Ухвала суду № 105755101, 23.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

23 лютого 2022 року м. Київ № 640/4639/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України ГУ НП В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ НП В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить суд: визнати протиправним дії Міністерства внутрішніх сплав України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці Серія НА №2606842 (21238721350720795497) та інших аналогічних довідках, наступит особою, якій 18.06.2012 прокуратурою Гагарінського району м.Севастополя предявлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, кримінальна справа №925002 від 17.02.2012». Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати позивачу довідку (повну) без зазначення відомостей про те що позивач «є особою, якій 18.06.2012 прокуратурою Гагарінського району м.Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, кримінальна справа №925002 від 17.02.2012». Зобов`язати ГУ НП В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити із бази даних оперативно-довідкового обліку в порядку передбаченому Інструкцією про порядок формування, ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, інформацію про те, що позивач є особою, якій 18.06.2012 прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України кримінальна справа №925002 від 17.02.2012.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона, зокрема, здійснює публічно-владні управлінські функції, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України термін «публічно» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

Предметом розгляду у цій справі є зобов`язання ГУ НП В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити із бази даних інформацію про те, що позивач є особою, якій 18.06.2012 прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

Вирішуючи питання належності до юрисдикції адміністративних судів вимоги про зобов`язання відповідача виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості щодо позивача, суд з`ясовує юридичну природу спірних правовідносин, а саме, чи пов`язані оспорювані позивачем дії МВС України зі здійсненням цим органом публічно-владних управлінських функцій, а також керується практикою Великої Палати Верховного Суду України.

Відповідно до абз. 2, 4 пункту 2 Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1024 (далі - Положення № 1024): єдина інформаційна система МВС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб`єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно- інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію; суб`єкти єдиної інформаційної системи МВС - апарат МВС та його територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, Національна гвардія, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління МВС (далі - система МВС), центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, інші державні органи, які обробляють інформацію в єдиній інформаційній системі МВС для реалізації своїх повноважень.

Згідно із п. 6 Положення єдина інформаційна система МВС функціонує з метою оптимізацїї інформаційної взаємодії суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС на рівні загальнодержавних інформаційних ресурсів в інтересах національної безпеки, захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до п. 2 Переліку пріоритетних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, також затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1024, суб`єктом єдиної інформаційної системи МВС щодо інформаційних ресурсів, а саме відомостей про виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, осіб, які їх вчинили, рух кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких надіслано до суду є Національна поліція.

Зазначені відомості є підставою для відображення у звітності даних про прийняття одного з передбачених кримінальним процесуальним законом рішень.

Використання поліцією відображених у єдиній інформаційній системі МВС відомостей, як і інша діяльність цього органу, відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України № 580-VIII) може здійснюватися виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 25, 26 Закону № 580-VIII передбачають повноваження поліції щодо формування, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно зареєстрованих кримінальних правопорушень, результатів їх розгляду у судах, а також обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що діяльність уповноважених службових осіб поліції, як і інших правоохоронних органів, щодо інформаційного наповнення єдиної інформаційної системи МВС полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до бази відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК України форм, у тому числі звернення до суду з обвинувальним актом, саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів.

Відображення в базі даних єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей стосовно зареєстрованих кримінальних правопорушень, результатів їх розгляду у судах, а також обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду не є констатацією винуватості позивача у вчиненні злочину, не суперечить закріпленим у статті 62 Конституції України і статті 17 КПК України засадам презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, не перешкоджає його професійній діяльності і не обмежує жодних інших прав та інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 у подібній категорії справ (справа № 807/1456/17).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові звернула увагу на те, що приписи «справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 статті 238 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами (див., зокрема, пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

З урахуванням особливостей заявленого предмета позову та того, що чинне законодавство не передбачає виключення з інформаційної системи МВС інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, така інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Отже, заявлену позовну вимогу суди не можуть розглядати за правилами будь-якого судочинства.

Оскільки, за висновком Великої Палати Верховного Суду України від 26.03.2019 у подібній категорії справ (справа № 807/1456/17) відповідні вимоги не підлягають розгляду в судах, суд не роз`яснює право звернення до іншого суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ НП В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов`язання вчинити дії.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 цього Кодексу.

Суддя А.С. Мазур