Ухвала суду № 105784218, 22.11.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.11.2021

Справа № 467/891/15-ц

Провадження № 2/334/2479/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Турбіної Т.Ф.,

при секретарі Канакі Є.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Богославського В.А. про закриття провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Під часрозгляду справисудом,18.11.2020року судомпостановлена ухвалапро передачуцивільної справиза позовомПАТ «Приватбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення заборгованостіпередати нарозгляд господарському суду Запорізької області,в провадженніякого перебуваєсправа №908/1718/20 про неплатоспроможністьфізичної особи ОСОБА_3 для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Постановою судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду від 15.04.2021 року ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2020 року у цій справі про передачу справи до іншого суду скасована, справа направлена для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Скасовуючи ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15.04.2021 року Запорізький апеляційний суд виходив з того, що передаючи цивільну справу до господарського суду за підсудністю, суд першої інстанції суд виходив не з підстав належності спору до територіальної юрисдикції іншого, ніж Ленінського районного суду м. Запоріжжя суду, а з підстав неналежності спору до цивільної юрисдикції, що не передбачено чинним цивільним процесуальним законодавством як підстава для передачі справи на розгляд до іншого суду. У випадку якщо суд першої інстанції встановив, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, суд повинен був у відповідності до ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, а не передавати справу за підсудністю до господарського суду.

20 квітня 2021 року вищезазначена цивільна справа повернута до Ленінського районного суду м.Запоріжжя для подальшого розгляду.

11 травня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , у якому просить закрити провадження у справі відносно вимог АТ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, у зв`язку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2020року відкрито провадження у справі № 908/1718/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 , що відповідно до ст..255 ЦПК України, є підставою для закриття провадження по справі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином. У зв`язку з наявністю заяв представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ст. 223 ЦПК України розглядає справу за від сутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства між собою - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб`єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових на інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що справа за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості перебуває в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя з 25 січня 2016 року, відповідно до ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20.08.2015р. про передачу справи до Ленінського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю.

При цьому, відповідно до ст. 10 ч. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(діяв на момент звернення до суду із позовом та втратив чинність 21.10.2019 року) - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4Прикінцевих таперехідних положеньКодексу зпроцедур банкрутстваустановлено,що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Норма статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також знайшла своє відображення у статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в частині 2 якої зокрема зазначено, що: «Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника».

Відповідно до ст. 20 ч.1 п.8 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

З копії ухвали господарського суду Запорізької області від 04.08.2020року у справі № 908/1718/20, господарським судом Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/1718/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як наголосив Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

При цьому системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів.

Аналогічні правові позиції було викладено в постановах Верховного Суду № 911/981/16 від 13.03.2018р., № 910/3860/18 від 15.01.2019р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту порушення провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_3 , він перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого суду - господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Богославського В.А. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 255 ЦПК України, ст.. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по цивільній справі Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.