Ухвала суду № 105725692, 10.08.2022, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/705/20

Провадження № 1-кп/445/84/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2022 Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В.М.

з участю секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

прокурора Павука І.М.

представника потерпілого Ониськів І.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Кузьми І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань № 12020140210000197 від 26.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140210000197 від 26.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України.

25.10.2019, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, із заявою про призначення їй субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, подавши при цьому, разом із заявою, декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 25.10.2019.

Так, ОСОБА_1 , будучи ознайомленою із правилами заповнення заяви про призначення субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння, з метою отримання грошової допомоги, що надається державою за рахунок коштів державного бюджету на оплату житлово-комунальних послуг, умисно подала до Управління соціального захисту населення Золочівської районного державної адміністрації Львівської області неправдиву інформацію щодо набуття права власності, не задекларувавши у розділі V "Інформація про витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. грн., протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії" декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії від 25.10.2019, право на майно, яке остання набула 09.11.2018, а саме житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 241 568 грн. таким чином приховавши відомості про наявність у її власності нерухомого майна, з моменту набуття права власності на яке минуло менше 12 місяців.

Внаслідок вчинення ОСОБА_1 вказаних неправомірних дій, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 25.10.2019, в якій останньою вказана завідомо неправдива інформація, Управління соціального захисту населення Золочівської районного державної адміністрації Львівської області, надано дозвіл на призначення їй житлової субсидії у період з жовтня 2019 по лютий 2020, а тому ОСОБА_1 зайво нараховано та виплачено житлову субсидію для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги за рахунок коштів державного бюджету, на загальну суму 7 969,87 грн., що призвело до спричинення державі матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України, а саме надання завідомо неправдивої інформації органу державної влади з метою одержання субсидій (шахрайство з фінансовими ресурсами).

Обвинувачена у судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин невеликої тяжкості, передбачений ч. 1 ст. 222 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Судом обвинуваченій роз`яснені наслідки закриття справи за вказаними підставами, обвинувачена погоджується на закриття справи на підставі ст.49 КК України.

Представник потерпілого Ониськів І.С. не заперечив щодо закриття справи.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти заявленого клопотання.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи та обговоривши заявлене клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Зі змісту пункту 1 частини 2 ст.284 КПК України вбачається, що кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

У відповідності до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст.288 КПК України).

Відповідно до ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Таким чином, передумовою звільнення від кримінальної відповідальності з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення судом обставин вчинення особою невеликої або середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 44 КК України, яка передбачає правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, особа, яка вчинила злочин, звільняється судом від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 49 КК України передбачені умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно невизнання особою вини не є перешкодою для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

У відповідності до ст.12 КК України злочин, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 49 КК України, відсутні, перебіг давності не зупинявся, не переривався.

Відповідно до постанови пленуму Верховного СудуУкраїни від 23.12.2005року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» а саме абзацу 5 пункту 2: при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

Відповідні роз`яснення містяться й у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", де зазначено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" 23 грудня 2005 року роз`яснено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 222 КК України, у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, з дня вчинення злочину минуло більше двох років, обставини, передбачені ч. ч. 2 та 3 ст. 49 КК України, відсутні, ОСОБА_1 фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорює, наслідки закриття справи за підставами ст.49 КК України судом роз`яснені, обвинувачена погодилась на закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави згідно ст. 49 КК України.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що обвинувачену слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню згідно ст.100 КПК України.

Цивільні позови не заявлялися, запобіжний захід не обирався, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 284, 285, 286, 288, 372 КПК України, ст.ст. 4, 12, 49 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.222 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження внесене в Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12020140210000197 від 26.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України - закрити у зв`язку із звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Речові докази: «Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії» від 25.10.2019 року на 2 аркушах, «Заяву про призначення житлової субсидії» від 25.10.2019 року на 1 аркуші, «Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням субсидії» від 02.11.2018 року на 2 аркушах, «Заяву про призначення житлової субсидії» від 02.11.2018 року на 1 аркуші, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя В. М.Сивак