Рішення № 105754937, 14.04.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2022 року м. Київ № 640/6141/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1третя особа Міністерство оборони України

провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2 ЄДРПОУ: НОМЕР_2),третя особа Міністерство оборони України пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ: 00034022) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у розгляді по суті документів про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності;

- зобов`язати Київський міський військовий комісаріат розглянути подані ОСОБА_1 документи та скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності з захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків в країні, де велися бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, оскільки вважає, що набув право на її отримання. Зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №640/13817/19 встановлено, що оскільки позивач проходив службу у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерства оборони України, то обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності. Задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання Міноборони розглянути подану заяву та документи не буде мати наслідком відновлення порушеного права, за відсутності відповідного висновку обласного військового комісару та порушення порядку подачі та розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги. Проте, листом від 09.02.2021 року №ВС3/848/1 Київський військовий комісаріат протиправно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги, зазначивши, що питання виплати повинно здійснюватись Державною прикордонною службою України, не взявши до уваги висновки Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/13817/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_2 , звільнений з військової служби наказом заступника Голови Комітету Державної безпеки СРСР від 16.06.1983 № 228 тобто з Прикордонних військ КДБ СРСР. Міністерство оборони України в 1983 році не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР, оскільки Міністерство оборони України було створено 24.01.1991 року відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про військові формування України» та не є правонаступником Міністерства оборони СРСР. Відтак, виплати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу в 1960-1983 роках у військових частинах, що входили до складу Прикордонних військ КДБ СРСР. Зазначене підтверджується листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.09.2018 № 11/Г-13289.

У період з 05.10.1980 по 25.11.1981 позивач проходив військову службу та приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан.

Наказом КДБ СРСР № 228 від 16.06.1983 (наказ прикордонного загону № 193 від 01.07.1983) звільнений з військової служби у запас за ст. 59 п. «б» (за станом здоров`я).

Відповідно до протоколу № 3734 від 30.08.2016 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця: «Захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

В травні 2018 року позивач повторно пройшов обстеження медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0963261 від 10.05.2018 при повторному огляді позивачу встановлена I група інвалідності з 08.05.2018 «Довічно». Причина інвалідності: «Захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

З метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся до МОУ із відповідною заявою. про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням I групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Листом від 22.10.2018 №248 Департамент фінансів МОУ повідомив позивача про те, що виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися Державною прикордонною службою України, тому що подані документи підтверджують проходження позивача служби у Прикордонних військах.

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та законні інтереси порушеними, звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 року №640/13817/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

При цьому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справ №640/13717/19, яке залишено без змін Шостим апеляційним адміністративним судом встановлено, що оскільки позивач проходив службу у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерства оборони України, то обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності. Зазначено, що заява на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності та необхідний перелік документів подається до обласного військового комісару, який надає висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, та додані до нього документи у 15-денний строк до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Листом від 28.12.2020 року №ВСЗ/6608 Київський міський військовий комісаріат повідомлено Позивача про необхідність надання додаткових документів.

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 надав необхідні документа до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом від 09.02.2021 року №ВСЗ/848/21 Київський міський військовий комісаріат відмовив Позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, зазначивши, що питання виплати одноразової грошової допомоги повинно здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно зі статтею 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" /у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності/ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Частиною шостою статті 16-3 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За змістом пункту 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, а розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених норм слідує, що компетенцією відповідача є складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, а компетенцією Міністерства оборони України - прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, відповідач не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (можливості призначення та виплати такої допомоги) та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 (реєстраційний номер в ЄРСР 75673655), від 22 серпня 2018 року у справі №802/1966/17-а (реєстраційний номер в ЄРСР 76032752), від 18 жовтня 2018 року у справі №825/454/18 (реєстраційний номер в ЄРСР 77248396) та від 18 жовтня 2018 року у справі №825/1750/18 (реєстраційний номер в ЄРСР 77248279).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги як інваліду І групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, і направленні такого висновку до Міністерства оборони України, відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у розгляді по суті документів про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності та зобов`язання Київський міський військовий комісаріат розглянути подані ОСОБА_1 документи та скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності з захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків в країні, де велися бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову відповідно до вищевикладених мотивів.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5-11,19,72,90,-77, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у розгляді по суті документів про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності.

Зобов`язати Київський міський військовий комісаріат розглянути подані ОСОБА_1 документи та скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності з захворюванням, яке пов`язане з виконанням обов`язків в країні, де велися бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа