Постанова № 105744228, 16.08.2022, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/3773/21

Провадження №3/621/15/22

Постанова

Іменем України

16 серпня 2022 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директор ТОВ «Зміїв-медіа», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

зач.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2021 року о 22:05 год. ОСОБА_1 в м.Зміїв по вул. Конституції, 17 Чугуївського району, Харківської області керував автомобілем «Toyota land cruiser 200» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, порушення мови. У присутності двох свідків відмовився від продування в газоаналізатор «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та прослідування в медичний заклад для огляду на стан сп`яніння.

Вищенаведеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5ПДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не керував в той день транспортним засобом, а за кермом була його дружина. Працівники поліції вимагали тільки від нього водійське посвідчення та документи на машину та пропонували тільки йому пройти огляд на стан сп`яніння, хоча він не був за кермом. Він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки не був за кермом. У дружини, яка керувала автомобілем документи не вимагали та не пропонували пройти їй огляд на стан сп`яніння. Також з ними в машині їхали син та двоє знайомих.

В судовому засіданні захисник Бодарева В.В. просив закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, враховуючи вищенаведені пояснення ОСОБА_1 .

Також в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 . Так, свідки підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився пройти огляд на стан сп`яніння як водій. Вони не були присутні під час зупинки автомобілю. Після запрошення їх свідками працівниками поліції, вони бачили, що жінка сидить на місці водія, а ОСОБА_1 на пасажирському сидінні попереду. Жінці працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

За клопотанням захисника Бодарева В.В. в судове засідання в якості свідків викликались: ОСОБА_4 , яка є дружиною ОСОБА_1 , та яка на думку захисника, керувала автомобілем; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були пасажирами автомобіля Toyota land cruiser 200.

Проте, вказані свідки неодноразово не з`явились в судове засідання, причини неявки не повідомили.

Враховуючи, по-перше, те, що сторона захисту неодноразово не забезпечила явку своїх свідків, по-друге, розумні строки розгляду справи, по-третє, достатню наявність доказів в матеріалах справи, по-четверте, юридичну неспроможність показань цих свідків вплинути на будь-який результат розгляду справи, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності цих свідків.

В судове засідання 16.08.2022 ОСОБА_1 та захисник Сергієнко С.М. не з`явились. Захисник подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, по-перше, те, що вони висловили свою позицію по суті справи, по-друге, їх неявка згідно приписів ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи, по-третє, розумні строки розгляду справи, по-четверте, достатню наявність доказів в матеріалах справи,суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без їх участі.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, факт правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими та наданими в судовому засіданні поясненнями двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та обставини відмови останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх показань , які надані в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 , відмовився на вимогу поліцейського спочатку проти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатору «Драгер», а потім прослідувати в медичний заклад для встановлення стану сп`яніння.

З оглянутого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, чітко вбачається, що, по-перше, автомобіль «Toyota land cruiser 200» номерний знак НОМЕР_1 рухався та зупинився після того, як їх наздогнав автомобіль патрульної поліції, по-друге, на відеозаписі чітко зафіксовано, що після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 , який знаходився за кермом, помінявся місцями з жінкою, яка спочатку знаходилась на пасажирському сидінні попереду, а потім остаточно пересіла на місце водія, на якому був ОСОБА_1 .

Отже, суд критично ставиться до зазначеної вище позиції захисника та ОСОБА_1 , що останній не керував автомобілем «Toyota land cruiser 200» номерний знак НОМЕР_1 , оцінюючи її як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, так як винність останнього підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні зазначених вище доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Згідно п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши надані докази, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого:

-ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З вищенаведених підстав суд відхиляє доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також суд при прийнятті даної постанови застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів сторони захисту ), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що інші доводи сторони захисту не впливають на висновки суду щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та є юридично не вирішальними.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відсутні.

При накладенні стягнення суддя враховує, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважає можливим накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, судовий збір в розмірі, на момент вчинення адміністративного правопорушення та передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 249, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.

Штраф підлягає оплаті у 15-денний строк, який перерахувати: отримувач ГУК Харківська обл/Харківобл/21081300, р/р UA168999980313020149000020001, код ЄДРПОУ: 37874947, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Банк отримувача: Державне казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп., які перерахувати: р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ /22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Державне казначейство України (ЕАП) , Класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Харківський апеляційний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя В.В. Шахова