Рішення № 105783129, 08.08.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 Справа № 914/2950/21

Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27», м. Новий Розділ, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ

про стягнення 382531,86 грн

за участю представників:

від позивача: Кабаль К.І.;

від відповідача: Давидович М.І. (директор), Держицький І.Р.;

від третьої особи: Сагайдак Т.І.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» про стягнення 382 531,86 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення допущених недоліків шляхом надання суду копії Акту приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за травень 2021 року.

11.10.2021 від позивача надійшла заява (вх. № 23670/21) з долученими документами на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою від 12.10.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2021.

08.11.2021 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх. № 26187/21).

У судовому засіданні 08.11.2021 суд оголосив перерву до 02.12.2021.

01.12.2021 позивачем через відділ загального діловодства подано відповідь на відзив (вх. № 28810/21) та заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. № 4933/21).

Ухвалою від 02.12.2021 суд задовольнив клопотання позивача про залучення до розгляду справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та залучив ТОВ «Нафтогаз тепло» як відповідну третю особу.

13.01.2022 на адресу господарського суду від ТОВ «Нафтогаз тепло» надійшли письмові пояснення (вх. № 777/22).

У підготовчому засіданні 17.01.2022 суд оголосив перерву до 31.01.2022.

31.01.2022 відповідачем через канцелярію суду подано заперечення по справі (вх. № 2542/22).

Представники сторін у підготовче засідання 31.01.2022 не з`явилися, додаткових клопотань чи заяв на адресу суду не надсилали.

Ухвалою від 31.01.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 28.02.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.

Також, у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, судове засідання 28.02.2022 не відбулося.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 02.06.2022.

31.05.2022 через відділ загального діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 11441/22).

Ухвалою від 02.06.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 02.06.2022, суд відклав розгляд справи на 27.07.2022.

22.07.2022 представником ТОВ «Львівенергозбут» через канцелярію господарського суду подано додаткові пояснення (вх. № 15670/22) з додатковими доказами.

25.07.2022 від третьої особи засобами електронного зв`язку надійшли додаткові пояснення (вх. № 15738/22) з долученими до них доказами. У подальшому ці ж пояснення надійшли до суду поштовим зв`язком (вх. № 16049/22).

27.07.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 15928/22).

У судовому засіданні 27.07.2022 суд оголосив перерву до 01.08.2022.

29.07.2022 відповідачем подано клопотання (вх. № 16097/22) про долучення до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо самого відповідача та ТОВ «Новороздільске спеціалізоване управління - 27».

01.08.2022 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення (вх. № 16128/22) з додатковими доказами.

01.08.2022 представником позивача подано пояснення (вх. № 16148/22) з додатковими доказами.

У судовому засіданні 01.08.2022 суд оголосив перерву до 08.08.2022.

Від відповідача 08.08.2022 надійшли додаткові пояснення (вх. № 16636/22).

Суд зазначає, що докази, долучені до поданих сторонами у справі письмових пояснень, зареєстрованих за вх. № 15670/22 від 22.07.2022, вх. № 15738/22 від 25.07.2022, вх. № 16128/22 від 01.08.2022 та вх. № 16148/22 від 01.08.2022, - суд залишає без розгляду.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).

Зі змісту статті 177 ГПК України вбачається, що збір доказової бази є завданням, власне. підготовчого провадження. А відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, у своїх поясненнях, зареєстрованих за вх. № 15670/22 від 22.07.2022, вх. № 15738/22 від 25.07.2022, вх. № 16128/22 від 01.08.2022 та вх. № 16148/22 від 01.08.2022, не було зазначено ані поважності причин пропуску встановлених ГПК України процесуальних строків та подання додаткових доказів на стадії розгляду справи по суті, ані заявлено відповідного клопотання на поновлення такого строку для подання додаткових доказів на підтвердження тих обставин, на які посилаються.

З огляду на наведене суд приймає та долучає до матеріалів справи подані письмові пояснення, однак не бере до уваги долучені до таких пояснення докази.

У судове засідання 08.08.2022 представники сторін та третьої особи з`явилися.

У судовому засіданні 08.08.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 08.08.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом споживання електричної енергії споживачем на умовах комерційної пропозиції № 3, яка є Додатком № 2 до договору, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача, та шляхом оплати рахунку.

Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за період жовтень 2020 року - липень 2021 року становить 103681 кВт/год, що підтверджується Актами про приймання-передачу фактичних обсягів спожитої електроенергії, які підписані ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ТОВ «Нафтогаз тепло», до мереж якого приєднаний відповідач.

Однак, всупереч умовам договору, відповідачем не здійснено повної оплати за поставлену йому електроенергію за розрахунковий період жовтень 2020 - липень 2021 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 379591,71 грн.

Крім цього, з огляду на прострочення відповідачем оплати за спожиту електроенергію, позивач нараховує відповідачеві 1920,13 грн 3% річних та 1020,02 грн інфляційних втрат.

Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідь на відзив за вх. № 28810/21 від 01.12.2021. Аргументи відповідача, викладені у відзиві, вважає необґрунтованими та спрямованими на уникнення законної сплати заборгованості. Позивач зазначає, що відповідач своїми діями, а саме: споживанням електричної енергії та частковою оплатою рахунків приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Факт та обсяги спожитої електричної енергії підтверджені належними доказами, долученими до матеріалів позовної заяви.

Доводи відповідача про те, що рішенням Господарського суду м. Києва визнано недійсними договори про управління майном (активами0 від 19.11.2019 та від 11.02.2020, укладені з ТОВ «Нафтогаз тепло» не можуть бути взятими до уваги, оскільки не набрали законної сили.

До позивача не надходила від відповідача заява про повернення помилково сплачених 8000,00 грн за електричну енергію.

Покликання відповідача на п. 4 ст. 75 ГПК України є безпідставним, оскільки немає рішення суду, яким встановлені обставини, на які посилався відповідач у заяві про скасування судового наказу.

Питання щодо відключення об`єктів відповідача від електропостачання не може бути взятим до уваги, оскільки не входить в предмет цього спору.

Додаткові пояснення за вх. № 15670/22 від 22.07.2022. Наголошує на тому, що законодавством передбачена можливість постачання електричної енергії споживачу без фактичного підписання відповідного договору останнім. Твердження відповідача про відсутність підписаних заяви-приєднання та договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу, оскільки без цих документів неможливо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Позивач також вказує на те, що лист НКРЕКП від 10.12.2021, наданий відповідачем, не може бути взятий судом до уваги, оскільки в такому листі Комісія повідомляє, що відповідач з березня 2021 року отримує рахунки на оплату електричної енергії від ТОВ «Львівенергозбут», з яким, зі слів скаржника, останній не має чинних договорів.

Позивач також звертає увагу суду на те. що 01.12.2016 між ТОВ «Спеціалізоване управління-27» та ПрАТ «Київстар» укладений договір оренди на використання частини даху будівлі транспортного пункту для розміщення базової станції мобільного зв`язку, що діє станом на сьогодні. Місцем розташування такої станції є: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4. Споживання електричної енергії саме за цією адресою є предметом спору у справі № 914/2950/21.

Таким чином, відповідач вводить суд в оману, вказуючи на те, що не споживав електричну енергії протягом спірного періоду.

Уточнюючі пояснення за вх. № 16148/22 від 01.08.2022. Позивач повідомляє, що за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Хдоррівська, 4/1, існує лише одна точка обліку, а саме: ЕІС-код точки - 62Z8823183549089, до якої й було проведено підключення ПрАТ «Київстар».

Аргументи відповідача.

Відзив на позовну заяву за вх. № 26187/21 від 08.11.2021. Відповідач заперечує щодо позовних вимог, зазначає, що не був обізнаний із кількістю спожитої електроенергїі, відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували спожиту кількість електричної енергії. Покликається на відсутність укладеного з ТОВ «Львівенергозбут» договору про постачання електричної енергії. Вказує на незаконність та надуманість виставлених позивачем показників приладів обліку, а також на помилковість перерахування позивачеві 8000,00 грн за спожиту електроенергії. З метою повернення помилково сплачених коштів відповідач скерував позивачеві заяву про повернення означеної суми.

Відповідач вважає, що відсутність у нього заборгованості з оплати за спожиту електроенергію підтверджується ухвалою Господарського суду львівської області від 05.07.2021 про скасування раніше виданого цим ж судом судового наказу. На думку відповідача, обставини щодо наявності чи відсутності підписаних будь-яких договорів з постачання електричної енергії, заяви-приєднання до електричних мереж, комерційні пропозиції з ТОВ «Спеціалізоване управління-27» встановлені Господарським судом Львівської області ухвалою у справі № 914/1975/21 та не потребують доказування у цій справі (№ 914/2950/21).

Покликається також на те, що відповідачем з ТОВ «Нафтогаз тепло» договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 249 був підписаний саме 02.04.2021, а не 01.09.2020. Крім цього, зазначає, що договори про управління майном (активами) від 19.11.2019 та від 11.02.2020, укладені між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та ТОВ «Нафтогаз тепло» Господарський суд м. Києва у своєму рішенні визнав недійсними.

Заперечення за вх. № 2542/22 від 31.01.2022. Відповідач заперечує щодо аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив. Наполягає на тому, що договір № 249 на розподіл електричної енергії був укладений таки 02.04.2021, а не 01.09.2020. Додатково, зазначає, що не підписував та не подавав 01.09.2020 ніякої заяви-приєднання до умов публічного договору на розподіл електричної енергії. З копії, що долучена позивачем до справи, вбачається відсутність підпису директора відповідача, проставлені прізвище та ініціали іншої особи, наявні виправлення в ініціалах підписанта.

Про обсяги споживання електричної енергії відповідачеві нічого не було відомо, оскільки зняття показників лічильника відбувалося без участі відповідача.

Повідомляє, що ТОВ «Нафтогаз тепло» вводить суд в оману, оскільки відповідач протягом серпня-жовтня 2021 року звертався до згаданого товариства з метою надати пояснення щодо спірної ситуації, однак відповіді не отримав.

Додаткові пояснення за вх. № 5001/22 від 23.02.2022. У вказаних поясненнях відповідач звертає увагу суду на те, що з іншими юридичними особами (ТОВ «Новороздільське спеціалізоване управління-27») позивач укладав договір на постачання електричної енергії у письмовій формі та відмінний від приєднання споживача до комерційної пропозиції.

У цих поясненнях відповідач також дублює свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та запереченнях, що описані вище.

Додаткові пояснення за вх. № 15928/22 від 27.07.2022. Відповідач заперечує свою обізнаність із Актами контрольного зняття показників приладу обліку всупереч наданим третьою особою у цій справі поясненням.

Звертає увагу суду на те, що договір з ПрАТ «Київстар» від 01.12.2016 укладений з ТОВ «Новороздільське спеціалізоване управління-27», а не з відповідачем у цій справі. Вказане Товариство не є стороною у цій справі, а тому суд не повинен брати до уваги наданий позивачем Договір оренди № 303169, адже такий є недопустимим та неналежним доказом у справі.

Додаткові пояснення за вх. № 16636/22 від 08.08.2022. У вказаних поясненнях відповідач підтримує раніше висловлену ним позицію, суть якої описана вище.

Пояснення третьої особи.

Пояснення за вх. № 777/22 від 13.01.2022. Третя особа зазначає, що між ТОВ «Нафтогаз тепло» та ТОВ «Спеціалізоване управління-27» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.09.2020 № 249. З огляду на звернення споживача, ТОВ «Нафтогаз тепло» 02.04.2021 надано споживачеві паперовий примірник договору із додатками.

Відповідно до укладеного договору послуги з розподілу електричної енергії надаються ТОВ «Нафтогаз тепло» на об`єктах відповідача, що знаходяться у м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС- код 62Z88231835490890 та вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298).

Протягом усього часу, та до моменту припинення електропостачання на власних об`єктах, ТОВ «Спеціалізоване управління-27» споживало електроенергію. Третя особа також стверджує, що за період з жовтня 2020 року по липень 2021 року оператором системи розподілу було розподілено на об`єкти споживача 103681 кВт/год, а елетропостачальник - ТОВ «Львівенергозбут», прийняв дані за вказаний період про фактичний обсяг спожитої електричної енергії.

На точках комерційного обліку споживача працівниками ТОВ «Нафтогаз тепло» кожного місяця знімалися показники та складалися відповідні відомості та інші документи, пов`язані з технічним обслуговуванням. акти припинення електропостачання, акти контрольного огляду, кінцеві показники складалися товариством та надавалися споживачеві. Відповідні Акти контрольного зняття показників приладу обліку були підписані відповідачем.

ТОВ «Нафтогаз тепло» протягом спірного періоду не було отримано будь-яких звернень щодо невірного обсягу нарахування чи можливих відхилень в роботі приладів обліку. При цьому, споживання електричної енергії було припинено через заборгованість перед енергопостачальником.

Додаткові пояснення за вх. № 15738/22 від 25.07.2022. ТОВ «Нафтогаз тепло» у вказаних поясненнях наполягає на тому, що відповідач приєднався до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії саме 01.09.2020 шляхом подання заяви-приєднання. А на звернення відповідача ТОВ «Нафтогаз тепло» 02.04.2021 надало ТОВ «Спеціалізоване управління-27» паперовий примірник вказаного договору № 249.

У цих же поясненнях зазначає, що в розрізі точок комерційного обліку обсяг споживання електричної енергії складає:

1. Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4/1 (виробнича база, ЕІС-код 62Z8823183549089) - 44880 кВт/год.;

2. Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича (гараж, ЕІС-код 62Z8924980153298) - 58801кВт/год.

Додатково, щодо порядку зняття показників з приладів обліку електричної енергії, зазначає, що у місцях, де розміщені прилади обліку споживача, ТОВ «Нафтогаз тепло» є відповідальною стороною за точку комерційного обліку, з огляду на що звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць не складався. Якщо б відповідач був відповідальним за точку комерційного обліку, він був би зобов`язаний щомісячно надавати ТОВ «Нафтогаз тепло» звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. Обсяг спожитої електричної енергії за період з жовтня 2020 по липень 2021 був визначений саме ТОВ «Нафтогаз тепло», як оператором системи розподілу. Відповідач був ознайомлений із актами контрольного зняття показників приладу обліку, що складалися ТОВ «Нафтогаз тепло», та підписав їх.

Уточнюючі пояснення за вх. № 16128/22 від 01.08.2022. Доповнюючи надані позивачем пояснення від 22.07.2022, підтверджує, що між ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Новороздільське СУ-27», щодо якого подані докази позивача, укладений договір оренди частини даху будівлі транспортного пункту від 01.12.2016 № 303169 для розміщення базової станції мобільного зв`язку.

Позивачем додано копії рахунків ТОВ «Новороздільське СУ-27», що виставлялися до ПрАТ «Київстар» для компенсації витрат за електричну енергію за період з жовтня 2020 по квітень 2021, та платіжні доручення на підтвердження оплати. Однак між ТОВ «Нафтогаз тепло» та ТОВ «Новороздільске СУ-27» не укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії по об`єкту за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4.

Єдиним об`єктом електроспоживання ТОВ «Новроздільске СУ-27» є магазин «ДІМ», розташований по проспекту Шевченка, 22 у м. Новий Розділ, Львівська область (ЕІС-код точки розподілу 62Z6043764591987). Натомість між ТОВ «Нафтогаз тепло» та ТОВ «СУ-27», відповідачем у справі, укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.09.2020 № 249 із чітко визначеними точками розподілу електричної енергії по вул. Ходорівській, 4 у м. Новий Розділ, Львівська область, та достатньою потужністю для підключення електроустановок ПрАТ «Київстар».

Таким чином, ПрАТ «Київстар» фактично споживав електричну енергію по приладі обліку, що передбачений договором від 01.09.2020 № 249 із ТОВ «СУ-27», що є відповідачем по справі, однак відшкодовував іншій афілійованій юридичній особі ТОВ «Новороздільське Су-27».

Вказана обставина ще ра з спростовує доводи відповідача про відсутність споживання електричної енергії та вказує про його недобросовісність по відношенню до контрагентів.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз тепло» діє відповідно до законодавства України, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, як Управитель майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» за Договором управління майном (активами) від 11.02.2020, зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за № 430, ІПН 770000468.

01.09.2020 шляхом подання підписаної Заяви-приєднання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (Оператор системи розподілу) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» (споживачем) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 249.

Відповідно до п. 4.4. вказаного Договору, споживач, якому продаж електричної енергії здійснюється на роздрібному ринку електричної енергії, зобов`язаний мати діючий договір з постачальником електричної енергії.

ТОВ «Львівенергозбут» є постачальником універсальних послуг для побутових та малих непобутових споживачів на території Львівської області, постачальником електричної електроенергії для споживачів за вільною ціною на території України та постачальником природного газу для усіх категорій споживачів.

На території м. Новий Розділ ТОВ «Львівенергозбут» здійснює постачання електричної енергії споживачам універсальної послуги з 01.09.2020 після фактичної передачі Оператором системи розподілу (ТОВ «Нафтогаз тепло») даних відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268.

З офіційного веб-порталу ТОВ «Львівенергозбут» (www.lez.com.ua) суд встановив, що 21.10.2020 товариством у відкритому доступі було опубліковано повідомлення, у якому зазначалося, зокрема, що «у жовтні 2020 року споживачі оператора системи розподілу ТОВ «Нафтогаз тепло» у місті Новий Розділ отримали рахунки за електроенергію, спожиту у вересі 2020 року, від єдиного постачальника універсальних послуг у Львові та області - ТОВ «Львівенергозбут». В період з січня 2019 по серпень 2020 ТОВ «Львівенергозбут» не мало можливості виставляти рахунки за електроенергію на оплату споживачам у місті Новий Розділ, оскільки попередній оператор системи розподілу на цій території не передавав ТОВ «Львівенергозбут» інформацію про споживання електричної енергії побутовими споживачами (населенням)».

З огляду на вказане, ТОВ «Львівенергозбут», як постачальник універсальних послуг, у період з жовтня 2020 по липень 2021 включно виставляв рахунки на оплату за спожиту електричну енергію ТОВ «Спеціалізоване управління-27», однак такі не були оплачені відповідачем у повному обсязі, що призвело утворення суми боргу у розмірі 379591,71 грн, яку позивач (ТОВ «Львівенергозбут») просить суд стягнути з відповідача.

Спожита ТОВ «Спеціалізоване управління-27» кількість електроенергії підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи Актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за період з жовтня 2020 по липень 2021 включно.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що вказана позивачем спожита відповідачем кількість електричної енергії нічим не підтверджена, відсутні показники лічильників по підстанціях та первинна документація. Також покликається на відсутність між ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «Спеціалізоване управління-27» будь-яких письмово укладених договір щодо постачання електричної енергії споживачу, заяви-приєднання до електричних мереж, комерційної пропозиції. Додатково, зазначає, що звертався до позивача з проханням з`ясувати чи приєднувався відповідач до публічного Договору про постачання електричної енергії з ТОВ «Львівенергозбут», чи укладалися заяви-приєднання та/або комерційні пропозиції до публічного Договору постачання електричної енергії № 112, однак такий лист відповідача залишився без відповіді.

Щодо заяви-приєднання № 249 від 01.09.2020, поданої для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 249, відповідач повідомляє, що такої не підписував, підпису посадової особи (керівника) відповідача там немає, у відповідних полях «підпис» та «ПІБ» зазначені дані іншої особи, а також наявні виправлення в ініціалах підписанта, що, на переконання відповідача, також доводить протиправний характер такого документу.

Суд не бере до уваги таке твердження відповідача, оскільки воно не відповідає дійсності. Безпідставність цього аргументу відповідачу випливає як з факту відсутності оскарження зі сторони відповідача автентичності заяви-приєднання № 249 від 01.09.2020, так і з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 14559/14.1.4/7-21 від 10.12.2021. Зокрема, у такому листі Комісією зазначено, що відповідно до наданої інформації ТОВ «Спеціалізоване управління-27» отримує послугу з розподілу електричної енергії за договором з оператором системи розподілу ТОВ «Нафтогаз тепло».

Щодо твердження відповідача про відсутність чинного договору про постачання електроенергії з ТОВ «Львівенергозбут» суд повідомляє таке. Із вказаного вище листа Комісії № 14559/14.1.4/7-21 від 10.12.2021 також вбачається, що постачання ТОВ «Спеціалізоване управління-27» електричної енергії за відповідним договором здійснює енергопостачальник ТОВ «ОМ Трейдінг груп». У ході розгляду справи відповідачем не зазначалося про наявність у нього укладеного чинного договору на постачання електричної енергії з іншим енергопостачальником, не надавалося жодних доказів, які б слугували підтвердженням виконання зобов`язань відповідача за таким договором, також не надавався й сам договір. Як вбачається із матеріалів справи, попереднім енергопостачальником ТОВ «Спеціалізоване управління-27» було Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», у подальшому Управителем майна (активів) якого стало ТОВ «Нафтогаз тепло», та до мереж якого, відповідно, приєднаний відповідач.

Зважаючи на вказане, суд позбавлений об`єктивної можливості встановити чинність згаданого договору з ТОВ «ОМ Трейдінг груп», проте повідомляє, що відповідно до чинних Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач не позбавлений права мати декілька укладених договорів з постачання електричної енергії.

Водночас, з копії листа ТОВ «Спеціалізоване управління-27» за вих. № 19 від 26.04.2021, адресованого ТОВ «Нафтогаз тепло» вбачається зазначення відповідачем у справі факту позадоговірного споживання електричної енергії.

Суд повідомляє про наявність суперечностей у доказах та твердженнях відповідача. Зокрема, договірні відносини із ТОВ «Нафтогаз тепло» були оформлені 01.09.2020 шляхом подання заявки-приєднання до умов публічного договору № 249. Попри це, відповідач стверджує, що такої заявки не підписував та не подавав, а паперовий примірник договору отримав лише 02.04.2021, і саме дату 02.04.2021 слід вважати початком співпраці.

Про обсяги споживання електроенергії, про які веде мову позивач у період з жовтня 2020 по липень 2021, відповідачеві нічого не було відомо, оскільки знімання показників лічильника за участю ТОВ «Спеціалізоване управління-27» не відбувалося, як цього вимагає п. 12.4.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Відповідач вважає неправомірними дії ТОВ «Львівенергозбут» щодо відключення у квітні 2021 споживача від енергопостачання, оскільки таке здійснено з незрозумілих на те причин та підстав.

Також відповідач покликається на долучені ним до матеріалів справи Акти про постачання електроенергії, підписані відповідачем та ТОВ «Енергія-Новий Розділ», зокрема, на Акт від 18.10.2021 про надання послуг постачання електроенергії, відповідно до якого за період з січня 2015 по травень 2019 загальна кількість спожитої відповідачем електроенергії становить 11843 кВт.

Акти про постачання електричної енергії для ТОВ «Проммонтаж СУ-27»: за вересень 2018 року, за жовтень 2018 року, за листопад 2017 року, за грудень 2015 року не беруться судом до уваги, оскільки такі стосуються не відповідача, а іншої юридичної особи. Згідно з інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Спеціалізоване управління-27» присвоєно ідентифікаційний номер 37753155, товариство не припинено та не перебуває у стані припинення, і саме ця юридична особа є стороною у господарській справі № 914/2950/21. Зазначене у наведених актах ТОВ «Проммонтаж СУ-27» ідентифікується за номером 01415683, перебуває у стані припинення та щодо цього товариства з 24.04.2019 розпочато процедуру банкрутства. Таке підприємство не є стороною у справі № 914/2950/21, з огляду на що суд не вбачає доцільності розглядати докази, що вказують на кількість споживання електроенергії ТОВ «Проммонтаж СУ-27».

З аналогічних підстав суд не бере до уваги наданий відповідачем Договір № 118 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, укладений між ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «Новороздільське СУ-27», та скріншот з особистого кабінету споживача ТОВ «Новороздільське СУ-27».

