру провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,на якунакладено такестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф сплатити на рахунок № UA148999980313070149000009001, отримувач коштів: КУК в Ів.-Франк.об/21081300, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.
Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя:
Судове рішення № 105787150, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 17.08.2022. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 350/478/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: