Рішення № 105732218, 04.08.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12341/20

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 серпня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за заповітом

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі за текстом - відповідач), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.09.2018 року ОСОБА_2 складений заповіт, яким вона заповідала йому належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право власності на 11/12 частин вказаної квартири. Після цього, звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/12 частину квартири, проте, постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни йому було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності померлої на вказану частину квартири.

На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом.

Разом із позовом позивачем заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни належним чином засвідченої копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , та витребування у Подільській районній в місті Києві державній адміністрації належним чином засвідченої копі свідоцтва про право власності на житло.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , витребувано у Подільській районній в місті Києві державній адміністрації належним чином засвідчену копію Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817, та внесеного до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме, на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.11.2021 року від третьої особи на адресу суду надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

17.11.2021 року на адресу Подільського районного суду міста Києва з Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист № 106-8404 від 12.11.2021 року, у якому повідомлено, що відділ з питань майна комунальної власності Подільської районної в місті Києві державної адміністрації копії свідоцтв про право власності на квартири не зберігає, а для отримання інформації запропоновано звернутись до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». У судому засіданні 24.11.2021 року представник позивача, з огляду на лист Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, просив суд витребувати у комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином засвідчену копію Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817, та внесеного до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме, на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 24.11.2021 року клопотання представника позивача задоволено, витребувано у комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817, та внесеного до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме, на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.12.2021 року на адресу суду від комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла копія свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817, та внесеного до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Відповідач правом на участь в судових засіданнях не скористався, за таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, та це не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.09.2018 року ОСОБА_2 складений заповіт, яким вона заповідала позивачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про смерть від 08.01.2020 року, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21).

Відповідно до довідки від 26.10.2020 № 76/02-14, виданої третьою особою, єдиним спадкоємцем за заповітом на майно, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач (а.с. 31).

У інформаційній довідці Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.09.2018 КВ-2018 № 35188 зазначено, що згідно з даними реєстрових книг, квартира АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 . 1/12 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817; 1/12 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Київською державною нотаріальною конторою 07.04.2011 року, № 1-413; 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Київською державною нотаріальною конторою 07.04.2011 року, № 1-414; 2/3 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою Київською державною нотаріальною конторою 07.04.2011року, № 1-415 (а.с. 19).

13.01.2020 року позивачем було подано третій особі заяву №1 про прийняття спадщини (а.с. 23).

Листом Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації від 07.07.2020 № 109/02/31-4512 у відповідь на запит третьої особи стосовно видачі дубліката свідоцтва про право власності на квартиру, повідомлено, що будинок АДРЕСА_1 було віднесено до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, архівні справи по приватизації вищевказаного будинку були передані до органу приватизації житла Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. Виходячи з вищенаведеного, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не має правових підстав на видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру (а.с. 24).

Листом Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації від 04.09.2020 № 206-6609 у відповідь на запит третьої особи повідомлено, що відповідно до пункту 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, визначено, що у разі втрати, зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою згодою власника (співвласників), органом приватизації видається дублікат, право на отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло видається виключно власникові квартири і не містить виключень. Зважаючи на викладене, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація не має правових підстав оформлювати та видавати дублікат свідоцтва про право власності на зазначену вище квартиру за заявою спадкоємця або нотаріальним запитом (а.с. 25).

11.09.2020 року позивачем подано доповнення до заяви № 1, згідно якого він прийняв спадкове майно, яке заповідане йому заповітом, спадщина складається з 11/12 частин квартири АДРЕСА_1 , які належали померлій (а.с. 27).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 11.09.2020 року третьою особою, Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.09.2020 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з 11/12 частин квартири АДРЕСА_1 , які належали померлій (а.с. 28).

Також, 11.09.2020 року позивачем подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/12 частин квартири після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , без надання правовстановлюючого документа на вказану частину квартири (а.с. 29).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 60/02-31 від 11.09.2020 року, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/12 квартири частин квартири (а.с. 30).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві 18.10.1999 року, розпорядження № 25817, та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2011 року, 1/12 частина квартири АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 130-131).

Відповідно до ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповітом спадкодавець може охопити все своє майно чи майнові права або ж визначити конкретне майно (майнові права), які підлягають спадкуванню спадкоємцем, визначені заповітом (ст. 1236 ЦК України).

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом статті 1268 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заповідала позивачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , єдиним спадкоємцем за заповітом на вказане майно є позивач, який звернувся до третьої особи із заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з посиланням на відсутність правовстановлюючого документу на 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 , вказаної квартири. Отже, у даному випадку питання про право на спадщину не могло бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на частину спірної квартири.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із вищенаведеного та враховуючи, що позивач, як спадкоємець за заповітом, у визначений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто прийняв спадщину, документи, що підтверджують право власності на 1/12 частину квартири, були надані суду на його вимогу та досліджені, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на 1/12 частину квартири в порядку спадкування за заповітом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає відсутніми правові підстави для покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору, що здійснені позивачем, оскільки при вирішенні в судовому порядку питання права власності на спадкове майно за позивачем, відповідачем виступає Київська міська рада не тому, що такою порушуються права позивача, а тому, що такий державний орган виступає від імені держави, і у разі відсутності спадкоємців або не прийняття спадщини вказаний державний орган виступає стороною в таких правовідносинах від імені держави, яка, в свою чергу, дає можливість захисту приватного права без явного порушення такого кимось. Суд зважає на те, що Київську міську раду не можна вважати відповідальною за те, що у позивача були відсутні належно оформлені правовстановлюючі документи на майно, яке підлягає ним до спадкування, що по суті і породжує даний спір. Отже, суд не вбачає правових підстав для стягнення будь-яких судових витрат з Київської міської ради, яка є державним органом та виступає від імені держави в спірних правовідносинах для можливості особи захистити свої майнові права. Київська міська рада, як відповідач у справі, не є винною у неможливості позивачем оформити свої права на спадкове майно в позасудовому порядку та будь-яких прав позивача не порушувала, а залучена до участі у справі, як державний орган, який в силу закону, виступає в даному випадку від імені держави, щоб надати можливість позивачу захистити його приватне право.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за заповітом - задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/12 (одну дванадцяту) частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

відповідач - Київська міська рада (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна (адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК