Ухвала суду № 105740106, 15.08.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3466/22

Провадження №2/944/1027/22

УХВАЛА

(про залишення позовної заяви без руху)

15.08.2022 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Новояворівська державна нотаріальна контора про визнання частково недійним та часткове скасування рішення сесії органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглянувши поданіматеріали,суддядійшоввисновку,щопозовназаява невідповідає вимогам,викладенимуст.177Цивільногопроцесуальногокодексу України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки розмір судового, що підлягає оплаті за подання цієї позовної заяв, є для нього суттєвим та перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за минулий календарний рік, що є очевидним із доданої до позовної заяви довідки про його доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтовував своїм незадовільним майновим станом, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження звільнення від сплати судового збору за подання позову позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 14 липня 2022 року.

Враховуючи подане позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, подану ним довідку про доходи, суд вважає, за можливе зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та зобов`язати ОСОБА_1 сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 2481 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплати судовий збір в розмірі 992,40 гривень за вимогу немайнового характеру та додати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, наведені недолік позовної заяви виключає можливість відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Новояворівська державна нотаріальна контора про визнання частково недійним та часткове скасування рішення сесії органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначеного недоліку позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у вказаний термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Б. Поворозник