Рішення № 105775526, 11.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/4529/22

провадження № 2-о/753/207/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі АВДЄЄВІЙ Т.В.

за участю сторін:

представника заявника ОСОБА_1 ,

представник заінтересованої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи - Київської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - заявник, ОСОБА_3 ) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4 ).

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 у 2013 році познайомилася з ОСОБА_4 . З листопада 2015 року вони почали проживати разом однією сім`єю без шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця має у власності квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , в якій постійно проживала до того часу, як переїхала жити до ОСОБА_4 . Квартиру заявниці вони почали здавати в оренду. Кошти, отримані від надання в оренду цієї квартири, йшли у спільний сімейний бюджет, який вони витрачали на відпочинок, харчування та інші побутові потреби родини. На вихідних вони разом відвідували друзів, їздили за місто до родичів заявниці, оскільки у чоловіка родичів не було, разом з ними святкували різні сімейні свята, а також приймали гостей дома. Відпустки також часто проводили у родичів у селі Красногірка, Попільнянського району Житомирської області. Під час спільного проживання однією родиною без укладення шлюбу, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_4 , не перебували в зареєстрованих шлюбах з іншими особами. У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 мав високий тиск, ОСОБА_2 , як його дружина, 04.09.2020 року звернулася до лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та уклала з ним декларацію № 0001- Р31А-2900 про надання медичної допомоги ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, причина смерті. - інсульт. Всі витрати на поховання були здійснені заявницею. За життя ОСОБА_4 заповіт не складав. Після його смерті відкрилася спадщина та була заведена Сьомою київською державною нотаріальною конторою за моєю заявою спадкова справа №1008/2021. Заявниця звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак листом за №595/02-14 від 23.02.2022 державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори було рекомендовано звернутися до суду, оскільки встановити родинні стосунки між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не є можливим. Встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу має для ОСОБА_2 юридичне значення, так як від встановлення даного факту залежить виникнення права у ОСОБА_2 на спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки встановити цей факт іншим шляхом неможливо. Також заявниця зазначила, що у померлого ОСОБА_4 інших спадкоємців немає.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2022 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи Київську міську раду та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

До суду надійшов відзив від представника Київської міської ради, в якому останній просив суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу у відсутність представника Київської міської ради.

У судовому засіданні представник заявниці вимоги заяви підтримав та просив таку задовольнити посилаючись на обставини, зазначені у заяві.

Представник заінтересованої особи Київської міської ради в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься відзив на подану заяву, в якій просить суд розглянути дану справу у його відсутності, заперечень щодо заяви ОСОБА_2 не висловлював, вирішення справи просив провести на підставі чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази допитаних свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заявниці, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду від 18.07.2022 справа № 755/9100/18, де зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Враховуючи те, що зі сторони заінтересованої особи не оспорювалося право заявниці на отримання спадщини покійного ОСОБА_4 , інших спадкоємців у нього немає, тому суд вважає за доцільне розглядати справу в порядку окремого провадження, оскільки відсутній спір про право.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Крім того, для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до постанови Верховного суду від 08.12.2021 у справі № 531/295/19, для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази), тощо.

У справі «Джонстон проти Ірландії» було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Звертаючись до суду з даною заявою заявниця вказувала, що з грудня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, мали спільний побут та обов`язки по відношенню один до одного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не перебуває у зареєстрованому шлюбі з жовтня 2015 року, що підтверджуються рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2015 року та копією витягу Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 06.05.2022 року. ОСОБА_4 також не перебував у зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_4 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

З наданих до суду копій договору про надання ритуальних послуг № 215 від 27.11.2021 року, копії акту приймання-передачі послуг до вказаного договору на надання ритуальних послуг, копії договору замовлення № 1.16837ОК та довідки про отримання праху вбачається, що похованням померлого ОСОБА_4 займалася ОСОБА_5 .

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Спадкова справа була заведена державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори за заявою ОСОБА_5 , яка звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Листом №295/02-14 від 23.02.2022 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори було рекомендовано звернутися до суду, оскільки встановити родинні стосунки між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не є можливим.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 дійсно спільно проживав із заявницею ОСОБА_2 як одна сім`я без шлюбу з 01.12.2015 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , вони з заявницею були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки як подружжя, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: копіями фотокарток заявниці та покійного, копіями договорів підряду на проведення ремонтних робіт у квартирі померлого, укладених від імені заявниці, копією медичної декларації № 0001Р31А-2900, укладеної 04.09.2020 року на ім`я ОСОБА_4 заявницею, копіями чеків на придбання ліків.

Також факт спільного проживання заявниці та покійного підтверджується показами свідків.

Зокрема, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що з заявницею ОСОБА_2 знаходиться в товариських відносинах, а ОСОБА_4 бачив лише один раз, що мало місце у 2020 році на дні народження їх спільного знайомого ОСОБА_7 . На дні народження ОСОБА_7 свідок був разом зі своєю дружиною, а ОСОБА_2 була із ОСОБА_4 , який був представлений всім присутнім як її чоловік. Оскільки свідок ОСОБА_6 сидів поруч із ОСОБА_4 , то багато з ним спілкувався і чув від останнього, що після довгих років холостяцького життя він зустрів ОСОБА_8 ), яка змінила на краще його життя. Так, ОСОБА_4 розповів ОСОБА_6 , що з ОСОБА_9 ) він спільно проживає, вона переїхала до нього, сама зробила в його квартирі ремонт.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що з заявницею ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_4 знаходиться в давніх дружніх відносинах, всі вони разом працювали в одному магазині. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 почали з 2015 року проживати спільно в квартирі останнього по АДРЕСА_4 , переїхавши туди ОСОБА_2 за власні кошти зробила там ремонт. В ході виконання ремонтних робіт ОСОБА_2 радилася з нею по вибору шпалер і вони їздили їх придбати для ремонту спільного із ОСОБА_4 помешкання. Після цього ОСОБА_2 збиралася перезасклити балкон в квартирі ОСОБА_4 , де вони спільно проживали. ОСОБА_4 часто разом ОСОБА_2 їздили в село на батьківщину останньої. Вони завжди разом приїжджали на роботу, обід з собою брали один на двох. Коли ОСОБА_4 близько чотирьох місяців не мав роботи, вони жили на ті гроші, які заробляла ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні також зазначила, що перебуває у давніх дружніх відносинах із заявницею ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_4 , оскільки вони всі працювали в одному магазині. Відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розвивалися на її очах, вони почали з 2015 року проживати спільно в квартирі останнього по АДРЕСА_4 , після переселення ОСОБА_2 за власні кошти зробила ремонт в його квартирі. ОСОБА_2 брала на роботі в борг гроші, щоб купити після ремонту в квартиру ОСОБА_4 холодильник. На роботу вони завжди приїжджали удвох, також разом обідали. Всі навколо сприймали їх як подружжя.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що з заявницею ОСОБА_2 знаходиться в родинних відносинах, вона його двоюрідна сестра, яку він знає з дитинства. Подружнє життя ОСОБА_2 з її першим чоловіком не склалося, внаслідок чого шлюб між ними було розірвано рішенням Дарницького районного суду в жовтні 2015 року. Через деякий час після цього ОСОБА_2 познайомила його із ОСОБА_4 та повідомила, що вони спільно проживають як подружжя без укладення шлюбу. В ході подальшого спілкування із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , свідок ОСОБА_7 дізнався, що остання найняла бригаду будівельників для проведення ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_4 , де вони проживали спільно. При цьому, гроші в сумі 20 000 гривень на проведення ремонту в квартирі ОСОБА_4 ОСОБА_7 позичив саме ОСОБА_2 . Також ОСОБА_7 відомо, що ОСОБА_2 брала на роботі в борг гроші, щоб купити після ремонту в квартиру ОСОБА_4 холодильник. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 неодноразово їздили разом в с. Красногірка Попільнянського району Житомирської області, де вони разом проводили відпустки, обробляли город, садок. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 просила його дозволу на захоронення померлого біля їх спільного родича на кладовищі с. Красногірка Попільнянського району Житомирської області, на що ОСОБА_7 дав згоду і могила ОСОБА_12 знаходиться біля поховань родичів ОСОБА_2 .

Оцінюючи покази свідків, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів повідомлених ними. Дані про їх заінтересованість в результатах розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт того, що заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу в період з 01.12.2015 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У ст. 1264 Цивільного кодексу України зазначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За таких обставин, оскільки встановлення юридичного факту - спільного проживання ОСОБА_2 однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 , про який просить заявниця, має значення для належного оформлення її спадкових прав, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту ніж як у судовому, враховуючи, що заявницею надані належні та допустимі докази на підтвердження даного факту, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись стст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 01.12.2015 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.