Рішення № 105755436, 12.04.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2022 року м. Київ № 640/30069/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України провизнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 13, код ЄДР: 34620942, email: admin@dsszzi.gov.ua), в якому, з урахуванням позовних вимог, просить суд (а.с. 36):

1) визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з березня 2017 року до лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

2) зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України провести виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2017 року до лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням проведеної виплати.

Позиція позивача.

Позивачка зазначає, що проходила військову службу в Адміністрації з 10 березня 2017 року до 09 березня 2020 року.

Із запитом від 17 вересня 2021 року до відповідача звернулася адвокат, в якому просила зокрема: повідомити, чи виплачувалась Позивачу індексація грошового забезпечення протягом проходження нею військової служби; повідомити, які базові місяці застосовувались при виплаті індексації грошового забезпечення протягом проходження нею військової служби; надати розрахунок виплати індексації грошового забезпечення Позивачки з протягом проходження нею військової служби.

Листом Адміністрації від 27 вересня 2021 року № 14/02/02-3304 повідомлено, що «у 2017 році індексація грошових доходів не виплачувалась. У 2018 році індексація виплачена у січні в розмірі 52,20 грн. та у лютому - 52,20 грн.».

Про те, що індексація грошового забезпечення Позивачу в 2017 році не виплачувалася, як зазначає позивачка, свідчить і наданий Відповідачем розрахунок виплати грошового забезпечення Позивачу.

Позивачка зазначає, що оскільки грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до законодавства України, то дії Відповідача незаконними та такими, що порушили права Позивача.

Позивачка також додає, що в листі від 27 вересня 2021 року № 14/02/02-3304 відповідачем повідомлено, що «у 2018 році індексація виплачена у січні в розмірі 52,20 грн. та у лютому - 52,20 грн.», а також зазначено, що «обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснювалася з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів».

Це, на думку позивачки, свідчить про те, що індексація грошового забезпечення за січень та лютий 2018 року розрахована з допущенням ряду принципових і суттєвих помилок, про що йтиметься далі.

Позивачка вважає, що базовим місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з 01 січня 2016 року є січень 2008 року, З 01 березня 2018 року - березень 2018 року.

Отже, на думку позивачки, зазначений розрахунок Відповідача здійснений виходячи з базового місяця - «з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів», замість передбаченого законодавством «місяця підвищення посадового окладу», що є незаконним та необґрунтованим.

У зв`язку з тим, що в 2017 році індексація грошового забезпечення Позивача не виплачувалася, а в січні та лютому 2018 року розраховувалася неправильно, Позивачем було проведено самостійний розрахунок індексації грошового забезпечення Позивача за період з березня 2017 року до лютого 2018 року.

За результатами підрахунку, за період з березня 2017 до лютого 2018 року індексація грошового забезпечення Позивача складає 42 553.17 гривень. З них в січні та лютому 2018 року - по 4 258,75 гривень за кожен місяць, в той час як Відповідачем розрахована сума у 52,20 гривень за кожен місяць.

В контексті своєї позиції позивачка посилається на судову практику.

Враховуючи вищевикладене позивачка зазначає, що:

бездіяльність Відповідача щодо невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення з березня по грудень 2017 року є незаконною та такою, що порушує права Позивача;

дії Відповідача щодо виплати Позивачу індексації грошового забезпечення у неповному розмірі в січні і лютому 2018 року є незаконними та такими, що порушують права Позивача, а також свідчать про помилковість розрахунків Відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач просив залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та, у разі відмови у задоволенні такого клопотання, - відмовити у задоволенні позову.

Перш за все відповідач звертає увагу на т, що позивачка мала сплатити судовий збір за дві позовні вимоги, що суд вважає безпідставним з огляду на те, що вимога про «визнання протиправної бездіяльності» та кореспондуючий з цим спосіб захисту «про зобов`язання вчинити певні дії», по суті є складовими однієї позовної вимоги, які не розглядаються окремо.

Відповідач також вважає, що позивачем нечітко сформульовано вимоги, що суд також вважає безпідставним, враховуючи те, що виходячи з принципу диспозитивності саме позивач формулює свою волю та вимоги, а заявлені позивачкою, сформульовані достатньо для їх розуміння.

Інші подібні заперечення та акценти відповідача суд вважає надмірним формалізмом, що спрямований на перешкоджання розгляду справи по суті. Суд звертає увагу, що в ухвалі про прийняття позову до розгляду суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі, чим і має керуватися відповідач у своїй процесуальній поведінці, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для врахування таких зауважень, зокрема, щодо необхідності визначення чіткої суми позову, оскільки у разі задоволення позову саме на відповідача має бути покладений обов`язок проведення розрахунку - як на особу, що в цьому аспекті має відповідні функціональні повноваження, що у свою чергу також свідчить про безпідставність доводів про неналежного відповідача, оскільки саме позивач визначає особу, яка на її думку має відповідати за позовом.

Щодо здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення з встановленням базового місяця - січень 2008 року, відповідач зазначає, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розмір оплати праці (грошового ; забезпечення), у зв`язку з індексацією за рахунок коштів державного бюджету, що передбачено підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078.

Водночас, абзац 11 цього ж пункту передбачає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Додає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Звертає увагу на лист Міністерства фінансів України від 16.10.2015 № 31-09010-09-10/32155, який є відповіддю на запит Адміністрації та вказує, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Додає, що у разі проведення індексації без урахування наявного фінансового ресурсу у другому півріччі поточного року виникне заборгованість із виплати заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Також звертає увагу на те, що листом Мінсоцполітики від 22.01.2016 № 930/0/14-16/10 визначено, що для осіб рядового і начальницького складу Держспецзв`язку, яких буде призначено на відповідні посади військовослужбовців Держспецзв`язку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення окладів за посадами, які вони будуть займати з січня 2016 року.

Що ж стосується позивачки то, як зазначає відповідач, ОСОБА_1 , то вона була переведена до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 10.03.2017 року яка прибула зі Служби зовнішньої розвідки України.

Звертає увагу, що під час прийняття на військову службу Позивачку було ознайомлено, що підтверджується особистим підписом на документі, з грошовим атестатом № 005317 від 15.03.2017, виданим Службою зовнішньої розвідки України, в якому чітко зазначено, що базовий місяць для виплати індексації - це березень 2017 року.

Таким чином, як зазначає відповідач, 10.03.2017 позивачка ознайомилась та підписала Грошовий атестат, виданий Службою зовнішньої розвідки України, з визначенням березня 2017 року, як базового місяця для виплати індексації.

А отже, на думку відповідача, безпідставна зміна базового місяця з березня 2017 на січень 2008, є прямим порушенням норм законодавства та принципів ведення бухгалтерського обліку.

Наголошує на тому, що в даному конкретному випадку з ОСОБА_1 , Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не мала жодного відношення до визначення базового місяця виплати індексації, а лише прийняла до виконання документ, який разом із іншими необхідними документами для переведення був наданий Службою зовнішньої розвідки.

Також додає, що Адміністрація Держспецзв`язку жодним чином не впливала на формування грошового атестату від 16.03.2017 № 005317, і як наслідок на визначення базового місяця для виплати індексації.

Враховуючи наявність підписаного з боку ОСОБА_1 10.03.2017 грошового атестату Служби зовнішньої розвідки України, з визначенням березня 2017 року, як базового місяця для виплати індексації, позовні вимоги в частині встановлення січня 2008 року, як базового місяця для виплати індексації, заявлені до Адміністрації Держспецзв`язку, на думку відповідача, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 26.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.12.2021 відмолено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження.

Ухвалою суду від 12.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Встановлені судом обставини.

Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини перебування позивачки на службі, звільнення, а також обставини щодо взаємовідносин позивача із відповідачем щодо індексації грошового забезпечення.

Так, позивачку, старшого лейтенанта юстиції, прийнято на військову службу у військовому званні старшого лейтенанта до Адміністрації Держспецзв`язку 10.03.2017, яка прибула із Служби зовнішньої розвідки та уклала контракт строком на три роки. Посада - головний спеціаліст 2 відділу 3 управління.

Вислуга років на дату звільнення із СЗР 5 років 2 місяці 13 днів.

Наказом від 04.03.2020 № 114-ос у званні капітана позивачку, заступника начальника 1 відділу 3 управління, звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Так, дійсно, 10.03.2017 позивачка ознайомилась та підписала Грошовий атестат (а.с. 67), виданий Службою зовнішньої розвідки України, з визначенням березня 2017 року, як базового місяця для виплати індексації.

Індексація виплачувалась так, як зазначено вище, що не заперечується власне й учасниками справи.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

1. Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону N 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-XII (в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015} визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 1-1 Порядку N 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку N 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку N 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

З аналізу положень Закону N 2011-XII та Закону N 1282-XII вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Слід додати, що відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку N 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

2. У свою чергу, відповідно до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (3475-15) 15 листопада 2006 КМ України прийнята постанова № 1588 «Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації».

Дана постанова набрала чинності з 01.07.2007.

Законом № 1194-VII від 09.04.2014 «Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" яким викладено в новій редакції "Закон України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» та який набрав чинності з 17.05.2014, підпункт 1 пункту 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після слів "Державної спеціальної служби транспорту" доповнено словами "Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України".

Відтак, з 17.05.2014 дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (2011-XII) стала поширюватись на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Частиною 3 ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

КМ України 7 листопада 2007 прийнята постанова № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Дана постанова набрала чинності з 01.01.2008.

Лише з прийняттям постанови КМ України від 31 серпня 2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011, дію постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

У зв`язку з цим постанову № 1294 було доповнено додатками № 30 (згідно з Постановою КМ № 917 від 31.08.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 395 від 03.09.2014) та № 31 (згідно з Постановою КМ № 917 від 31.08.2011; в редакції Постанови КМ № 395 від 03.09.2014).

3. З наведеного у сукупності вбачається помилковість доводів позивача відносно застосування постанови № 1294 для цілей визначення січня 2008 як базового місяця для проведення індексації, оскільки, як вже зазначалося, дію постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України лише з прийняттям постанови КМ України від 31 серпня 2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011.

Між тим, в силу ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Тобто, суд розглядає в межах підстав та предмету позову, заявленого позивачем.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для висновку щодо вчинення відповідачем протиправної бездіяльності відносно невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 по лютого із застосуванням на підставі Постанови № 1294 січня 2008 як «базового» місяця.

Окремо суд звертає увагу на те, що грошовий атестат, який був прийнятий відповідачем для цілей проведення розрахунків з позивачкою, був сформований Службою зовнішньої розвідки із визначенням базового місця - березня 2017, з чим погодилась позивачка, підписавши його, та у матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання таких дій СЗР протиправними.

Доводи сторін та надані матеріали не спростовують наведених вище висновків суду та не доводять зворотного.

В контексті останнього слід додати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 -77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін