Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/2650/22
пр.№ 2/464/1127/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.08.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
секретар судового засідання Дзьобан Н.С.
справа № 464/2650/22
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
третя особа, які не заявляє самостійних вимог Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування
вимоги: визначення місця проживання дитини
представники учасників справи:
представник відповідача - адвокат Комар М.В.
представник третьої особи - Зуєв Я.М.
Обставини справи
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовом, в якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідачем. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у шлюбі з відповідачем, який розірвано, народилося двоє дітей. Позивач має намір зі старшим сином виїхати за кордон для працевлаштування та навчання відповідно. Місце проживання молодшого сина просить визначити з батьком. Згоди щодо місця проживання малолітнього сина з відповідачем не досягнуто.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 12 липня 2022 року прийнято цивільну справу до провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Указаною ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, Сихівську району адміністрацію Львівської міської ради як орган опіки та піклування, зобов`язавши подати пояснення щодо позову/відзиву, у тому числі письмовий висновок щодо розв`язання спору.
При розгляді справи у підготовчому судовому засідання позивач позов підтримала, а сторона відповідача позов беззастережно визнала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, вважає, що спір щодо визначення місця проживання дитини відсутній, а тому слід відмовити у позові.
Мотиви та висновки суду
Судом установлено, що сторони, шлюб між якими розірвано, є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 17 грудня 2015 року та свідоцтвом про народження від 23 квітня 2009 року.
За ч.ч.1, 3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини - ч.2 ст.160 СК України.
У ч.1 ст.161 СК України визначено наступне: якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд має виходити з того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 362/6725/18. У ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її виховання, місця проживання.
Заявлені позовні вимоги та обставини ствердила і дитина ОСОБА_3 в судовому засіданні при вислуховуванні судом її думки щодо спірних правовідносин. Суд ураховує думку дитини, оскільки прийшла до висновку, що дитина висловлює свою думку послідовно, виважено, правдиво, без будь-якого впливу на формування цієї думки.
З урахуванням, що позивач настоює на визначенні місця проживання дитини, а відповідач позов визнає, суд вважає необхідним задоволити вимоги позивача. Таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Підстав сумніватися у волевиявленні сторін немає.
Відповідно до положень ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради 08 серпня 2022 року надав висновок про доцільність відмови у визначенні місця проживання дитини з підстав відсутності спору між сторонами.
Ухвалою суду доручено органу опіки та піклування надати висновок, а СК України та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою КМУ України від 24 вересня 2008 року за № 866 (зі змінами та доповненнями), не передбачено відмови органом опіки та піклування у визначенні місця проживання дитини за відсутності спору. Тому за відсутності обґрунтованого висновку суд розцінює такі дії органу опіки та піклування як самоусунення від виконання покладених на нього обов`язків.
Одночасно суд зауважує, що висновком не встановлено перепон щодо можливості проживання малолітнього сина з батьком.
Розглядаючи позицію третьої особи щодо необхідності відмови у позові з підстав відсутності спору, суд бере до уваги положення ч.1 ст.18 СК України, за якими кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Схожі положення містяться у ч.1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Обов`язкового досудового порядку врегулювання спору у даній категорії закон не містить, а визнання позову відповідачем, у тому числі під час підготовчого провадження, гарантоване законом та має наслідком задоволення позову, а не відмови у ньому.
При вирішенні спору суд бере до уваги приписи ч.5 ст.157 СК України, за якими той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Підсумовуючи викладене, твердження третьої особи не ґрунтуються на вимогах закону.
За наведеного правового регулювання та встановлених дійсних обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позову. Відомості, які б спростовували висновок суду чи свідчили про наявність перешкод для задоволення позову, відсутні.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206, 207 ЦПК України (ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задоволити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
третя особа, які не заявляє самостійних вимог Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, код за ЄДРПОУ 25258931, м.Львів, просп.Червоної Калини, 66
Повний текст судового рішення виготовлено 11 серпня 2022 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО
Судове рішення № 105720091, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 11.08.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/2650/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: