Ухвала суду № 105730093, 08.08.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/491/22

провадження № 1-в/368/87/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Іванюти Т.Є.

при секретарі - Вареник О.Л.

з участю прокурора - Закаблука С.В.

захисника Цулаія Г.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи Кагарлицька виправна колоніа (№115) погоджене з спостережною комісією при Обухівській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23.07.2019 року за ст. ст. 286 ч. 2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку покарання: "12" серпня 2020року.

Кінець строку покарання: 12 лютого 2026 року.

1/2 строку покарання: "12" червня 2022 року.

Із подання вбачається, що засуджений , відбуваючи покарання в ДУ «Крюківська ВК №29» мав дев`ять дисциплінарних стягнень. До ДУ«Кагарлицька виправна колонії (№115)» прибув 02.07.2021 р., де має 1 дисциплінарне стягнення 08.07.2021 р. у вигляді «Догани» за зберігання заборонених предметів. Вказані стягнення погашено 09.01.2022 р..

В судовому засіданні представник колонії та засуджений клопотання підтримали.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечив посилаючись на те, що збитки не відшкодовані, засуджений має 10 стягнень і після погашення яких пройшов незначний час, не працював.

Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Частинами 3 та 4 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, а також за необережний тяжкий злочин.

Необхідною умовою застосування положень статті 82 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов`язків.

Підстава для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким складається з двох обов`язкових елементів: а) доведення засудженим свого виправлення та б) фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання.

Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після якого можлива заміна покарання більш м`яким.

Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст.9 КВК України є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Пунктом 2 ППВСУ "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" № 2 від 26.02.2002 р., передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Крім того, відповідно до положень пункту 17 вказаної Постанови, суду слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Крім того, у роз`ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в постанові Пленуму Верховного суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким №2 від 26 04 2002 року, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Обмірковуючи вказане клопотання, заслухавши представника ДП Кагарлицька виправна колонія (№115) Київської області, засудженого ОСОБА_1 та клопотання трудового колективу ТОВ «Міленіум Кепітал» про надання йому роботи після звільнення з колонії, висновок прокурора про відмову в задоволенні клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане подання не підлягає до задоволення.

Згідно матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 , останній, за період перебування в ДУ «Крюківська ВК №29» мав дев`ять дисциплінарних стягнень. До ДУ«Кагарлицька виправна колонії (№115)» прибув 02.07.2021 р., де має 1 дисциплінарне стягнення 08.07.2021 р. у вигляді «Догани» за зберігання заборонених предметів. Вказані стягнення погашено 09.01.2022 р.. Засуджений характеризується позитивно, дбайливо ставився до майна установи і предметів, якими користувався у роботі та побуті, здійснював за ними належний догляд. Виконував роботи із самообслуговування. Не допускав порушень вимог правил пожежної безпеки та правил безпеки праці. У скоєному злочині вину визнав під час відбування покарання.

Під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебував, але і заохочень не мав, не був працевлаштований. Збитки не відшкодовано і ніяких спроб відшкодувати збитки не було вчинено засудженим.

Отже, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, оскільки виходячи з принципів інституту кримінального покарання, враховуючи особу засудженого, тяжкість злочину, збитки не відшкодовано, після погашення стягнень 09.01.2022 пройшов незначний час, не був працевлаштований , не приймав участі по благоустрою території, що можливо і без наявності паспорту, заохочень не мав, лише 10 стягнень. А тому заміна покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи буде суперечити принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин. Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого за останній рік під час відбування покарання відповідно до ст.9 КВК України є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що засуджений не повністю підпадає під дію положень ст.82 КК України, так як процес його виправлення не досягнув тієї стадії, що відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб.

Суддя: Т.Є. Іванюта.