Рішення № 105776533, 18.08.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4267/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.,

учасники цивільного провадження:

представник позивача адвокат Єгоров О.О.,

представник відповідача адвокат Єштокіна Ю.В.

розглянувши в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення вартості необлікованого об`єму газу,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Одесагаз» вартість необлікованого обсягу природного газу в розмірі 103901 грн.85 коп.; витрати з проведення експертизи лічильника газу в сумі 3685 грн. 20 коп.; витрати з оплати судового збору в сумі 1921 грн 00 коп.

позиція сторін:

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 здійснила несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (підозру), у зв`язку з чим було складено Акт про порушення побутовим споживачем № 98 від 20.11.2018 р. та було прийнято рішення про донарахування об`єму природного газу в розмірі 103901 грн. 85 коп, Вартість експертної повірки лічильника газу склала 3685 грн. 20 коп.

Представник відповідачки ОСОБА_6 за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галієм Т.С. від 22.02.2017 року, та зареєстрованої у реєстрі за номером 308, в порядкуст. 178 ЦПК України, до суду 29.01.2020 року надала відзив, згідно якого просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору до суду не з"явилися.

рух справи:

Ухвалою від 23 серпня 2019 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче провадження.

29.01.2020 року представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 до суду подано відзив на позов.

30.03.2021 року судом було залучено до участі у справі співвласників будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

30.03.2021 року представником позивача та представником відповідача через канцелярію суду надійшли заяви про розгляд справи за правилами письмового провадження.

24.11.2021 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутністю.

обставини, які встановлені судом

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 12ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, ч. ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 40Закону України«Про ринокприродного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами

Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", АТ «Одесагаз» є Оператором газорозподільної системи.

Відповідно до п. 2 гл.1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання, та або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документальне споживання природного газу.

З доданих документів до позову та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 . Інші частки домоволодіння належать третім особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у рівних частках по 1/8 кожному.

Однак, позивачем до позову та у ході розгляду справи заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) станом на період стягнення вартості необлікованого об`єму газу (з травня 2018 по листопад 2018) ні з ОСОБА_1 а ні з третіми особами не надано. До позову позивачем було надано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 22.04.2019 року, тому суд вважає, що така заява не може слугувати належним доказом приєднання до умов договору розподілу природного газу на період спірних правовідносин.

Також судом встановлено, що 20.11.2018 року ПАТ «Одесагаз» управління експлуатації газового господарства м.Чорноморск, а саме майстром ОСОБА_7 та слюсарем ОСОБА_8 , було складено Акт про порушення побутовим споживачем № 98. Згідно зазначеного Акту було виявлено «підозру» на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильнику газу).

Згідно з п.1глави 5розділу XIКодексу газорозподільнихсистем передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, передбачених главою 2 розділу XI, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, передбаченою в додатку 16 до цього Кодексу.

Підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу закріплено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить також і несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Відповідно до п. 4 глави 10 розділу X Кодексу, споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи. Як вбачається з Акту, відповідач не була присутня особисто, але був присутній її представник ОСОБА_9 .

Відповідно до п. 3.2 глави 3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у п.п. 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1. Один примірник акта про виявлені порушення залишається у споживача, а другий - залишається у представника газопостачальної (газотранспортної) організації.

Акт про виявлені порушення підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

При наявності акту про виявлені порушення або заяви споживача про проведення експертизи лічильника газу газопостачальна (газотранспортна) організація зобов`язана протягом трьох робочих днів у містах та п`яти робочих днів у сільській місцевості від дати реєстрації заяви або акту про виявлені порушення у відповідних журналах реєстрації газопостачальної (газотранспортної) організації демонтувати та відправити лічильник газу на експертизу.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи.

На вхідний та вихідний патрубки демонтованого лічильника газу ставляться заглушки, які пломбуються представником газопостачальної (газотранспортної) організації.

У присутності споживача лічильник пакується представником газопостачальної (газотранспортної) організації в пакет з поліетилену або з іншого цупкого матеріалу, який опломбовується пломбою газопостачальної (газотранспортної) організації.

Представник газопостачальної (газотранспортної) організації спільно із споживачем складають та підписують акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (далі - акт про демонтаж лічильника газу). Акт про демонтаж лічильника газу складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 2. Один примірник акта залишається у споживача, а другий - залишається у представника газопостачальної (газотранспортної) організації.

Демонтований лічильник газу доставляється на місце проведення експертизи представником газопостачальної (газотранспортної) організації або споживачем (на його бажання), про що робиться відповідний запис в акті про демонтаж лічильника газу.

Проте, позивачем не доведено, що демонтаж лічильника було здійснено відповідно до вищевказаних вимог закону, матеріали справи взагалі не містять акту про демонтаж лічильника газу за наведеною формою. Тому можливо прийти до висновку, що він не складався.

Замість цього позивачем було складено Акт № 98 про порушення побутовим споживачем від 20.11.2018 року лічильник газу типу G-10 марки Самгаз № 3084169 з показниками 024134,84 м3 було демонтовано, та встановлено контрольний лічильник газу, та протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 20.11.2018 року, у якому зазначається, що ЗВТ та/або пломба споживача демонтується представником Оператора ГРМ та встановлюється інший ЗВТ. Однак, дані документи не передбачені вищевказаним Положенням, та відповідно до Кодексу ГС складаються вже після здійснення демонтажу лічильника.

Також суд встановив, що ні Акт № 98 про порушення побутовим споживачем від 20.11.2018 року, ні протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 20.11.2018 року не містять відомостей відносно того чи була порушена охоронна пломба газового лічильника при виявленні порушення. Тому, суд приходить до висновку, що охоронна пломба порушена не була.

Відповідно до Акту від 30.11.2018 року, позивачем було проведено розпломбування упакованого та опламбовання побутового лічильника газу типу G-10 марки Самгаз № 3084169 для проведення експертизи. Під час розпломбування Актом не встановлено порушень цілісності пломби, заводського чи повірочного тавра.

Відповідно до п.6 гл.10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015року під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в яку було запаковано ЗВТ та/або пломбу.

Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:

1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі;

2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі;

3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ;

4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ;

5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;

6) наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ;

7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації;

8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ;

9) відповідність втручань в роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

Відповідно до п.7 гл.9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем при виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок не облікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

За визначенням п.4 гл.1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що склад порушення може мати місце за наявності складових елементів, а саме:

- наявність дій про втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу);

- наявність обставин того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу;

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу.

Судом встановлено, що 30.11.2018 року був складений Акт № 366 експертизи ЗВТ, у висновках якого зазначено, що відбулося несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ, та визнано таким, що не придатний до подальшої експлуатації.

Відповідно до п. 10 глави 10 розділу X Кодексу, після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни від08лютого 2016року №193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.

Згідно з п. 1 розділу 3 глави XI Кодексу, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Протоколом комісії ПАТ «Одесагаз» №98 від 12.12.2018 року, акт про порушення задоволено, та у подальшому здійснено донарахування у розмірі 103901,85 грн. та виставлено відповідний акт-рахунок №98 від 12.12.2018 року на суму 103901,85 грн.

З висновками комісії представник відповідача ОСОБА_9 не погодилася, та у протоколі № 98 розгляду Акту про порушення від 12.12.2018 року про це зазначила, та просила повернути їй газовий лічильник для проведення незалежної експертизи.

Як було встановлено судом, експертним дослідженням від 25.01.2019 року № 1-Т Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ України, Висновок якого наявний у матеріалах справи, не встановлено обставин того, що була порушена цілісність пломби відлікового механізму лічильнику газу, що слідів пошкоджень, які б вказували на вплив сторонніми предметами, не виявлено, також не виявлено слідів пошкоджень стороннім предметом (предметами) на зовнішніх і внутрішніх поверхнях корпусу та деталях відлікового механізму лічильнику газу, не виявлено пошкоджень зі слідами сторонніх предметів на зовнішніх і внутрішніх поверхнях корпусу, у тому числі вальцювального обідка та патрубках лічильнику газу, не виявлено механічних або сторонніх слідів впливу на мембранний механізм наданого на дослідження лічильнику газу.

Сукупність зазначених вище обставин вказує на те, що комісією ПАТ «Одесагаз» було безпідставно встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ з боку споживача, ОСОБА_1 .

Встановлення факту порушення цілісності заводського тавра на ЗВТ, не може свідчити про наявність складу порушення, оскільки актом не встановлено, що саме такі невідповідності вплинули на витрату (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку або не обліковувались (обліковувались частково чи з порушенням законодавства), що призвело до викривлення даних обліку природного газу.

Слід зазначити, що відповідно до п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем при виявленні ознак пошкодження ЗВТ(лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. Проте, такого з боку відповідача не проведено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що при винесенні позивачем рішень, комісія діяла всупереч вимогам Кодексу газорозподільних систем та незаконно встановила відповідальність позивача у вигляді донарахування об`єму газу.

Також слід зазначити, що згідно з наявними у матеріалах справи копій закордонних паспортів НОМЕР_1 від 17 червня 2009 року та PU215374 від 29.11.2017 року виданих на ім`я ОСОБА_1 , з 27 лютого 2017 року відповідачка на території України не перебуває. А до інших співвласників позивач вимоги не пред`являє.

Зважаючи на викладене, слід дійти висновку що відповідачем не доведено обставин несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ з боку позивачки, не доведено, що такі втручання у лічильник обліку вплинули на викривлення даних обліку природного газу, не доведено жодним допустимим доказом наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства) витрата (споживання) природного газу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що і витрати, які були понесені ПАТ «Одесагаз» у розмірі 3685,20 за проведення експертизи лічильника газу також не підлягають стягненню з відповідача.

судові витрати

При подані позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 57251 від 02.08.2019 року, суд прийшов до висновку, що позов є не обґрунтований, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення вартості необлікованого об`єму газу - відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржено до палати по цивільними справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.