Ухвала суду № 105734342, 15.08.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3989/22

1-кс/212/867/22

У Х В А Л А

15 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Кушнарьової К.О., за участі прокурора Ширинова Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника- адвоката Андріяшевської М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Бабаєва І.Ю. у кримінальному провадженні №12022046730000398 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інвалідності не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.03.2016 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, 30.03.2017 року ухвалою суду покарання змінено на 50 годин громадських робіт (відбуто 13.07.2017 року);

- 25.01.2018 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України із застосуванням іспитового строку терміном на 1 рік;

- 03.04.2019 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;

- 10.02.2020 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 року 1 місяць позбавлення волі, звільнений умовно достороково 07.05.2022 року на 8 місяців 8 днів,-

ВСТАНОВИВ:

15.08.2022 року до слідчого судді звернувся слідчий з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України,за ознакаминезаконного придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин з метою збуту, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбаченихстаттею 309 КК України.

Вказано про те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, не працевлаштований, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів в даному кримінальному правопорушенню, а тому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

В судовомузасіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив обрати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, вказав, що його сестра мешкає за межами України, він має нерегулярні заробітки.

Захисник підозрюваного адвокат Андріяшевська М.С. просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі з підстав того, що підозра не обґрунтована.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, зокрема витяг з кримінального провадження №12022046730000398 від 13.08.2022 року,протоколи дпиту свідків, протоколу огляду місця події, протоколу обшуку, висновку експерта, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у видітримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР №12022046730000398 від 13.08.2022 за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.307 КК України.

14.08.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України 13.08.202 року.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Прокурор в судовому засіданні довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , що підтверджено дослідженими вище матеріали клопотання.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_1 , який підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, не працює, постійного доходу не має, не одружений, дітей малолітніх, неповнолітніх на утриманні не має, а отже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, тобто є наявність ризику, що передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, окрім того ризик вчинення іншого кримінального правопорушення доводиться тим, що підозрюваний неодноразову був засуджений, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час дії умовно-дострокового звільнення.

При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом враховується і той факт, що в Україні оголошено воєнний станчерез вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стороною захисту суду не зазначено жодного доводу щодо можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Доводи захисту про недоведеність підозри не знайшла підтвердження під час розгляду клопотання.

На думку слідчого судді, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.176-178,183,184,309,395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який рахувати з моменту його затримання.

Строк дії ухвали становить до12.10.2022року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Одночасно визначити заставу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щов сумі становить 124050,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного, у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Н. М. Ваврушак