Суд критично оцінює доводи ТОВ «Спеціалізоване управління-27» щодо скасування Господарським судом Львівської області судового наказу у справі № 914/1475/21 ухвалою від 05.07.2021 у справі № 914/1975/21. Такий судовий наказ скасовано за заявою боржника (ТОВ «Спеціалізоване управління-27»), який не погодився із доводами, викладеними стягувачем (ТОВ «Львівенергозбут») у заяві про видачу відповідного судового наказу. В ухвалі від 05.07.2021 у справі № 914/1975/21 суд не встановлював жодних фактичних обставин, розглянувши подану ТОВ «Спеціалізоване управління-27» заяву про скасування у порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.

11.01.2021 відповідач сплатив на користь позивача 8000,00 грн за спожиту електроенергію, що вбачається з копії платіжного доручення № 1 від 11.01.2021, де вказані відповідні реквізити у графі «Призначення платежу».

Відповідач стверджує, що такі кошти були сплачені помилково, у зв`язку із чим останній звертався до позивача із відповідною заявою про повернення помилково сплачених коштів, однак суд зазначає, що документального підтвердження дійсного скерування такої заяви на адресу ТОВ «Львівенергозбут» у матеріалах справи немає, натомість наявний лише оригінал вказаної заяви. Позивач у відповіді на відзив також заперечує факт отримання від відповідача заяви про повернення суми помилково сплачених коштів.

Крім викладеного, відповідач також вказує на недійсність договорів управління майном (активами) від 19.11.2019 та від 11.02.2020, які були укладені між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та ТОВ «Нафтогаз тепло» про управління майном ТОВ «Енергія-Новий Розділ» як єдиним комплексом. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/20577/20 позовні вимоги ТОВ «Енергія-Новий Розділ» задоволено повністю, вказані договори визнано недійсними.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що таке рішення ще не набрало законної сили.

З відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд встановив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 31.05.2022 у справі № 910/20577/20 рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.20212 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 скасував, та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. Таким чином, договори, відповідно до яких управителем майна ТОВ «Енергія-Новий Розділ» виступає ТОВ «Нафтогаз тепло», станом на день розгляду справи № 914/2950/21 є чинними.

Покликання відповідача на недійсність договорів управління майном (активами) є безпідставним та не відповідає дійсності, а тому не береться судом до уваги.

Проаналізувавши все вищенаведене в сукупності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивача, а також не надано суду доказів, які б слугували підтвердженням обставин, викладеним у відзиві (вх. № 26187/21 від 08.11.2021), запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 2542/22 від 31.01.20220 та у додаткових поясненнях (вх. № 5001/22 від 23.02.2022; № 15928/22 від 27.07.2022; № 16636/22 від 08.08.2022).

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з енергопостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Споживач електричної енергії має право: на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі; на вибір енергопостачальника; на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами; одночасно мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за умови дотримання цих Правил та Кодексу комерційного обліку. При цьому договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між енергопостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним енергопостачальником (пп. 1, 2, 3, 4 п. 5.5.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; розраховувати та складати баланс електричної енергії власних мереж (пп. 1, 2, 21 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з п. 2.1.9. Кодексу комерційного обліку електричної енергії послуги комерційного обліку, що передбачені тарифом на передачу/розподіл електричної енергії, надаються операторами системи споживачам без додаткової оплати в рамках укладеного зі споживачем договору про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії.

За приписами підпунктів 2, 4 пункту 2.6.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, сторона, приєднана до мережі, зобов`язана для точок комерційного обліку, для яких вона є стороною, відповідальною за точку комерційного обліку (ТКО), укладати договори про надання послуг комерційного обліку з оператором системи розподілу (ОСР) або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) чи зареєструватися в адміністратора комерційного обліку (АКО) та виконувати функції постачальника послуг комерційного обліку самостійно; надавати дозвіл уповноваженим представникам ППКО, оператора мережі та АКО на доступ до власних об`єктів, вузлів обліку (з урахуванням вимог до безпеки виконання робіт), результатів вимірювання та даних комерційного обліку, а також забезпечувати присутність уповноваженого представника СПМ під час обстеження (перевірки) та негайно повідомляти їх про виявлені недоліки в роботі ЗВТ, що встановлені у відповідних точках вимірювання, та допоміжного обладнання вузлів обліку.

ВТКО є учасник ринку або споживач, який на законних підставах має у власності чи користуванні лічильник у складі вузла обліку для цієї ТКО, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором. ВТКО відповідальна за безперервність процесів вимірювання та формування даних комерційного обліку, що ВТКО має забезпечувати за власний кошт та власними силами або із залученням ППКО відповідно до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (пункти 2.7.1., 2.7.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Перевірка ЗВТ та допоміжного обладнання вузла обліку здійснюється на місцях їх установки у присутності ВТКО та відповідного ППКО (у ролі ОЗКО). У разі потреби зняття пломб та індикаторів повідомлення та присутність власника пломб є обов`язковою. Після завершення перевірки сторона, що здійснює перевірку, складає акт технічної перевірки вузла обліку із зазначенням фактичного стану ЗВТ та іншого обладнання вузла обліку, зокрема виявлених недоліків. Цей акт надається за запитом усім заінтересованим сторонам. У разі необхідності здійснюється технічна експертиза ЗВТ та іншого обладнання вузла обліку (пункти 6.2.3., 6.2.4. Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом що 01.09.2020 між ТОВ «Нафтогаз тепло» та ТОВ «Спеціалізоване управління-27» укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 249, відповідно до умов розділу 4 якого, споживач, якому продаж електричної енергії здійснюється на роздрібному ринку електричної енергії, зобов`язаний мати діючий договір з постачальником електричної енергії. У разі не врегульованих відносин з третьою стороною, об`єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією, оператор системи розподілу припиняє розподіл (передачу) електричної енергії.

Як випливає з наведеного раніше, постачальником електричної енергії на території міста Новий Розділ з 01.09.2020 стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», про що останнє також додатково публікувало відповідні відомості на своєму офіційному веб-порталі, у відкритому доступі.

Оскільки в п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено можливість укладення договору на постачання електричної енергії, зокрема, й шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати виставлених енергопостачальником рахунків, то суд доходить висновку, що продовживши споживати електричну енергію ТОВ «Спеціалізоване управління-27» фактично приєдналося до умов публічного договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Львівенергозбут». За фактичну спожиту електричну енергію ТОВ «Львівенергозбут» виставляло відповідачеві рахунки на оплату, однак останній здійснив лише часткову оплату у розмірі 8000,00 грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача про його необізнаність із кількістю спожитої ним електричної енергії. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду ЗКО (пункти 8.6.8, 8.6.9, 8.6.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Крім цього, відповідно до Комерційної пропозиції від 10.12.2018 «Універсальна - 3 (непобутові)» визначено, що споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через персональний кабінет, споживач зобов`язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

З огляду на вказане суд відхиляє відповідний аргумент відповідача щодо власної необізнаності про кількість спожитої електричної енергії.

Як встановлено судом, доводи відповідача містять суперечності наданим ним же доказам, проте в сукупності - аргументів, викладених у позовній заяві, не спростовують. ТОВ «СУ-27» не надано жодних доказів, які б відображали кількість спожитої ним електричної енергії, натомість суду були надані відповідні докази щодо інших юридичних осіб, які не є сторонами у цій справі, тому не розглядалися судом.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Користуючись правом, передбаченим законом, позивач нарахував відповідачеві 1920,13 грн 3% річних та 1020,02 грн інфляційних втрат за період прострочення оплати за спожиту електроенергію. Суд перевірив правильність здійснених нарахувань та погоджується із вказаними позивачем сумами штрафних санкцій.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на сукупність наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимог підлягають до задоволення

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління-27» (81652, Львівська область, місто Новий Розділ(пн), вулиця Ходорівська, будинок 4/1, ідентифікаційний номер 37753155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний номер 42092130) 379591,71 грн боргу за електричну енергію, 1920,13 грн - 3% річних, 1020,02 грн -інфляційних втрат, та 5737,98 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.08.2022.

Суддя Гоменюк З.П.