Ухвала суду № 105769550, 16.08.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/40/22

провадження №2/624/51/22

УХВАЛА

про розгляд клопотань

смт. Кегичівка 16 серпня 2022 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Махової В.В.,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: Селянське (фермерське) господарство «Анастасія»,

представник позивача: Каніщев Сергій Георгійович, Каніщева Віта Сергіївна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 ,

третя особа : Кегичівська селищна рада Харківської області,

суть вимог: про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Голова СФГ «Анастасія» Каніщев С.Г. звернувся до суду з позовом в якому просить витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6323183700:03:000:343 та земельну ділянку кадастровий номер 6323183700:03:000:344 та повернути в користування СФГ «Анастасія».

30 червня 2022 року позивачем в особі голови СФГ «Анастасія» Каніщева С.Г. до суду подано клопотання в якому просить визнати зловживання процесуальними правами відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , Свідоцтво № 1023 видане 05 серпня 2011 року Полтавською обласною КДКА та притягнення їх до відповідальності.

Свої вимоги представник позивач обґрунтовує тим, що представник відповідача ОСОБА_2 затягує судовий процес, шляхом подання клопотань про перенесення судового засідання та підготовки клопотань щодо проведення експертизи. Дані дії, на думку позивача, є неприпустимими та не відповідають засадам верховенства права.

Зазначає, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Сторони у судове засідання не з`явились:

- представник позивача ОСОБА_3 та адвокат Каніщева В.С. надали заяву в якій наполягають на винесенні рішення по справі та постійне зловживання процесуальними правами відповідачем, у зв`язку з цим розглянути їх клопотання щодо цього;

- представник відповідача надав заяву про відкладення розгляду справи з метою забезпечення права на судовий захист, у зв`язку з неможливістю через військові дії та обстріли прибути у судове засідання призначене на 16 серпня 2022 року;

- представник третьої особи просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, щодо клопотання позивача та його представника позиція не відома.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши заявлені клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлене позивачем та його представником клопотання підлягає частковому задоволенню, а клопотання представника відповідача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.

Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов`язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов`язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Проте чинний ЦПК України не містить визначення цього поняття, а визначає у ст. 44 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13 жовтня 2021 по справі № 707/1491/21 зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій. Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі. З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Статтею 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи у судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку у випадках: 1) неявка у судове засідання учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про прочини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

24 лютого 2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан терміном на 30 діб та в подальшому продовжено термін дії правового режиму воєнного стану до 23 серпня 2022 року.

Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку. Представником відповідача заявлено про неможливість через військові дії та обстріли прибути у судове засідання призначене на 16 серпня 2022, хоча попередньо у судовому засіданні, що проводилось 18 липня 2022 року брав учать в режимі відеоконференції, на наступне засідання також звертався з такою ж заявою, про що ухвалена відповідна ухвала.

Вказана справа у провадженні суду знаходиться з 04 лютого 2022 року, неодноразово призначалась до розгляду, відкладалась за заявами представника відповідача у тому числі призначена на 31 травня 2022, 15 червня 2022 року ( том 1, а.с. 172, із зворотною сторінкою, а.с. 192, із зворотною сторінкою). У матеріалах справи відсутні відомості про фактичне місце знаходження відповідача, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повертаються на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання чи адресат відсутній за вказаною адресою, проте представник відповідача надає заяву про отримання судової повістки в електронній формі та клопотання про відкладення розгляду справи, а значить сторона відповідача обізнана про час та місце розгляду справи, проте останні не скористались своїм правом участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 16 серпня 2022 року чи інше, як було раніше, тому клопотання сторони позивача підлягає частковому задоволенню, а клопотання сторони відповідача про відкладення розгляду справи, зважаючи на встановлені законодавцем строки розгляду цивільних справ, відкладень судових засідань з тих чи інших причин, зокрема за клопотаннями сторін, таким, що задоволенню не підлягає.

Також суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача та його представника про притягнення до відповідальності відповідача та його представника.

На підставі наведеного та керуючись ст. 44, 143, 223, 260, 261, 353 ЦПК України ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача в особі голови селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева Сергія Георгійовича та його представника адвоката Каніщевої Віти Сергіївни про визнання зловживання процесуальними правами відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 та притягнення їх до відповідальності задовольнити частково, в частині зловживання процесуальним правом.

В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Куст