Ухвала суду № 105716545, 12.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8442/22

провадження № 2/753/5717/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку у зв`язку з набуттям права власності на садовий будинок та за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

8 серпня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку у зв`язку з набуттям права власності на садовий будинок та за набувальною давністю.

В обґрунтування позовної заяви позивачі зазначають, що 05 березня 1998 року чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 придбав у громадянки ОСОБА_5 садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 1/2 садового будинку перейшла до ОСОБА_1 відповідно до договору про поділ нерухомого майна подружжя від 13 серпня 2016 року. 30 серпня 2016 року ОСОБА_4 подарував свою 1/2 будинку донькам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частки. 07 жовтня 2019 року отримавши витяг з Державного земельного кадастру, позивачі дізналися, що під їх садовим будинком колишньою власницею оформлена земельна ділянка, про що видано державний акт на підставі рішення КМР. Процес приватизації колишня власниця розпочала ще будучи власником садового будинку, а закінчено його було, коли вже власником був ОСОБА_4 . Враховуючи те, що ОСОБА_5 померла ще у 2006 році, позивачі позбавлені можливості переоформити на себе земельну ділянку, у зв`язку з чим, звертаються із даною вимогою до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 серпня 2022 року цивільну справу передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 9 серпня 2022 року.

Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 17 жовтня 2022 року.

Разом із позовною заявою позивачі до суду подали заяву про забезпечення доказів, а саме: витребування у Департаменті земельних ресурсів Київської міської ради копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 липня 2001 року серія IV-КВ № 148767, виданого ОСОБА_5 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:091:0008, виданий на підставі рішення ІІІ сесії Київської міської ради; витребування у Департаменті земельних ресурсів Київської міської ради інформацію чи видавався на ім`я інших осіб з 1 листопада 2006 року державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:091:0008

Суд, вивчивши доводи вказаного клопотання, приходить до такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Статтею 117 ЦПК України зокрема визначено, що визначено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як вбачається із поданого клопотання, відповідачка просить суд забезпечити докази шляхом витребування певної інформації у Департаменті земельних ресурсів Київської міської ради, а також витребування копії державного акту на право власності на земельну ділянку, поряд з цим у клопотанні не вказано про наявність підстав, які дають можливість припустити, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, тобто не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.

Отже, як зазначалось вище, вказане клопотання не відповідає вимогам статті 117 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст поданого позивачами клопотання про забезпечення доказів, зважаючи на те, що судом встановлено не відповідність поданого клопотання вимогам статті 117 ЦПК України, суд прийшов до висновку про повернення клопотання заявникам.

Керуючись статтями 116-117 ЦПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку у зв`язку з набуттям права власності на садовий будинок та за набувальною давністю- повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Шаповалова