Ухвала суду № 105769703, 17.08.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7310/20

Провадження № 1-кп/219/366/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 Артемівський міськрайоннийсуд Донецькоїобласті ускладі:головуючого суддіШевченко Л.В., суддів Погрібної Н.М., Лапченко О.М.,

при секретарі Брагіній М.В.,

з участю: прокурора Овчаренка О.Ф.,

захисника Коломієць О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 травня 2020 року за № 12020050150000991 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року). Законом України від 15.08.2022 затверджено Указ Президента Украни «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан продовжено до 21 листопада 2022 року.

У судовому засіданні, що проводиться в режимі відеоконференції (дистанційно) прокурор заявив клопотанняпро продовженнястроку триманняобвинуваченого підвартою. В клопотанні вказав, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися. Просив задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження строку його тримання під вартою.

Захисник Коломієць О.В. вважала, що клопотання прокурора необґрунтоване, оскільки ризики визначені у клопотанні не доведені прокурором, погодилася з позицією підзахисного та просила змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу та просив задовольнити своє клопотання.

Розглянувши вищевказане клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 23.06.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на термін 60 днів, тобто по 21 серпня 2022 року.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд звертає увагу на лист Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», згідно з яким вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини визначено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Ухвалами суду у даному кримінальному провадженні неодноразово вивчалися ризики, що дають підстави тримання обвинуваченого під вартою. Суд дійшов переконання, що вищевказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Із введенням воєнного стану на території України та активними бойовими діями на території Донецької області, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості цього обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про відсутність постійного й достатнього законного джерела доходу, а відтак наявна висока імовірність вчинення нового кримінального правопорушення.

Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого від вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.

З урахуванням наведеного, з огляду на конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 і виконання ним своїх процесуальних обов`язків, клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід продовжити.

Суд відхиляє клопотання захисника Коломієць О.В. про зміну запобіжного заходу, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суду не надано. Суд вважає, що саме тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а запобіжний захід у виді тримання під вартою - продовженню на термін 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст. 131, 177, 183, 199, 331, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Оголосити перерву в судовому засіданні до 05 жовтня 2022 року до 12 год 15 хв.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 15 жовтня 2022 включно.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відхилити.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька УВП (№ 1)» для виконання та вручення обвинуваченому. Розписку про вручення ухвали обвинуваченому надіслати на електронну адресу судуinbox@arm.dn.court.gov.ua.

Про час та місце судового засідання повідомити учасників судового провадження додатково.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий суддя Л.В.Шевченко

Судді О.М. Лапченко

Н.М.Погрібна