Ухвала суду № 105744036, 16.08.2022, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/688/22

Провадження № 2-н/353/145/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по виплаті нарахованої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по виплаті нарахованої заробітної плати в сумі 163902,21 грн. за період з 01.03.2021 року по 31.07.2022 року. Крім цього, заявник просив стягнути з боржника понесені ним судові витрати за надання правової допомоги в сумі 1500,0 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2ст. 60 ЦПК Українипід час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61 цього Кодексу.

Отже, у справі, яка виникає з трудових відносин, здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.

Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю«представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюютьлише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом(абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частинивисновкуКонституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін доКонституції України(щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей157і158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року№ 4-в/2019).

Таким чином,витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витратна професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137,ч. 7 ст. 139та ч. 3ст. 141 ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)

Натомість у цій справі процесуальні дії, а саме надання заявнику правової допомоги, здійснювала фізична соба-підприємець ОСОБА_2 , який не є адвокатом (а.с. 16-18).

Пунктом 3 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 1500,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 60, 133, 137, 164, 165-167, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА