Ухвала суду № 105739036, 12.08.2022, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/997/15-ц

Провадження №6/190/13/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача, посилаючись на те, що згідно рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного Товариства «Дельта Банк» 15369 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.. АТ «Дельта Банк» в подальшому відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору № 2240/К про відступлення права вимоги від 07.05.2020 року, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 008-26511-101011 від 10.10.2011 року.

У зв`язку з чим просять замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у справі № 190/997/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій заяві просили справу розглядати без участі їх представника.

Стягувач ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні матеріали у справі, суд приходить до наступного висновку.

22 липня 2015 року року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 190/997/15-ц позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 15369 гривень в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, що складається з 1615 гривень 50 копійок тіла кредиту, 7266 гривень простроченого тіла кредиту, 6487 гривень 50 копійок заборгованості по відсотках, а також 243, 60 грн. судового збору в дохід держави.

07.05.2020 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір № 2240/К про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 008-26511-101011 від 10.10.2011 року/а.с.57-60/.

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» (далі - ЗУ «Провиконавче провадження» або Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частин першої, другої та п`ятої ст.15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, пункт 1 частини другої статті 11Цивільногокодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442ЦПКУкраїни та частини п`ятої статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 та 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, за своєю правовою природою заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як у межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.

Дані висновки відповідають правовому висновку, який викладений в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права кредитора за кредитним договором № 008-26511-101011 від 10.10.2011 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , з якої на підставі рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 353-354, 442 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача задовольнити.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у справі № 190/997/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса