Рішення № 105730122, 15.08.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3912/22

Провадження № 2/369/4050/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Світлак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що в квітні 2022 року позивач дізнався про постанову про відкриття виконавчого провадження № 67427344 від 09.11.2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованості за кредитним договором № 3195001782-61079 від 20.12.2019 року в розмірі 20298,00 грн. згідно виконавчого напису № 31647 виданого 04.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. Зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства України, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. На момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису діяла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 04.10.2021 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та нечинним, отже нотаріус повинен був відмовити ТОВ «КОШЕЛЬОК» у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат». Крім того, відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що Кредитний договір № 3195001782-61079 від 20.12.2019 року, який став підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, був нотаріально посвідчений, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку із недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Згідно змісту виконавчого напису з позивача стягнуто за період з 20.12.2019 року по 23.09.2021 року прострочену заборгованість за сумою кредиту 6000,00 грн. та прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14298,00 грн., плати за вчинення виконавчого напису. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. Крім того, відповідачем не надано приватному нотаріусу розрахунку заборгованості/виписки з рахунку по Кредитному договору № 3195001782-61079 від 20.12.2019 року, з яких можна було б встановити, зокрема, за який період нараховані відсотки за користування кредитом. Тому стягнута оскаржуваним виконавчим написом заборгованість не є безспірною. Позивач не погоджується з сумою заборгованості, яка стягнута оскаржуваним виконавчим написом та вважає її безпідставно завищеною та такою, яка не є безспірною. Тому представник позивача просив суд

визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31647, вчинений 04 жовтня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича зареєстрованого в реєстрі 04 жовтня 2021 року, реєстровий номер № 31647, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 67427344 від 09 листопада 2021 року відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрієм Михайловичем до набрання рішенням законної сили.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2022 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили.

Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив суд винести рішення згідно чинного законодавства України.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань від третьої особи станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №31647, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» суми заборгованості за кредитним договором № 3195001782-61079 від 20.12.2019 року за період з 20.12.2019 року по 23.09.2021 року в розмірі: 20298,00 грн., що складається з: 6000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 14298,00 грн. - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також 600,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

09листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрієм Михайловичем відкрито виконавче провадження № 67427344 з примусового виконання виконавчого напису №31647, виданого 04.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованості в розмірі 20298,00 грн.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 19 статті 34 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як виконавчі написи.

Згідно ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Встановлені обставини справи свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04жовтня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку, в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису, «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладений 20 грудня 2019 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» і ОСОБА_1 кредитний договір №3195001782-61079, який став підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, був нотаріально посвідчений, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду № 910/10374/17 від 21.09.2021 року.

В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.

Згідно правового висновку ВСУ, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 року по справі №569/8884/17, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми відсотків, зазначені у написі, є безспірними.

Крім того, матеріали справи не містять і доказів того, що позивач отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом вчинення виконавчого напису. Також боржнику не було представлено можливості надання будь-яких пояснень та аргументів на предмет наявності ознак безспірності заборгованості, яку визначено до стягнення у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.

Викладене свідчить, що на момент вчинення виконавчого напису від 04жовтня 2021 року були наявні обставини, які викликають сумніви щодо існування та безспірності розміру заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» за кредитним договором №3195001782-61079від 20.12.2019 року.

Таким чином, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих позивачем доводів у їх сукупності, оскільки відповідачем не надано суду жодних аргументів на спростування тверджень позивача та на підтвердження безспірності розміру заборгованості за кредитним договором, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений при подачі позову та при подачі заяви про забезпечення позову судовий збір, а також витрати на правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, визначені ст. 137 ЦПК України, зокрема й те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу відбувається за клопотанням сторони.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

У рішення ЄСПЛ, ухваленому в справі "Бєлоусов проти України", констатовано, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є "фактично понесеними", оскільки заявник має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями.

Позивачкою підтверджено витрати на правову допомогу та надано на їх підтвердження письмові докази: Договір про надання правової допомоги № 22/04/21 від 21.04.2022 року, Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 22/04/21 від 21.04.2022 року, Акт наданих послуг від 27.04.2022 року, рахунок-фактуру № 22/04/22/1 від 22.04.2022 року.

Керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 2, 4, 12, 76-83, 141, 142, 198, 200, 206, 223, 247, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №31647, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 04 жовтня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованості за кредитним договором №3195001782-61079 від 20.12.2019 року у загальному розмірі 20298,00 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн.60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район,с. Чайки, вул. Антонова, 8А.

Інформація про третю особу: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, проспект Григоренка, 15 прим. 3.

Інформація про третю особу: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович, адреса: 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, офіс 420.

Суддя: І.О. Фінагеєва