Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8429/22
провадження № 1-кс/753/1432/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі: представника заявника Кириченка Р. Ю., прокурора Тарасенка О. С., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019000000000537,
В С Т А Н О В И В:
08.08.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» (далі також - ТОВ «ТД «Партсет», товариство, заявник) в особі представника Кириченка Р. Ю. звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту належного йому майна, а саме: ричагів підвіски передніх верхніх, без індивідуальних номерів - 20 шт.; ричагів підвіски задніх нижніх, без індивідуальних номерів - 20 шт.; ричагів підвіски без індивідуальних номерів - 40 шт.; коробки передач № У12ВТ7830 (17543061); коробки передач № К118Т8148 (175431СБ); коробки передач № 109ВТ1903 (17543СБ1); коробки передач № П0ВТ7179 (17543СБ1); редуктора колісного переднього лівого, без індивідуальних номерів - 1 шт.; редуктора колісного переднього правого без індивідуальних номерів - 2 шт.; редуктора колісного переднього заднього без індивідуальних номерів - 2 шт, та банківських рахунків № НОМЕР_1 (наразі - НОМЕР_2 ), що відкритий в філії «Київсіті» в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 380775) та № НОМЕР_3 (наразі - НОМЕР_4 ), що відкритий в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», накладених ухвалами слідчих суддів в рамках кримінального провадження № 62019000000000537.
Клопотання обґрунтоване такими обставинами. В ухвалі слідчого судді про обшук, на підставі якої вилучалась заявлене до повернення майно, не були зазначені індивідуальні або родові ознаки речей, які планувалось відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням, а тому відсутні підстави вважати, що дозвіл на відшукання саме цього майна надав суд, це майно є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення та має доказове значення для досудового розслідування. При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчим суддею не встановлювалися, а слідчим взагалі не надавались, фактичні дані (докази), які б підтверджували, що саме вилучені під час обшуку речі відповідали критеріям речових доказів, передбаченим статтею 98 КПК України, у зв`язку з чим ухвала про арешт майна постановлена без належного обґрунтування. Водночас при вирішенні питання про арешт банківських рахунків слідчий суддя безпідставно дійшов висновку про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Окрім того внаслідок тривалості строків досудового розслідування потреба у подальшому арешті майна відпала.
В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримав пославшись на наведені у ньому обставини та обґрунтування.
Прокурор заперечував проти скасування арешту та мотивував свої заперечення тим, що при розгляді цього клопотання слідчий суддя не вправі надавати оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, оскільки ці обставини є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції. Посилання заявника на те, що потреба у подальшому арешті майна відпала, також безпідставні, оскільки досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «ТД «Партсет» поставило на адресу ДП «Київський бронетанковий завод» комплектуючі та запчастини сумнівного походження та якості, деякі запчастини мають зрізані та перебиті ідентифікаційні номери і були у використанні, а строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 24.04.2023.
Прокурор вважав, що скасування арешту майна та банківських рахунків призведе до відчуження майна та негативних наслідків для досудового розслідування, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також повністю нівелює сенс застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання і надані прокурором окремі копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини.
З січня 2022 р. слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 24.04.2019 та 16.10.2019 за № 62019000000000537за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону,
У цьому кримінальному провадженні неодноразово змінювався орган досудового розслідування та, відповідно, органи прокуратури, уповноважені на здійснення процесуального керівництва, та продовжувались строки досудового розслідування.
Востаннє строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений на 12 місяців ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 20.04.2022, строк дії якої закінчується 24.04.2023.
Предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, обставини виконання ТОВ «ТД «Партсет» умов укладених у 2018 р. договорів поставки комплектуючих та запчастин військового призначення на адресу ДП «Київський бронетанковий завод» та ДП «Харківський бронетанковий завод».
За версією слідства, на виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «ТД «Партсет» поставив та мав намір поставити державним підприємствам оборонно-промислового комплексу комплектуючі та запчастин до БТР, які не купувались у суб`єктів господарської діяльності, а були зняті з бронетанкової техніки і фактично територію заводів не залишали, що підтверджується аналізом фінансово-господарської документації товариства та результатами експертизи, якою установлено, що деякі вилучені під час обшуку запчастини не відповідають заявленим вимогам, мають зрізані та перебиті ідентифікаційні номери і були у використанні
В рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2019 Матійчук Г. О. було накладено арешт на належне ТОВ «ТД «Партсет» майно (запчастини до бронетехніки), вилучене 04.06.2019 під час санкціонованого слідчим суддею обшуку ДП «Київський бронетанковий завод», зокрема, ричаги підвіски передні верхні, без індивідуальних номерів - 20 шт.; ричаги підвіски задні нижні, без індивідуальних номерів - 20 шт.; ричаги підвіски без індивідуальних номерів - 40 шт.; коробку передач № У12ВТ7830 (17543061); коробку передач № К118Т8148 (175431СБ); коробку передач № 109ВТ1903 (17543СБ1); коробку передач № П0ВТ7179 (17543СБ1); редуктор колісного переднього лівого, без індивідуальних номерів - 1 шт.; редуктор колісний передній правий без індивідуальних номерів - 2 шт.; редуктор колісний передній задній без індивідуальних номерів - 2 шт.
Про належність арештованого майна ТОВ «ТД «Партсет» чітко зазначено у вищевказаній ухвалі, і вказана обставина прокурором не оспорюється.
Окрім того, ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л. від 12.07.2019 було накладено арешт на розрахункові рахунки ТОВ «ТД «Партсет» № НОМЕР_1 (на цей час - НОМЕР_2 ), що відкритий в філії «Київсіті» в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 380775), та № НОМЕР_3 (на цей час - НОМЕР_4 ), що відкритий в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».
Арешт майна у кримінальному провадженні було застосовано з метою забезпечення збереження речових доказів, а арешт рахунків - з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до положень якого зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ст. 1, 7 КПК України).
Однією з таких засад є принцип законності, в основі якого є вимога нормативного характеру, що зобов`язує усіх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, у своїй процесуальній діяльності неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ст. 9 КПК України).
За загальним правилом, встановленим ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні визначені нормами глави 17 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвал про арешт майна) підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 даної норми у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об`єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 6 ст. 170 КПК України обов`язковою умовою для арешту майна з підстав відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), є відповідний процесуальний статус особи, на майно якої накладається арешт, а саме: статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
За приписами ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Зі змісту ухвал слідчих суддів від 06.06.2019 та від 12.97.2019 убачається, що клопотання прокурора про арешт майна та банківських рахунків розглядались без повідомлення заявника.
Питання скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК)..
Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що розгляд клопотання про скасування арешту майна, поданого особою, яка не була присутня при розгляді клопотання про арешт майна, фактично є поновленням розгляду даного клопотання, а відтак тягар доведення підстав для арешту майна залишається на особі, яка подала відповідне клопотання.
Даючи оцінку обставинам, наведеним в ухвалі слідчого судді про арешт майна бронетехніки), та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт, суд дійшов висновку, що арешт на майно (запчастини до бронетехніки) було накладено обґрунтовано, оскільки на той час існували достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Водночас з наведених у клопотанні обставин вбачається наявність підстав для перегляду цього заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже понад три роки, сторона, яка подавала клопотання, повинна, зокрема, навести переконливі аргументи і надати докази не лише існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а й необхідності продовження арешту майна, проте таких аргументів прокурор не навів і доказів не надав.
Що стосується банківських рахунків заявника, які арештовувались з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, то слід зазначити, що ні на час постановлення відповідних ухвал, ні на даний час, про підозру у цьому кримінальному провадженні нікому не повідомлялось, статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ТОВ «ТД «Партсет» не має (ч. 8 ст. 214 КПК України), а відтак правові підстави для накладення арешту на рахунки з цією метою були відсутні.
Отже з урахуванням тривалості строків досудового розслідування та відсутності правових підстав для арешту рахунків заявника, суд дійшов до переконання, що обмеження прав власника арештованого майна не є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Однак вирішальними аргументами, які свідчать не користь продовження арешту майна у цьому кримінальному провадженні, є характер господарської діяльності заявника - постачальника запчастин і комплектуючих до військової техніки, та факт військової агресії росії відносно України, оскільки вжиті заходи забезпечення кримінального провадження позбавляють ДП «Київський бронетанковий завод» можливості використовувати запчастини та комлектуючі для ремонту військової техніки.
На підставі викладеного, керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» (код юридичної особи: 39625987) задовольнити.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 62019000000000537, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О. від 06 червня 2019 року, а саме:
?ричагів підвіски передніх верхніх, без індивідуальних номерів - 20 шт.;
?ричагів підвіски задніх нижніх, без індивідуальних номерів - 20 шт.;
?ричагів підвіски без індивідуальних номерів - 40 шт.;
?коробки передач № У12ВТ7830 (17543061);
?коробки передач № К118Т8148 (175431СБ);
?коробки передач № 109ВТ1903 (17543СБ1);
?коробки передач № П0ВТ7179 (17543СБ1);
?редуктора колісного переднього лівого, без індивідуальних номерів - 1 шт.;
?редуктора колісного переднього правого без індивідуальних номерів - 2 шт.; редуктора колісного переднього заднього без індивідуальних номерів - 2 шт.
Зобов`язати слідчого, уповноваженого на розслідування кримінального провадження № 62019000000000537, або прокурора - процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні, повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» (код юридичної особи: 39625987) майно, а саме:
?ричаги підвіски передні верхні, без індивідуальних номерів - 20 шт.;
?ричаги підвіски задні нижні, без індивідуальних номерів - 20 шт.;
?ричаги підвіски без індивідуальних номерів - 40 шт.;
?коробку передач № У12ВТ7830 (17543061);
?коробку передач № К118Т8148 (175431СБ);
?коробку передач № 109ВТ1903 (17543СБ1);
?коробку передач № П0ВТ7179 (17543СБ1);
?редуктор колісний передній лівий, без індивідуальних номерів - 1 шт.;
?редуктор колісний передній правий без індивідуальних номерів - 2 шт.;
?редуктор колісний передній задній без індивідуальних номерів - 2 шт.
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 62019000000000537, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л. від 12 липня 2019 року, а саме: розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» (код юридичної особи: 39625987) № НОМЕР_1 (на цей час - НОМЕР_2 ), що відкритий у філії «Київсіті» в ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 380775).
Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 62019000000000537, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л. від 12 липня 2019 року, а саме: розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партсет» (код юридичної особи: 39625987) № НОМЕР_3 (на цей час - НОМЕР_4 ), що відкритий в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 105761011, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 11.08.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/8429/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: