Рішення № 105724490, 11.08.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 рокуСправа № 912/115/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/115/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК", вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, 54002

до відповідача Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", вул. Соборна, 19-А, м. Кропивницький, 25009

про стягнення 809 763,94 грн

за участю представників:

від позивача - Кучерява Т.Ю., ордер серії ВЕ №1058308 від 10.01.2022 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМК" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою з вимогами до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про стягнення заборгованості за договором №63-007/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.09.2021 в розмірі 809 763,94 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивачем у позовній заяві повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом справи, становить сплачений судовий збір та витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" заборгованість за договором №63-007/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.09.2021 у розмірі 809 763,94 грн, а також 12 146,45 грн судового збору.

05.07.2022 за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просить стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою від 11.07.2022 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 11.08.2022 о 12:00 год.

01.08.2022 на адресу суду від Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" надійшли заперечення №1474/21/07-21 від 28.07.2022 на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача в засіданні суду 11.08.2022 підтримав подану заяву.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 11.08.2022 не скористався, уповноваженого представника не направив, хоча повідомлений про розгляд зазначеної заяви, про що свідчить розписка про отримання копії судового рішення від 30.06.2022 та ухвали від 11.07.2022.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" від 05.07.2022 про ухвалення додаткового рішення у справі №912/115/22, господарський суд враховує наступне.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилом ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, за допомогою сервісу "Електронний суд" учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо) в електронному форматі.

Згідно заяви від 09.02.2022 про вступ у дану справу як представника позивача Кучерявої Т.Ю., яка діє на підставі ордера серії ВЕ №1058308 від 10.01.2022, внесено дані РНОКПП Кучерявої Т.Ю. до додаткових відомостей про учасника справи в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

05.07.2022 за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" сформовано заяву представника позивача від 05.07.2022 про ухвалення додаткового рішення разом з доданими до неї доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, враховуючи ухвалення рішення суду у даній справі 30.06.2022, суд вважає, що вказані докази подані у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та приймаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наступними доказами:

- копією договору про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2022;

- копією акта приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2022;

- копією платіжного доручення №3864 від 07.02.2022;

- копією ордеру серії ВЕ №1058308 від 10.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Гроно Легал" (Виконавець) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги (надалі - Договір, а.с. 148), відповідно до якого Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові професійну правничу допомогу щодо стягнення заборгованості у судовому порядку зі споживача ОКВП "Дніпро-Кіровоград" у розмірі 809 763,94 грн (ППД), а Клієнт зобов`язується сплатити Виконавцеві гонорар в обсязі та в порядку, передбаченому цим Договором. Надання професійної правничої допомоги передбачає: представництво у судах, представництво у виконавчих провадженнях, представництво перед третіми особами, складання документів правового характеру, надання консультацій з правових питань, збирання та робота з доказами.

Із змісту пункту 1 Договору вбачається, що гонорар є винагородою Виконавця за виконання професійної правничої допомоги в цілому і не може бути переглянута в залежності від обсягу наданої професійної правничої допомоги, окрім випадків, передбачених п. 5 Договору.

Розмір гонорару складає 20 000,00 грн і підлягає сплаті у такому порядку: до 15.02.2022 (п. 2 Договору).

Згідно п. 3 Договору у випадку відмови Клієнта від одержання ППД до вирішення правової проблеми, зазначеної у п. 1 Договору, або вичерпання усіх адекватних заходів для її вирішення, розмір гонорару на вимогу Клієнта може бути переглянутий в сторону зменшення.

У випадку, передбаченому п. 3 Договору, сторони переглядають розмір гонорару, виходячи із погодинної оплати ППД, що складає 1000 грн за одну годину (п. 4 Договору).

В п. 16 Договору визначено, що факт надання та одержання професійної правничої допомоги підтверджується: представництво у суді - судовими рішеннями, протоколами судових засідань, судовими повістками; підготовка документів правового характеру - складеним документом; збирання доказів - складеним адвокатським запитом, іншим запитом; інші види професійної правничої допомоги - підписанням цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання, або до вчинення Виконавцем усіх дій, необхідних для його повного виконання (п. 18 Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На підтвердження факту надання послуг з правничої допомоги між Сторонами підписано Акт приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2022 (а.с. 149), відповідно до якого на виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2022 Виконавцем станом на дату підписання цього акта надано Клієнтові такі послуги:

1. Збір та підготовка доказів для формування позовної заяви (6 год) - 3 000,00 грн.

2. Дослідження судової практики при розгляді аналогічних спорів (4 год) - 2 000,00 грн.

3. Підготовка позовної заяви (3 год) - 4 000,00 грн.

4. Подача позову, оформлення додатків, відправка кореспонденції (1,5 год) - 1 000,00 грн.

5. Участь у судових засіданнях (2 год) - 3 000,00 грн.

6. Підготовка заяв, клопотань в ході розгляду справи (1,5 год) - 2 000,00 грн.

7. Підготовка відповіді на відзив відповідача (4 год) - 4 000,00 грн.

8. Підготовка заяви про стягнення витрат на правову допомогу (1 год) - 1 000,00 грн.

Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 20 000,00 грн.

Оплата за послуги Адвоката в сумі 20 000,00 грн внесена Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК", що підтверджується копією платіжного доручення №3864 від 07.02.2022 (а.с. 150).

При цьому, суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки вважає, що зазначений в акті приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2022 час витрачений на надання послуг не відповідає реальним витратам часу на їх виконання, викладені в акті види послуг дублюють одна одну, а тому вартість послуг про надання правничої допомоги є завищеною. Також відповідач стверджує, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції. Тому, відповідач просить не розподіляти такі витрати повністю на ОКВП "Дніпро-Кіровоград".

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розподіл судових витрат передбачено ст. 129 ГПК України, частиною 4 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №925/932/20, від 04.06.2020 у справі №906/598/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження факту надання послуг з правничої допомоги суду подано акт приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2022.

Разом з тим, акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно вказаного акта позивачу надані послуги на загальну суму 20 000,00 грн, з яких: 1. Збір та підготовка доказів для формування позовної заяви (6 год) - 3 000,00 грн. 2. Дослідження судової практики при розгляді аналогічних спорів (4 год) - 2 000,00 грн. 3. Підготовка позовної заяви (3 год) - 4 000,00 грн. 4. Подача позову, оформлення додатків, відправка кореспонденції (1,5 год) - 1 000,00 грн. 5. Участь у судових засіданнях (2 год) - 3 000,00 грн. 6. Підготовка заяв, клопотань в ході розгляду справи (1,5 год) - 2 000,00 грн. 7. Підготовка відповіді на відзив відповідача (4 год) - 4 000,00 грн.8. Підготовка заяви про стягнення витрат на правову допомогу (1 год) - 1 000,00 грн.

Так, пунктом 1 акта від 30.06.2022 визначено послугу щодо збору та підготовки доказів для оформлення позовної заяви на суму 3 000,00 грн, однак як вбачається з матеріалів позовної заяви, підготовка та подання позову здійснювалась виключно на основі наявних у клієнта та одразу наданих ним адвокату документів, а саме: договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.09.2021 з додатками до нього; додаткових угод до вказаного договору; акта звірки взаємних розрахунків; рахунків з доказами їх направлення; платіжних доручень та розрахунку заборгованості за договором.

Будь-яких доказів самостійного отримання адвокатом документів, необхідних для оформлення позовної заяви, останнім суду не надано.

Таким чином, вчинення адвокатом дій щодо самостійного збору письмових доказів суду не доведено.

У п. 2 акта передбачено надання послуг щодо дослідження судової практики при розгляді аналогічних спорів на суму 2 000,00 грн.

При цьому, в п. 3 акта зазначено про підготовку позовної заяви на суму 4 000,00 грн.

Разом з тим, підготовка позовної заяви передбачає собою не тільки фізичний набір (друк) її тексту, але й цілий комплекс необхідних відповідних дій, в тому числі: правовий аналіз наданих клієнтом документів; аналіз законодавства та судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; загальне визначення предмету позову і його розміру, обґрунтування їх фактичними обставинами та правовими підставами; наведення та надання відповідних доказів, що включає в себе також здійснення і надання відповідних розрахунків позовних вимог.

Тому, суд вважає, що послуга стосовно підготовки позовної заяви (на суму 4 000,00 грн) включає в себе дослідження судової практики при розгляді аналогічних спорів (на суму 2 000,00 грн), у зв`язку з чим витрати в сумі 2 000,00 грн не підлягають покладенню на відповідача.

Пункт 4 акта містить послуги по подачі позову, оформлення додатків, відправки кореспонденції на суму 1 000,00 грн.

Поміж тим, суд вважає, що роботи, пов`язані з оформленням додатків, відправкою кореспонденції, не можуть включатись саме до витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така діяльність адвоката не пов`язана з наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, а носить суто технічний характер, що може і повинна виконуватись, навіть некваліфікованим персоналом, а відтак і не може оплачуватись на рівні гонорару адвоката.

Отже, зазначені у п. 4 акта послуги не є послугами з надання правничої допомоги у розумінні ст. 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Крім того, суд відмовляє у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу в частині підготовки заяви про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн (п. 8 акта), оскільки вказані послуги входять до п. 6 акта - підготовка заяв, клопотань в ході розгляду справи на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, суд не погоджується з обґрунтованістю витрат на послуги, що зазначені в п. 1, 2, 4, 8 акта від 30.06.2022, оскільки у даному випадку вбачається лише штучне дрібнення наданих послуг з метою збільшення їх в числовому та вартісному виразі.

До того ж, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що дана справа має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення даної справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки електричної енергії, тому витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн є неспіврозмірними з виконаною роботою, не відповідають критерію їх дійсності та розумності розміру, такі витрати не мають характеру необхідних.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача судових витрат за надання послуг, наведених лише в п. 3, 5, 6, 7 акта, що обґрунтовано та реально пов`язані з наданням професійної правничої допомоги позивачу, і загальний розмір яких становить 13 000,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/115/22 задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 19-А, ідентифікаційний код 03346822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, ідентифікаційний код 42719687) витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на офіційну електронну пошту представника, адвоката Кучерявої Т.Ю. за допомогою підсистеми "Електронний суд"; Обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград" на офіційну електронну пошту за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.08.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук