Ухвала суду № 105777422, 18.08.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/112/22

Провадження № 1-кп/461/298/22

УХВАЛА

18.08.2022 року, Галицький районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Пахолко Д.О

за участі:

прокурора Верхоляка Р.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1 (у форматі ВКЗ)

захисника Богуша І.М.

перекладача Расулова М.

розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Верхоляка Р.Є., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Азербайджан, уродженцю м. Сумгаїт, Республіки Азербайджан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 19 серпня 2022 року, однак у даному кримінальному провадженню завершити судовий розгляд у зазначений термін не представляється можливим, Крім того, станом на день розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Сукупність зазначених ризиків свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання просив задовольнити.

Обвинувачений та захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили. Вказали, що прокурором не доведено існування ризиків, оскільки свідки у вказаному кримінальному провадженні вже допитані. Обвинувачений вказав, що не має наміру переховуватись, оскільки зацікавлений у розгляді справи по суті. На думку обвинуваченого та його захисника, застава у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб цілком забезпечить належну поведінку ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора, з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2021 підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13 грудня.2022.

Вказаний запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 неодноразово продовжувався ухвалами Галицького районного суду м. Львова , останній раз ухвалою суду від 21 червня 2022 року продовжений строком на 60 діб, тобто до 19 серпня 2022 року.

Слідчим суддею Личаківського районного суду під час обрання запобіжного заходу та в подальшому судом при продовженні дії раніше обраного запобіжного заходу, вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогамист. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання, а тому виправдовують подальше його тримання під вартою, зокрема:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування обвинуваченого від суду. Даний ризик підтверджується тим, що в ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні зв`язки, та в разі визнання його винним, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Ризик такого великого покарання може стимулювати ОСОБА_2 до втечі;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що в ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, -до взяття під варту він не працював та не навчався, законних джерел заробітку не мав. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність, з метою здобуття собі засобів для існування.

Крім того, суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога громадських інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Щодо прохання обвинуваченого про застосування альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає наступне. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Правові підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого відсутні, а відтак суд залишає його прохання без задоволення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 16 жовтня 2022 року включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо доЛьвівського апеляційногосуду протягомп`ятиднів здня їїпроголошення.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко