Рішення № 105755127, 11.04.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2022 року м. Київ № 640/748/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Київській області (відповідач-1) Головного управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС (відповідач-2)простягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про стягнення з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 64 973,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що під час прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва рішення від 11.02.2020 у справі №640/18838/19, яким стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 26180,28 грн., не враховано положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, оскільки, згідно з додатком 10 до вказаної Постанови, збільшено посадовий оклад за посадою, яка відповідає посаді, що займав позивач. Натомість, як наголошено у позовній заяві, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/18838/19 зазначено, що стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, не розглядались, оскільки не були заявлені у суді першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а також витребувано від відповідача належним чином завірену копію довідки про середньомісячний (середньоденний) заробіток старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки територіальних органів Головного управління ДФС станом у період з 01.05.2018 по 31.01.2019 або зазначити про причини неможливості її подання.

Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що з 23.02.2017 стає ОСОБА_1 , як працівника Головного управління ДФС у Київській області, перервано.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2021 та від 07.12.2021 від Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повторно витребувано належним чином завірену копію довідки про середньомісячний (середньоденний) заробіток старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки територіальних органів Головного управління ДФС станом у період з 01.05.2018 по 31.01.2019 або зазначити про причини неможливості її подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2022 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС та встановлено останньому строк для надання відзиву.

11.02.2022 від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, з огляду на що, у складі Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС відсутні оперативні та інші прирівняні до них посади.

22.02.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018, яке набрало законної сили 06.08.2018 у справі №826/3799/17, позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 23.02.2017 №369-о «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на службі в податковій міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки територіальних органів Головного управління ДФС у Київській області; стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40 863,40 грн.

Проте, у зв`язку з оскарженням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018, фактичне поновлення позивача відбулось лише 01.02.2019, відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 №27-ос «Про скасування наказу та поновлення на посаді ОСОБА_1 ».

У той же час, позивачу виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40 863,40 грн., тобто, з дати незаконного звільнення 23.02.2017 по день ухвалення рішення суду 30.04.2018.

Тобто, з 01.05.2018 по 01.02.2019, що є часом оскарження відповідачами рішення суду, позивачу не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як наслідок, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 у справі №640/18838/19 вирішено стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 26180,28 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/18838/19 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, а саме: стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 26 180,28 грн.

При цьому, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №640/18838/19, зокрема, зазначено наступне: «Що ж стосується доводів апеляційної скарги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, такі не можуть розглядатися судом апеляційної інстанції на підставі частини п`ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не були заявлені в суді першої інстанції».

На підставі викладеного, вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Порядок №100).

Так, згідно з вимогами п. 2 Порядку №100, обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку №100).

За змістом п. 10 Порядку №100 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Аналізуючи зміст п. 10 Порядку №100 слід зазначити, що коефіцієнт коригування заробітної плати повинен розраховуватися шляхом ділення посадового окладу, встановленого працівникові після підвищення, на посадовий оклад, який був у працівника до підвищення. Проте, вказана норма передбачає коригування підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві як нараховані вже після такого підвищення.

Таким чином, оскільки підвищення посадових окладів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, відбулось у березні 2018 року, а відповідно до Постанови №100 розрахунок середньоденної заробітної плати обчислюється, виходячи з виплат за попередні два повних місяці роботи, у цій справі, тобто грудень 2016 року - січень 2017 року, то здійснити розрахунок середньої заробітної плати з березня 2018 року не є можливим.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.04.2020 у справі №810/3246/16.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А), Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок